Українська > Актуальне

Почитання Матері Божої (+відео)

Дата публікації:   2019-09-25
Автор:   ВВП
Питання: Яким є справжнє почитання Діви Марії? Відповідь: Справжнє почитання Діви Марії ‒ це те, яке є повністю біблійним і веде до Христа. Фальшиве почитання є антибіблійним і відводить від Христа. Діва Марія про себе сказала: «Я раба Господня» ‒ He dule Kyriu (Лк. 1:38,48). За своєю природою ми, як діти Єви, є рабами гріха. Як діти Марії ми стаємо рабами Господа. Апостол каже: «Ми раби того, кого слухаємо» (Рим. 6). Бути рабом Господа означає здобути свободу від гріха.



Слово Патріарха Іллі про подвійну несправедливість

Дата публікації:   2019-09-24
Автор:   ВВП
Апостол Павло в посланні до Римлян 3,23 пише: «Всі згрішили і позбавлені Божої слави». А пророк Давид взиває: «В беззаконнях я зачатий, і в гріхах породила мене мати моя» (Пс. 50,7). Кожна людина ще в момент зачаття бере на себе сумну спадщину Адама і Єви ‒ первородний гріх, прокляття, втрату Божої слави. З цим спадкоємством кожен приходить на світ, чи хоче цього, чи ні.



Первородний гріх і визволення у Христі - 2 частина (+відео)

Дата публікації:   2019-09-24
Автор:   ВВП
Таїнство первородного гріха можливо зрозуміти лише у світлі Христової смерті і воскресіння. Боже слово нам вказує на два протилежні полюси: на Адама і на Христа. Хто залишається в Адамі, перебуває у смерті і в рабстві. Хто входить до Христової смерті, той має нове життя і правдиву свободу. Ми народилися дітьми Адама без Божого життя. Якщо не народимося знову, а залишимося в цьому стані духовної смерті, будемо навіки засуджені. Ісус сказав: «Мусите знову народитися. Що народилося з тіла, є тіло, що народилося з Духа, є дух» (Ів. 3,6 наст.). Як маємо знову народитися? Йдеться про прийняття Господа Ісуса у своє життя через метаною і віру! «Тим, які Його прийняли, дав право дітьми Божими стати» (Ів. 1,12).



Різдво Пресвятої Богородиці

Дата публікації:   2019-09-21
Автор:   ВВП
21 вересня ми святкуємо празник Різдва Пресвятої Богородиці. Як діти святкують День народження своєї матері? Вони прийдуть до неї, подарують якийсь подарунок, принесуть квіти. Коли дають цей дар, то очікують, що мама їм також щось дасть – якийсь гостинець, цукерки чи солодощі. І вони радіють з цього. Коли Ісус помирав на Голготі, то сказав до учня: «Ось Мати твоя!». Пресвята Діва є Матір’ю Ісуса Христа, але є і твоєю Матір’ю. На хресті, в останню годину свого життя, Він дав Її за Матір кожному з нас. І ми радіємо з того, святкуючи Різдво Ісусової і нашої Матері. Знову можемо усвідомити: Вона є нашою Матір’ю. Що хочемо зробити в день Її свята? Найперше, хочемо подарувати Їй якийсь невеличкий подарунок: або якесь самозречення, або щось інше  зробити для Неї, а потім сказати, що хочемо, щоб Вона нам випросила у свого Сина: якусь ласку, благословення, охорону... Кожен має проблеми і очікує Божої допомоги, світла для їх вирішення. З живою вірою звернімося до Неї, а також даймо якийсь конкретний подарунок нашій Небесній Матері. Використаймо це свято, коли Пресвята Діва випрошує численні ласки у Свого Сина.



