Українська > Актуальне > Публікація

Епіклеза /2 частина: Святий Дух та епіклеза/

Дата публікації:   2018-11-29
Автор:   ВВП

 

Епіклеза

/2 частина: Святий Дух та епіклеза/
 

Ісус перед своєю смертю, перш ніж пожертвувати на хресті своє Тіло і Кров, установив, щоб ця Його хресна жертва приносилась Богу на відпущення гріхів. Символічні жертви за гріхи, коли жертвувалась кров і життя жертовних агнців в Єрусалимському храмі, втратили своє значення. Ісус є тим справжнім Агнцем, який взяв на себе гріхи світу (Ів. 1,29). Перш ніж звершити свою хресну жертву Ісус установив нову жертву, яка також є новим завітом (Мт. 26,26) на відпущення гріхів. На Тайній Вечері Ісус взяв хліб і сказав: «Це Тіло Моє, що за вас ламається». Тоді взяв чашу з вином і мовив: «Це кров Моя Нового Завіту, яка проливається... на відпущення гріхів».

 

Що при цьому могли переживати апостоли? Вони не розуміли Його слів, бо Його жертва ще не була звершена. На Тайній Вечері Ісус також кілька разів говорив про Святого Духа: «Багато ще маю вам сказати, та не перенесли б ви нині. Тож коли зійде той, Дух істини, Він і наведе вас на всю правду» (Ів. 16,13). На іншому місці Ісус каже: «„Ріки води живої з нутра його потечуть!” Так Він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений» (Ів. 7,39). Коли прийшов Святий Дух? Аж тоді, коли Ісус звершив Свою жертву на хресті, воскрес із мертвих і на 40 день вознісся на небо, де був прославлений. І аж тоді Він зсилає на апостолів Святого Духа в повноті, і Святий Дух просвічує їхній розум та зміцнює волю. Апостоли, які зі страху втекли і не стояли під хрестом, згодом стануть героями віри, які самі за Христа поступово проллють свою кров як мученики. Після зіслання Святого Духа вони зрозуміли, що Ісус вчинив на Тайній Вечері, коли установив новий завіт і віддав своє Тіло і Кров на відпущення гріхів. Вони зрозуміли, що Святий Дух уприсутнює це таїнство через Його слова установлення і через тих осіб, яких Ісус обрав, тобто апостолів і їхніх наступників.

 

Після слів установленя і анамнези настає епіклеза. При словах установлення Ісус сказав: «Це є (Моє Тіло... Кров)». Епіклеза містить три слова, які є просьбами чи наказами:

 

1) Зішли (зішли Святого Духа)

 

2) Сотвори хліб тілом Христа

 

3) Перетворивши Духом Твоїм Святим

 

До п. 1) Зішли Духа Святого на нас і на предложені Дари.

 

У цих словах епіклези священик і вірні просять, щоб Святий Дух зійшов не тільки на дари, але й на нас, тобто на присутніх. Це Божа воля ‒ щоб ми прийняли Христа, щоб Він в нас ріс, щоб ми були в Нього перетворені, щоб могли сказати: «Не живу вже я, а живе в мені Христос». На нас, людей, діє система світу і дух брехні, диявол, щоб ми не були спасенні. Крім того, родовище зла в нас вдячно приймає програму брехуна, і вбивці та помилково вважає це чимось добрим, а Божу правду і вічне життя відкидає. Світло і силу до того, щоб ми були вкорінені в Христі і були готові з Ним страждати чи навіть померти, дає Святий Дух.

 

В епіклезі йдеться не тільки про уприсутнення Христової смерті, але й про нове і нове вилиття Святого Духа ‒ нової і нової П'ятидесятниці.

 

До п. 2) «Сотвори ото хліб цей чесним Тілом Христа Твого»

 

Священик звертається до самого Бога Творця і просить про чудо («Сотвори!»), щоб хліб, освячений словами установлення, став Тілом Христа. Аналогічна просьба промовляється і над чашею.

 

До п. 3) «Перетворивши  Духом Твоїм Святим»

 

Ця просьба стосується не тільки переміни хліба в Тіло Христа і переміни вина в Христову Кров, але також і Містичного Тіла Христа ‒ Церкви.

 

Таїнство Божої всемогутності, яка силою Святого Духа здійснює духовне воскресіння Церкви, виражена в 37-й главі пророка Єзекиїла.

 

Пророцтво Єзекиїла

 

У Вавилонській неволі Бог закликав Єзекиїла, щоб через пророчу молитву приготував спершу духовне воскресіння, а потім і фізичне визволення.

