Українська > Актуальне > Публікація

Слово патріарха Іллі на свято св. пророка Іллі

Дата публікації:   2018-08-02
Автор:   ВВП

 

Слово патріарха Іллі на свято св. пророка Іллі

 

Сьогодні свято св. пророка Іллі. Цей пророк виступив під час правління сьомого ізраїльського царя Ахава. Святе Письмо характеризує його такими словами: «Чинив зло в очах Господніх, гірш від усіх, що були перед ним. Не досить було йому того, що ходив в гріхах Єровоама, сина Навата, − ні! він узяв за себе Єзавель, дочку Етбаала, царя сидонського, і заходився служити Ваалові й поклонятись йому… І додав багато інших учинків, так що довів Господа, Бога Ізраїля, до гніву більш від усіх ізраїльських царів, що були перед ним» (1Цар. 16,30-33).

 

Мойсей заборонив одружуватися з чужинками. А саме Єзавель займалася окультизмом та ідолопоклонством, вбивала Божих пророків і підбурювала свого чоловіка до зла. У цей час великого духовного занепаду Бог говорив до вибраного народу через пророка Іллю. На його слово три з половиною роки не падав дощ і йому доводилося постійно ховатися від Ахава та Єзавелі. Після цього періоду посухи Господь послав його до царя. Побачивши Іллю, Ахав сказав: «То це ти той, що тривожиш Ізраїля?» Він відповів: «Не я тривожу Ізраїля, а ти й твоя родина, бо ви покинули заповіді Господні і ходите за Ваалом». Покірна людина, така як пророк Ілля, спокійно скаже правду, навіть ціною того, що буде переслідувана. Покора − це відвага. Це героїзм, що базується на глибокій молитві.

 

Далі пророк закликав царя: «Пошли і склич до мене всього Ізраїля на Кармель-гору та й 450 пророків Ваала й 400 пророків Ашери, що годуються зо столу Єзавелі».

Тоді Ахав скликав усіх ізраїльтян і зібрав пророків Ваала та Ашери на горі Кармель. А Ілля підійшов до всього народу і сказав: «Доки кульгатимете на обидва боки? Коли Господь є Бог, ходіть за ним; коли ж це Ваал − ходіть за ним». Та люди не відповіли йому ні слова.

 

Карою за відступництво від істинної віри до поганства, пов’язаного з магією, ворожінням та спіритизмом, були війни, хвороби і вигнання. Тому пророк запитує: «Доки кульгатимете на обидва боки?» Іншими словами: «Хочете благословення чи прокляття? Це залежить від вас». Він усвідомлював, що тепер вирішується доля цілого народу: або він навернеться, або на нього прийде Божа кара.

 

Потім Ілля закликав пророків Ваала, щоб приготувати жертву для Ваала, але вогонь не підкладали. А він приготував жертву Господу. Тоді сказав: «Взивайте ім’я ваших богів, а я візву ім’я Господнє. Котрий Бог відповість вогнем, той є Бог». Всі погодилися. Минув південь, а всі 450 пророків Ваала і 400 пророків Астарти все ще викрикували і, за своїм звичаєм, завдавали собі ран мечами та списами, що з них аж лилася кров. Але ніхто до них не відзивався.

 

Прийшов час принесення жертви. Пророк Ілля підійшов до Господнього вівтаря. Але ще перед тим наказав вилити на жертву і на дрова 12 відер води. Він молився: «Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Покажи сьогодні, що ти − Бог в Ізраїлі, що я − твій слуга, і що я вчинив це все за твоїм велінням».

 

Тут бачимо, що пророк ішов на гору Кармель в послусі віри, а не по своїй волі. Вже перед тим він мусів мати досвід життя з віри. Біблія називає це «ходження з Господом». Отож Господь сказав йому все наперед. На Його слово він також наказав облити водою вівтар. На Кармелі не було часу шукати Божу волю, що робити. Ілля молився за це ще перед тим, як туди іти. Саме на молитві Бог дав йому слово для народу та світло що і як зробити. А потім він лише йшов і виконував Божу волю. Безперечно, він ризикував своїм життям. В певній мірі це була надто відважна віра, але він виборов її на молитві. Він міг би сказати: «Добре, я піду туди, але що буде, коли нічого не станеться?», адже чудеса не відбуваються кожен день. Бачимо, що і в нашому житті Бог іноді зробить чудо, а іноді ні. Молитва − це не автомат.

 

Коли Бог дає людині пророче служіння і хоче, щоб вона проголошувала пророче слово, то вимагає від неї повної відданості. Пророк мусить бути готовий до того, що іноді буде виглядати в очах інших як ошуканець. Але сам Господь Ісус, будучи Божим Сином, був охочий замість слави прийняти за нас зневаги і ганебну смерть на хресті. Або погляньмо на пророка Йону. Господь послав його проповідувати в Ніневію: «За 40 днів Ніневія буде зруйнована» (Йона 3,4). Звичайно, сам він радше сказав би: «Якщо не покаєтеся, за сорок днів Ніневія буде знищена». Але він мав говорити саме це: «За 40 днів Ніневія буде зруйнована». Чому? Бо якби він говорив під умовою «якщо, якщо», то мешканці Ніневії зовсім не прийняли б цього близько до серця. Він мусів сказати це так, щоб їх це заторкнуло, а тому потім виглядав як ошуканець і нарікав перед Господом: «Господи, ти наказав мені це говорити… Я зробив себе дурнем, сказав, що прийде кара, а нічого не приходить». Але Господь зробив виняток, бо мешканці Ніневії каялись, тому Він над ними змилосердився.

