Українська > Актуальне > Публікація

«Прагну!» і «Елої, Елої, лема савахтані?» (свідоцтво і мотивація до молитви)

Дата публікації:   2017-03-12
Автор:   ВВП

 

«Прагну!» і «Елої, Елої, лема савахтані?»

(свідоцтво і мотивація до молитви)

 

В особистій молитві я переживав Ісусові слова «Прагну!» і «Елої, Елої, лема савахтані?». Спершу я усвідомлював загально, як Ісус на хресті прагне, тужить за здійсненням усієї Божої волі – щоб перемогти корінь рабства темряви, яким є гріх. Ісус цього хоче, Він цього прагне, це воля Небесного Отця. Ісус прагне її здійснення. Але одночасно усвідомлюю, що Ісус тепер прагне в мені здійснення і конкретної волі Небесного Отця в певних проблемах, які на мене тиснуть і за які молюся. Усвідомлюю, що і за це Він на Голгофі терпів. Там Він прагнув загального здійснення Отцевої волі, а водночас і здійснення Божої волі у цій конкретній проблемі, в якій я безсильний, співрозп’ятий з Ісусом. Особливо мене заторкнуло, коли у певному ритмі я переживав декілька конкретних намірів, і так час молитви дуже швидко минав. Я щоразу інтенсивно з’єднувався з Ісусом в цьому конкретному намірі, потім був короткий відпочинок і після відпочинку і малого самозречення я знову давав Богу на молитві наступний конкретний намір або проблему, на які вказав Святий Дух. У цьому ритмі мале самозречення дуже потрібне. Наприклад скажу собі: «Зречись себе! – Зрікаюся!». І зразу реалізую це в молитві так, що подолаю мить лінивства, знову піднявши руки, і продовжую в дусі молитися так довго, як в Божому Дусі відчуваю потребу молитися за цей намір. Час від часу приходить і певне світло щодо конкретних справ чи Божих правд. Іноді це світло швидко запишу тезами, але іноді це світло жертвую з любові до Ісуса: «Господи, тепер я убогий духом, тепер нічого не хочу, не пущуся Тебе, не вийду з єдності з Тобою, навіть ціною того, що втрачу це правдиве світло (думку). Не буду його записувати або присвячувати йому час. Тепер все це відкидаю, хочу бути тільки з Тобою. Ці конкретні кроки в молитві допомогли мені вийти до Тебе, наче по драбині, але я по ній тепер не буду сходити, тепер, хоч цю хвилину, я тільки і тільки з Тобою, цілковито, в убогості духа».

 

Коли потім на молитві я переживав Ісусове слово з хреста «Елої, Елої, лема савахтані?», то знову віддавав Богу конкретну проблему і переживав, що Ісус взяв її на Себе. Коли конкретно промовив, чого прагне, духовні сили темряви виступили проти Нього, наче хмара, але Він перебуває в цій хмарі і наполягає на тому, що є волею Отця. А все пекло лютує, бо цього не хоче, однак Ісус цього хоче, і я також. Він за це страждає, і я усвідомлюю Його страждання, але не переживаю його відчуттями, а швидше волею, зі святою впертістю – не в гордості і свавіллі, але в Божій волі і в єдності з Ісусом, просто не зрушу з місця, не поступлюсь. Божий ворог по-доброму і так не віддасть ані міліметр. Тепер – чи це міліметр, чи кілометр, грам чи тонна – він нічого не залишить для Божого Царства. З цього можу повчитися, що і я – чи міліметр, чи кілометр, – нічого не можу здобути для Божого Царства своєю силою, своєю волею без Ісуса. Але якщо я є з Ісусом, і якщо Господь хоче, щоб я просив про великі речі, то прошу про великі. У малих речах людині здається, що все ж можна було б щось зробити без Ісуса, що для цього, власне, не потрібно Божого втручання, Божого чуда. У великих речах людина вже відчуває, що тут необхідне Боже втручання, що це неможливо зробити в силі нашої природи. Зовнішньо деякі люди навіть просунуть багато речей, це вдасться, але якщо це не є для Божого Царства, тобто якщо це є в наших природних силах без Бога, то це не вистоїть і не має вартості для вічності. Вистоїть лиш те, з чим ми йшли на смерть з Христом, чи це мала річ, чи велика. Тільки вона має вартість для вічності.

 

Отож в цьому слові «Елої, Елої, лема савахтані?» переживаю в конкретній проблемі прагнення здійснення Божої волі: «Так мусить бути! Так хоче Отець, так хоче Ісус в мені, так хочу і я, так мусить бути!». Я переживав у вірі, що тепер діє Божа сила і що я відстоюю Божу волю проти опору сил темряви: «Так мусить бути і крапка! Так хоче Бог! Бог мусить бути прославлений!». Я горів любов'ю, ревністю за здійсненням Божої волі. Я усвідомлював цих убивць – демонів, які гублять душі, а я тепер стаю проти них в силі імені «Ісус», у вогні ревності. Тут діє власне цей принцип «аgere contra». Усвідомлю негативну реальність і використаю це слово «АЛЕ»: Але Божа сила більша! Але Ісус сильніший! Він переміг на хресті. Він має останнє слово.


Завантажити:  «Прагну!» і «Елої, Елої, лема савахтані?» (свідоцтво і мотивація до молитви)