 

Єзекиїл свідчить: «Рука Господня була на мені, і вивів мене Господь у дусі та поставив серед долини, а вона була повна кісток. І поставив мене серед них і обвів кругом. Кісток було багато і вони були дуже сухі» (Єз. 37,1-2). Бог запитує пророка: «Сину чоловічий! Чи оживуть ці кості?» А той відповів: «Господи Боже, Ти знаєш» (Єз. 37,3). Іншими словами, пророк дає згоду і каже: «Ти знаєш, Боже, що Твоєю всемогутністю ці кістки можуть ожити».

 

Щоразу, коли ми з вірою стаємо перед Богом і просимо у Нього чуда, малого чи великого, то мусимо мати віру, що Бог є всемогутній, що Він може зробити це чудо. Коли пророк визнав віру в Божу всемогутність, Господь дав йому наказ: «Проречи над цими кістками і скажи до них: „Ви, сухі кістки (ізраїльський народе), слухайте слово Господнє”» так говорить Господь Бог вам, Божий народе, який через свою невіру став духовно мертвим ‒ сухими кістками. Так говорить Господь Бог цим кісткам: «Ось Я введу в вас дух, і ви знов оживете. Я обкладу вас жилами, ви поростете тілом, я вкрию вас шкірою, вкладу в вас дух, і знову оживете, і зрозумієте, що я ‒ Господь».

 

Це було пророче слово, яке отримав Єзекиїл і у вірі та в силі Духа промовив його до сухих костей. Яка була реакція? При пророкуванні до костей Божий Дух діяв на два етапи. Реакцією на перше пророкування, коли пророк назвав народ сухими кістками і відкрив реальність їхньої духовної смерті, було те, що настав великий шум. Так є і сьогодні. Коли починає проповідуватися правдиве покаяння, «стара людина» і система брехні у світі, яка тримає сучасну Церкву, з опором виступить проти правди і настане шум ‒ рух. Але одночасно це слово викличе перші ознаки життя ‒ відновлення Божого порядку.

 

Єзекиїл свідчить: «я прорік, як мені було наказано» (вірш 7). Слід знати, що він нічого не додавав, і нічого не віднімав. Він діяв в послусі віри. Святий Дух викликав рух. «І як я пророкував, виник шум, і ось настав рух, і кістки стали наближатись одна до одної».

 

Уявімо собі купу кісток на великій території. Кістки розсіяні. А тепер кожна кістка почне шукати своє місце. Вони рухаються, стикаються одна з одною, з’єднуються. І раптом постає армія скелетів. Це перша ознака певного порядку, хоча й без життя. Потім наступає другий етап. Пророк далі промовляє слово до цих скелетів. І яка реакція? «Глянув я ‒ як ось на них жили, і поросли вони тілом, а зверху вкрила їх шкіра, та не було в них Духа».  (вірш 8).

 

Уявімо собі лікарню, де лежить повністю паралізована людина. Вона не може рухатися, і хоча й дихає, але насправді є живим трупом. Кілька лікарів і медсестер повинні доглядати за нею, щоб утримувати її при житті. Це був образ не тільки полонених у Вавилоні, але це образ і сучасних в'язнів духовного Вавилона під владою єресей та відступництва з духом антихриста.

 

Тому тут існує третій етап, коли пророк вже не має пророкувати до паралізованого організму, але має звернутися прямо до Божого Духа. «І сказав мені: „Проречи до Духа, проречи, сину чоловічий, і скажи до Духа: Так говорить Господь Бог: Із чотирьох вітрів прийди Духу, і дихни на цих повбиваних ‒ хай оживуть!»

 

Пророк пророкує в послусі віри і в Божому авторитеті наказує Божому Духу. Насправді тут йдеться по потрійний наказ. Найперше, щоб Дух Божий прийшов. Потім ‒ щоб сильно дихнув на цих повбиваних, і на кінець ‒ щоб Божий Дух оживив цих мертвих. Пророк звертається до чотирьох сторін і просить, щоб від них прийшов Святий Дух. Через пророкування, коли Дух приходить з чотирьох сторін, утворюється великий замкнутий простір під владою Божого Духа. Він наказує на всі чотири сторони, щоб Святий Дух сильно дихнув на повбиваних, щоб вони ожили.

 

Який був плід його пророкування? Він визнає: «І коли я пророкував, як Він заповів мені,  ввійшов до них дух, і вони ожили та повставали на ноги ‒ сила-силенна люду» (вірш 10). Це образ духовного воскресіння нинішньої духовно мертвої Католицької Церкви.

 

Святий Дух і Церква

 

Святе Письмо вказує на дію Третьої Божої Особи, Святого Духа. Син Божий, Ісус Христос, через Святого Духа і через послух віри святої Діви з Назарету бере на себе людську природу і таким чином стає й Сином Людським. Ісус прийняв хрещення покаяння, хоча не потребував його, щоб дати нам приклад. Небо відкрилося і Святий Дух у виді голуба з’явився над Христом. Тоді Дух Божий помазав Його. Невдовзі після цього в Назареті Ісус прочитав в синагозі книгу пророка Ісаї: «Господній Дух на Мені, бо Він Мене помазав… звіщати полоненим визволення».