Брошура “Листи з УА 10/2019”

Дата публікації:   2019-09-21
Автор:   ВВП
- Слово Патріарха Іллі про вислухану молитву. I частина; - Свідчення про вислухану молитву; - Важливість молитви при праці; - Чи скасування целібату є вирішенням кризи в Церкві?; - Єресі псевдопапи Франциска; - Франциск Бергольйо та гомосексуалізм; - Франциск Бергольйо та міжрелігійний діалог; - Роздуми над Словом життя Рим. 8,1-2 (відео: http://vkpatriarhat.org/?p=34240); - Роздуми над Словом життя Рим. 8,3



Первородний гріх і визволення у Христі - 1 частина (+відео)

Дата публікації:   2019-09-12
Автор:   ВВП
Ми хотіли би звернути увагу на актуальні теми, нерозривно пов’язані з правдивою обновою Церкви. Це питання первородного гріха та Христової смерті на хресті. Через перший гріх втілилася брехня, а разом з нею і духовна смерть. Людина не стала, як Бог, але з того часу носить в собі божка ‒ его. Людина перестала зважати на Бога і на об’єктивну правду. Вона має свою суб’єктивну правду і своє суб’єктивне добро, яке, однак, тягне її до погибелі. Під позитивною назвою вона просуває все «своє» і у своїй гордості ставить себе понад Бога. Ісус каже: «Хто грішить, є рабом гріха» (Ів. 8,34). Але у своїй духовній сліпоті людина вважає це рабство своїм добром.



Слово життя Рим. 7,24-25 (від 8.09. до 22.09.2019)

Дата публікації:   2019-09-07
Автор:   ВВП
«Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерті? Дяка хай буде Богові (що це вчинив) через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, то я сам служу розумом законові Божому, а тілом ‒ законові гріха.»



Роздуми над Словом життя Рим. 7,24-25

Дата публікації:   2019-09-07
Автор:   ВВП
Основна характерна властивість старого «я» в нас ‒ постійно усувати Бога. Фактично людина автоматично ігнорує Бога в повсякденному житті, а до того ж підсвідомо хоче, щоб Бог послужив на її честь і славу, щоб вона вже була досконалою і могла бути задоволеною зі себе. Старе «я» залишається на троні і вимагає від Бога, щоб благословляв його на успіх. До того ж, людина часто настільки сліпа, що думає, що це є діяльність для Бога. А при тому повністю забуває, що Бог дав Свого Сина, щоб ми жили через Нього і щодня з вірою та вдячністю приймали те, що Він зробив для нас.



Питання папства (+відео)

Дата публікації:   2019-09-04
Автор:   ВВП
Суть папства полягає в тому, щоб захищати віру і мораль від єресей та підбадьорювати братів у вірі і в наслідуванні Христа. Петро та інші апостоли заради Христа і Його Євангелії пожертвували як мученики своїм життям. Вони дали нам приклад справжньої втрати своєї душі ради Христа, адже тільки в Ісусі Христі маємо вічне життя! І в нашому житті найголовнішим є одне ‒ особисте відношення до Ісуса! І тебе Ісус запитує: «За кого ти Мене маєш?» Від твоєї відповіді залежить ціла твоя вічність. Біля Генезаретського озера Спаситель сказав Петрові: «Паси Мої ягнята… Паси Мої вівці» (Ів. 21,15 наст). Перед Своєю смертю Він доручив Петрові служіння: «А ти, навернувшись, утверджуй своїх братів» (Лк. 22,32).



Ортопраксія проти «Амазонії» ‒ частина 4(+відео)

Дата публікації:   2019-09-03
Автор:   ВВП
Те, що ти живеш і дихаєш ‒ це об’єктивна реальність. Але надійде реальність смерті і ти видихнеш востаннє. Поки що не було жодного винятку! Можеш бути впевнений у тому, що і тебе чекає смерть. Також реальністю є цей світ і цілий Всесвіт зі своїм порядком і своїм таїнством та різними ступенями життя. Наступна реальність ‒ це протиріччя в тобі самому. Ти прагнеш щастя, любові та досконалого добра. Але сам бачиш, що робиш зло, шкодиш іншим та собі і що ти незадоволений і нещасний. Ти прагнеш свободи, але сам не можеш позбутися навіть найменшої залежності, яка походить з твого егоїзму. А якщо власною силою чи якоюсь технікою навіть позбудешся незначної залежності, то швидше чи пізніше потрапиш у більшу. Ти з’ясовуєш, що в тобі є родовище зла, та бачиш це і в інших. А це є також причиною усіх сварок, неприязні, несправедливості, розбитих сімей, покинутих дітей, злочинів, вбивств та війн. Чи знаєш сенс твого життя і що тебе чекає після смерті? Чи знаєш сенс твого терпіння ‒ тілесного і душевного?