Українська > Актуальне > Публікація

Слово Патріарха Іллі на свято Благовіщення

Дата публікації:   2019-04-07
Автор:   ВВП

 

Слово Патріарха Іллі на свято Благовіщення

 

«З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитріший був змій. Він і сказав до жінки: „Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?ˮ Жінка відповіла змієві: „Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саді. Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: Не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помретеˮ. І сказав змій до жінки: „Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й злоˮ. Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для очей і приманювало, щоб усе знати; і взяла з нього плід та й скуштувала й дала чоловікові, що був з нею, і він теж скуштував» (Бут. 3,1-6).

 

Бачимо, як перша жінка Єва не довіряла Богові, але повірила дияволу і відкрила себе та весь людський рід для прокляття та духовної інфекції. Таким чином всі люди опинились під владою темряви, гріха і диявола. Від того часу людство стогнало в кайданах гріха та взивало до Бога, щоб змилосердився і визволив його.

 

Бог вислухав це прохання. Він вибрав ізраїльський народ, вивів його з темряви поганства і покликав з нього пророків, які вказували на Того, хто мав прийти в майбутньому – на Відкупителя, Спасителя людського роду.

 

Кожна жінка в ізраїльському народі прагнула, молилася і просила про те, щоб удостоїтись стати матір’ю обіцяного Відкупителя. Бог вибрав одну жінку – Пречисту Богородицю, яку від першої миті її зачаття охоронив від будь-якої скверни первородного гріха. Так Він приготував її до того, щоб вона стала Матір’ю майбутнього Спасителя.

 

Марія також була випробовувана, чи вистоїть у вірі. Одного разу, коли вона молилася і взивала до Бога, їй з’явився ангел Господній і сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками». Далі Біблія говорить: «Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. Ангел їй сказав: „Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога”». І тоді архангел Гавриїл звістив їй, що вона стане Матір’ю Спасителя. На її запитання: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?», – він відповів: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий» (Лк. 1,26-35).

 

Один археолог знайшов під Голготою печеру. Після смерті Ісуса відбувся великий землетрус і на тому місці виникла тріщина, яка проходила вертикально від місця розп’яття аж до згаданої  печери. Через неї Ісусова кров протекла аж до печери. Коли археолог попросив в одній лабораторії зробити аналіз цієї крові, то з’ясували, що кров містить лише 24 хромосоми. Кожен з нас має 46 хромосом (23 отримуємо від матері і 23 від батька). Але Христос мав лише половину хромосом – від матері. 24-а хромосома крові Ісуса визначає стать. І це також є одним з наукових доказів того, що Діва Марія зачала від Святого Духа. Але наша віра базується не на цьому – ми віримо Божому слову.

 

Усвідоммо, що і саме Благовіщення є Божим чудом. Діва Марія не вагалася, вона лише запитала, як неможливе стане можливим. І ангел відповів їй, хто це зробить: Святий Дух. А тоді додав, що у Бога немає нічого неможливого. Марія сказала Богу своє ТАК.

 

І ми маємо проблеми та не раз запитуємо себе, як зробити те чи інше. Не думаймо про те, ЯК це зробити, але ХТО це зробить. У молитві звертаймося зі своїми турботами до Бога. У Нього нема нічого неможливого – так було не тільки 2000 років тому, але є і сьогодні.

 

Отець, Святий Дух та Ісус є той самий вчора, сьогодні і навіки. Тільки треба, щоб ми мали таку віру, як  Пресвята Богородиця. Бог хоче діяти в нас і через нас. Але йдеться про те, щоб «Слово стало Тілом…» (Ів. 1,14). Як? Через Святого Духа. А це питання і нашої віри. Щоб Слово стало тілом і в нас, ми повинні не тільки прийняти Боже слово, але й реалізувати.

 

Ісус говорить про це в одній з притч: «Вийшов сіяч сіяти своє зерно. І як він сіяв, одне впало край дороги й було потоптане, і птиці небесні його видзьобали. Друге упало на камінь і, зійшовши, висохло, бо вогкості не мало. Інше впало між тернину, і тернина, вигнавшись з ним вкупі, його заглушила. Врешті, інше впало на добру землю і, зійшовши, сторицею вродило» (Лк. 8,5-8).

 

Пресвята Богородиця, її душа, є тією землею, де Боже слово приносить стократний плід. І нашу душу потрібно віддати Богу, і ми повинні слухати Боже слово, приймати його вірою і реалізувати, як вона. Як саме? Щодня через відречення самого себе, як закликає нас Ісус: «Зречись себе!» (Мт. 16,24). В чому? Ми повинні зрікатися нашого гніву, заздрості, невіри, відчаю або депресії, які на нас налягають. Ми повинні виходити зі себе, з рабства «старої людини», з інфекції гріха і бунту проти Бога, та входити до світла. Ісус є Світло. У щоденних турботах знову і знову кажімо Йому: «Господи, довіряю Тобі!».