 

Слово Боже живе і приносить життя. Його не можливо втиснути в якісь рамки. Хто дійсно хоче наслідувати Ісуса, мусить бути готовим на все, наприклад, і на те, що вийде інакше, ніж очікувалося.

 

Як Бог говорив до пророка Іллі? Як пророк допитувався? Звичайно, це не було вперше. Він вже мав цей досвід. Хто шукає Божу волю в малих речах, Бог такого поступово вчить. Тоді така людина вже є чуйною, бо має досвід, де, наприклад, зробила помилку, де хотіла просувати свою волю, або де мусить іти в цій речі до смерті… Оскільки йдеться про ходіння в Дусі, цього не можна навчитися з книг. Треба мати особистий досвід. Для кращого розуміння наведу приклад: Існує різниця між фахівцем, який виконує складні операції очей і має 20-літній досвід та між молодим лікарем, який тільки рік тому закінчив медінститут. Обидва мають однаковий диплом, закінчили той же навчальний заклад… Але перший має досвід, якого бракує другому. Щоб робити такі складні операції, необхідно набути чуття, щоб не перерізати якогось важливого нерва… А це набувається тільки практикою. Щось подібне є і з допитуванням  Господа.

 

Що стосується пророчого слова, то Бог може використати будь-кого, наприклад, юнака або дитину − але одноразово. І Каяфа промовив пророче слово про смерть Христа, сказавши Синедріону: «Ви нічого не розумієте, що краще вам буде, коли один чоловік за народ помре, а не весь народ загине» (Ів. 11,49-50). Цей чоловік виголосив пророче слово, хоча й був ворогом Ісуса. Бог допускає це. Навіть окультисти можуть проголосити пророче слово, але це один випадок на  тисячі, а інші є обманом. Ці люди мають досвід з духом, але не з Божим, а з демонським.

 

Пророк Ілля на горі Кармель молився: «Почуй мене, Господи, почуй мене, щоб цей народ зрозумів, що Ти, Господи, − Бог, і що Ти навертаєш їхні серця». Ми також повинні молитися: «Господи, наверни серця нашого народу знову до Себе».

Тоді Біблія розповідає про те, що відбулося опісля: «І впав вогонь Господній з неба й пожер усепалення, дрова, каміння, й порох, ба й воду висушив, що була в рові. І весь народ, побачивши це, припав обличчям до землі й промовив: „Господь є Бог! Господь є Бог! ”»

 

Згодом, з наказу пророка, було вбито 450 пророків Ваала. Чому? Це подібно, як злочинець отримає смертний вирок, або як ситуація на війні. І тут була надзвичайна ситуація. Ці лжепророки були злочинцями, які стягнули на народ прокляття. Чи їх убив сам пророк Ілля, чи лише видав наказ − це неважливо. У Старому Завіті за відпад до поганства або за окультизм існувала смертна кара, тому тоді ніхто не завагався це зробити.

 

Згодом Іллю чекало ще одне випробування віри, бо на Боже веління він обіцяв Ахаву дощ, який не падав вже три з половиною роки. Написано, що пророк піднявся на вершину Кармелю і молився. Потім сказав своєму слузі: «Йди і подивися в напрямі моря, чи не з’явилася там дощова хмара». Коли той сказав йому, що там немає нічого, він молився далі. Як було сказано вже раніше, молитва − це не автомат. Часто залежить від того, чи людина витриває у вірі. Тоді Ілля послав слугу вдруге, втретє,… і … всьоме. І аж тоді той звістив:  «Ось з моря виступає хмарина, маленька, як людська долоня». Це не була якась грозова хмара, що обіцяє сильний дощ. А все ж пророк реагує у вірі: «Іди, скажи Ахавові: „Запрягай і їдь, щоб не захопив тебе дощ!”» І справді, в той момент це сталося. Небо потемніло, вітер пригнав хмари і почався сильний дощ.

 

Пророк повинен ходити у вірі і часто не знає, який Бог має намір. Це так, як ми вже згадували про пророка Йону. Йона важко зносив те, що він говорив одне, а Бог це змінив. Кожен, хто намагається ходити з Господом, часто виглядає в очах людей як божевільний. Це не подобається «старій людині», нашій гріхом зіпсованій природі. Тому так важливо перебувати у повній відданості Богу і не прив’язуватися до чогось свого.

 

Святе Письмо написане для нашого навчання. Не тільки для підбадьорення, але щоб ми вчилися діяти у вірі, як пророки, які дані нам як приклад. Божа всемогутність пов’язана з послухом Божому слову, як бачимо це в пророка Іллі. Бог послав його до потоку Керіт, і він ішов. Послав його до Сарепти, і він ішов. Коли сказав йому, що має зробити на горі Кармель, він це зробив. Свідоцтвом про це є його слова: «Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Покажи сьогодні, що ти − Бог в Ізраїлі, що я − твій слуга, і що я вчинив це все за твоїм велінням» (1Цар. 18,36).

 

Суть пророчого духа − послух віри і вірність Божому слову. Бог хоче дати пророчого духа кожному, щоб могти через нас говорити і спасати душі від дочасної та вічної кари.

 

Також Іван Хреститель прийняв пророчого духа, якого мав пророк Ілля, щоб приготувати дорогу для живого Ісуса. Тому сьогодні просімо, щоб ми всі через заступництво цього великого пророка були вірними свідками Ісуса Христа, щоб виступили проти брехні, проти гріховних залежностей і єресей, що руйнують Божі заповіді, і щоб були вірними Господу до кінця. Тоді одного дня, коли Господь покличе нас у вічність, ми приймемо від Нього вінець слави.

 

 

Завантажити: Слово патріарха Іллі на свято св. пророка Іллі