 

На Тайній Вечері Ісус кілька разів говорив про Святого Духа. А також на третій день, коли після своєї смерті вже воскреслий з’явився апостолам, дихнув на них і сказав: «Прийміть Духа Святого...». В день вознесіння Він дає обіцянку: «Йоан христив водою, ви ж будете хрещені по кількох цих днях Духом Святим» (Ді. 1,5). «Ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Ді. 1,8). Тоді в день П'ятидесятниці Дух Святий зійшов на апостолів і зродилася Церква. Апостоли в силі Духа проповідували Євангеліє, свідчили про Ісуса, і Бог супроводжував їх проповідь численними чудами. Без Святого Духа Церква подібна до тіла без життя, тобто мертва. Навернення кожного християнина було дією Святого Духа. Багато людей прийняли хрещення Святим Духом, але цього не достатньо, треба ходити у Святому Дусі, дати себе Ним вести на дорозі наслідування Христа. Йдеться про переродження, про яке сказав Іван Хреститель: «Йому треба рости, мені ж ‒ маліти» (Ів. 3,30).

 

Петро в силі Духа свідчив в домі поганського сотника Корнилія про смерть і воскресіння Христа. На Корнилія і всіх присутніх зійшов Святий Дух, так що всі почали говорити новими мовами (Ді. 10). В Ефесі апостол Павло зустрівся з деякими учнями і запитав їх: «Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?» Вони йому відповіли: «Та ми й не чули, чи є Святий Дух». Тоді апостол Павло їх поучив, вони хрестилися, і як тільки поклав на них руки, зійшов на них Святий Дух, і вони почали говорити новими мовами та пророкувати. Цих чоловіків було 12 (Ді. 19,1-7).

 

Про дію Святого Духа розповідає уся 14 глава 1 послання до Коринтян, уся 8 глава послання до Римлян і багато інших місць у Святому Письмі.

 

Пророцька візія у Вавилонській неволі, дана Єзекиїлу, є надзвичайно актуальною і для теперішнього часу. Святий Дух особливим способом діє в епіклезі, яка є суттю Святої Літургії. З нашого боку треба мати біблійну віру, яку мали пророки, а передусім, Пресвята Богородиця. Вона вірила в Божу всемогутність, коли архангел Гавриїл сказав їй, що в Бога нема нічого неможливого. Єлизавета сказала про неї: «Блаженна та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа» (Лк. 1,45). Свій послух віри Марія висловила словами: «Ось я, раба Господня, нехай мені буде по слову твоєму» (Лк. 1,38). Деякі святі, наприклад, святий Людовік Гриньйон де Монфорт, рекомендували переживати Святу Літургію разом з Дівою Марією, щоб вона підтримувала нас своєю вірою. З якою вірою Пресвята Богородиця могла переживати Святу Літургію, яку служив апостол Іван?! Він промовляв слова установлення, а потім призивав Святого Духа. Ісусова Мати з вузьким колом віруючих об'єдналися з ним в палкому взиванні до Святого Духа, щоб Він уприсутнив таїнство Христової жертви на хресті. Марія найбільше з усіх людей мала єдність зі Святим Духом. Вона була повна ласк, кехарітомене (Лк. 1,28), повна Святого Духа ‒ як в момент воплочення Божого Сина, так і в день П'ятидесятниці. І в тому ж Дусі вона переживала і це таїнство Святої Літургії.

 

Пророцька візія про воскресіння сухих кісток стосується паралізованої, тобто духовно мертвої Церкви, яка вигнала Духа Божого. З неї залишилася тільки мертва структура. Замість апостольського вчення вона має єресі, а замість Божих заповідей ‒ антимораль. В такому стані сьогодні знаходиться Католицька Церква. А тому так актуально, щоб в цій безсильності та в цьому поневоленні духовним Вавилоном ми палко взивали до Святого Духа за духовне воскресіння цього мертвого організму, цих сухих кісток.

 

Після слів установлення слідує анамнеза. Іноді священик голосно пригадує правди нашого спасіння: хрест, гріб, воскресіння..., з короткими паузами, щоб він і віруючі могли усвідомити ці правди, пов’язані з відкупительною жертвою Христа. Після співу «Твоє від Твоїх...» починається епіклеза молитвою: «Ще приносимо Тобі цю духовну і безкровну службу, і просимо, і  молимо, і благаємо, зішли Духа Твого Святого на нас і на ці дари, що перед нами».

 

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
 
+ Методій, ЧСВВр          + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

 

22.11.2018

 

Завантажити: Епіклеза /2 частина: Святий Дух та епіклеза/