Українська > Про церкву > Публікація

Фатімська таємниця через 100 років. 1 частина: Апостазія в Церкві (+ відео)

Дата публікації:   2017-11-17
Автор:   ВВП

 

Фатімська таємниця через 100 років

 

1 частина: Апостазія в Церкві

 

Цього року минуло 100 років від появи у Фатімі. Що їй передувало і що слідувало?

У 18 столітті виникло просвітництво. У 19 столітті з просвітництва виникає модернізм. Насправді йшлося про руйнування основних правд християнства – про апостазію в Церкві.

 

 

Св. Пій X видав енцикліку та антимодерністську присягу. Частина єпископів, священиків та теологів, які були модерністами, свідомо не прийняли ці запобіжні заходи.

Після смерті Пія Х першим успіхом масонів було просунення на папський престол Бенедикта XV (G. della Chiesa, 1914-1922). Він дав простір для розвитку модернізму в Церкві. У 1917 р. Пресвята Богородиця декілька разів з'явилася дітям у Фатімі, в Португалії. Це був заклик до покаяння. Після Бенедикта прийшов до влади папа Пій XI (1922-1939), після нього Пій XII (1939-1958), а потім Іван XXIII. (А. Г. Ронкаллі, 1958-1963).

 

Ще у 1911 році Ронкаллі був звинувачений в модернізмі. Але Бенедикт XV просунув його у Конгрегацію для місій та викладачем у римській семінарії. У 1925 році Пій XI послав доцента Ронкаллі як апостольського візитатора до Болгарії, а потім до Туреччини, щоб таким чином врятувати студентів від єресей. У 1958 році, завдяки тим, з якими він мав єдність духа, Ронкаллі став папою.

 

У 1960 році він відкинув алярмуючий голос покаяння, даний у третій Фатімській таємниці. Кардинал Беа звернув увагу папи і кардиналів: «Таємниця стосується апостазії в Церкві». Коли Беа вийшов із засідання, сказав: «Ми щойно убили мільярди людей, бо Іван XXIII вирішив заборонити оприлюднювати таємницю і відмовився посвячувати Росію Христу і Богородиці». Замість того, щоб відкрити двері духу покаяння, Іван XXIII у 1962 році розпочав другий Ватиканський Собор, на якому відкрив двері модерністам і дав їм повну владу. Через Собор він здійснив своє давне прагнення просунути модерністські єресі (аджорнаменто) як антиєвангеліє (Гал. 1,8-9) до усієї Церкви.

 

На II Ватиканському Соборі Іван XXIII призначив т. зв. робочу президію, що складалася переважно з модерністів. Вони підступно просовували свою і його програму.

Плодом II Ватиканського Собору був єретичний документ «Nostra aetate» (1965), Вавилон в Ассижі (1986), а у світі – гендер-шизофренія, мультикультуралізм та ісламізація Європи. Сьогодні вже офіційно заперечуються об'єктивні правди і об'єктивні цінності! Це є плід аджорнаменто – модернізму в Церкві та у світі.

 

Папський уряд був зловжитий для запровадження процесу автогеноциду Церкви.

Іван XXIII і Павло VI, як папи, просунули єресі. Тому і II Ватиканський Собор був і є недійсним, а ці папи, як єретики, мусять бути посмертно виключені з Церкви! Вони вчинили набагато більший злочин, ніж папа Гонорій, який був посмертно виключений з Церкви (див. Булла Павла IV «Cum Ex Apostolatus Officio»). Це перший крок до правдивого покаяння з апостазії в Церкві!

 

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

 

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

 

13.10.2017

 

Завантажити: Фатімська таємниця через 100 років – 1 частина: Апостазія в Церкві (13.10.2017)