 

Будьмо, як Пресвята Богородиця. Ісус, умираючи на хресті, дав її за Матір кожному з нас. Тому ми повинні особисто прийняти її, наслідувати її, так, як вона, жити з віри, серйозно рахуватися з Богом у щоденних ситуаціях. Мета нашого життя – любити Бога всім своїм серцем, всією душею, всією силою і всією думкою. Це головна заповідь. І у Свя­тій Літургії ми молимося: «… і все життя наше Христу Богові віддаймо». Отож ціле своє життя маємо віддати Господу, а потім ходити у вірі. Ми повинні довіряти Йому, як Пресвята Богородиця. Вона стояла під хрестом. Вона не була в депресії, але у вірі. Вона вірила і тоді, коли ніхто не вірив. Вона вірила Божому слову, що Христос воскресне; апостоли ж не вірили, ніхто з них. Вони були в розпачі. Тільки Богородиця стояла і вірила. І ми в найважчих, кризових ситуаціях повинні так довіряти Богу. Він має останнє слово. Спокуси і випробування завжди будуть. Якщо має прийти благословення, то спершу приходить випробування – з цим необхідно рахуватися. Диявол, з Божого допусту, буде нападати на нас, бажаючи відвернути від виконання Божої волі. Для цьо­го використає і людей, які будуть з нас насміхатися, наплюють на нас, зганьблять наше ім’я… Так випробується наша віра; виявиться, чи ми в ній закорінені, чи довіряємо Господу, чи дійсно шукаємо Його царство, а не самих себе. Якщо ми не вистоїмо в пробі, то маємо знову встати і далі йти за Христом, не зважаючи на те, що роблять нам люди. Коли нас очорнять та іменують найгіршими титулами, то згадаймо, що й Ісуса назвали навіть одержимим… Потім Йому плювали в обличчя, одягнули на голову терновий вінець… Але Він далі йшов дорогою, на яку Його покликав Отець, аж на Голготу. Там Божий ворог начебто виграв, начебто переміг Христа, однак через це сам програв, а Ісус переміг. Своєю смертю Христос переміг смерть, а також диявола. А Своїм славним Воскресінням Він виявив, що є переможцем над гріхом і дияволом.

 

Ми повинні триматися Ісуса і з’єднатися з Ним. Прикладом для нас є Пресвята Богородиця. Її програма звучить: «Ось я раба Господня…» (Лк. 1,38). В деяких перекладах Біблії написано «слугиня». Це неправильний переклад. У грецькому оригіналі є слова «hé dúlé Kyriú»; «дулос» означає «раб». У Новому Завіті тричі зустрічається слово «dúlé» – рабиня – а двічі з цього сказала так про себе Діва Марія. Слугиня приходить на службу, але якщо їй там не подобається, йде геть. Але раб є власністю свого господаря. Він не може піти. Пресвята Богородиця сказала: «Я раба Господня». Ми є рабами гріха і не хочемо зізнатись в цьому перед собою. Щоб визволитися з цього рабства, ми повинні повністю датися Богові. Бути рабом або рабою Господа – це якраз і є виконанням Першої заповіді. Любити Бога понад усе означає бути Його рабом. Диявол також має своїх рабів. Такі люди ходять біля нас і є медіумами зла, яке роблять вже автоматично. Якби ми так ревно служили Богу, як вони служать Божому ворогу, то на Землі вже був би рай. Скільки їх є? Цілі армії. Вони стають рабами диявола через наркотики, алкоголь чи інші залежності. Гордість і кар’єризм також є причиною того, що душі падають у пекло. Вони мають пекло на Землі і пекло після смерті. А ми, які можемо мати рай на Землі і після смерті, такі байдужі у служінні Богу!

 

Отож, «Слово стало Тілом». І в нас Боже слово стане «тілом», якщо будемо його реалізувати, тобто жити ним. Святий Дух дасть нам силу і відвагу свідчити про нього та проповідувати його іншим.

 

Якщо ми зробимо цей крок віри: приймемо слово Боже і будемо слухняно його реалізувати – то Святий Дух поведе нас далі, буде нас навчати, допоможе робити наступні кроки. Бог говорить до нас не тільки через совість, Святе Письмо і приклади святих, але також через різні жит­тєві ситуації. Проблема полягає лише в тому, щоб ми Його слухали. Коли не слухаємо і не розуміємо, тоді йдемо в цілком протилежному напрямку. Тому просімо Бога: «Господи, вклади до мого серця слухняність, щоб я слухав Твоє слово і реалізував його так, як Пресвята Богородиця».

 

Так Слово стане тілом там, де ми є, Святий Дух даватиме нам необхідне світло, а Ісус буде діяти через нас. Він хоче в нас терпіти і спасати людські душі. Він хоче через нас, через нашу віру і цілковиту відданість Йому врятувати весь наш народ.

 

Це програма, яку дає нам Бог. Це також програма Пресвятої Богородиці. А це має бути програмою і для нас, які прийняли її за Матір, і хочемо, як слухняні діти, іти за нею. Вона розчавлює голову дияволу. Марія є новою жінкою, яка дала нам Ісуса Христа і через нас хоче дати Його цілому народу. Україна нічого не потребує більше, ніж живого Ісуса. Як Ісус прийшов у світ 2000 років тому? Через Марію і Святого Духа. Так Він хоче прийти і сьогодні.

 

 

Завантажити: Слово Патріарха Іллі на свято Благовіщення