Українська > Про церкву > Публікація

Слово Патріарха Іллі на свято Трьох Святителів

Дата публікації:   2018-02-12
Автор:   ВВП

 

Слово Патріарха Іллі на свято Трьох Святителів

 

Ісус каже і нам: «Ви світло світу» (Мт. 5,14). Справжнім світлом світу є лише Ісус! Але ми повинні брати участь у Його світлі, бути з’єднаними з Ісусом. За своєю природою ми не є світлом, але темрявою. Тому Ісус сказав, що кожен з нас мусить знову народитися. Ми є світлом лише настільки, наскільки з’єднані з Ісусом. Коли ми належимо Йому, то все, що є Його, є і наше. А те, що наше, має бути Його. Ісус хоче, щоб ми зреклися всього і втратили свою душу заради Нього і Євангелія. Чому? Щоб Він міг в нас діяти, щоб міг в нас жити в повноті, щоб нас просвітило Його світло, щоб потім і ми були тим світлом.

 

Ми святкуємо свято Трьох Святителів. Про них насправді можемо сказати, що вони були світлом світу.

 

Святий Василій Великий боровся за чистоту віри. Не тільки вдень, але й вночі писав книги, а також листи єпископам, бо в той час Церква впала в єресь аріанства, яка заперечувала Христове Божество. Святий Василій сам боровся проти всієї цієї системи єресей в Церкві.

 

Святий Іван Золотоустий кілька разів був вигнаний зі своєї єпархії, бо був вірним Ісусу. Всі, які наслідували Христа, були переслідувані, биті і висміювані.

 

Св. Григорій Назіанський захищав вчення про Пресвяту Трійцю. Його вороги робили йому перешкоди – обмовляли його, нападали на тих, які його слухали; намагалися підбурити проти нього людей і навіть зазіхали на його життя.

 

Також св. Атанасій, їхній сучасник, мусів зносити багато насильства і кілька разів був у вигнанні. Так протягом багатьох років він боровся за Ісуса.

 

Хто сьогодні бореться за Ісуса? Хто охочий віддати життя за Нього і за Його Царство? Диявол має тисячі та мільйони мучеників. А за Ісусом не хоче йти ніхто. Людина хоча й зробить перший крок, але потім обернеться до Нього спиною і зійде на дорогу до пекла. Це їй більше подобається, вона йде широкою дорогою, бо так ідуть всі. Але Ісус сказав, що широка дорога веде до загибелі! Яка дорога веде до Божого Царства? Вузька і стрімка. Мало є тих, які нею йдуть. Божий ворог робить все, щоб відвести людину з неї. Він – майстер брехні, як і його слуги: вміють усміхатися, хвалити; уміють впевнено брехати в очі, що, наприклад, стіна є синя, хоч вона біла. Цим досягнуть того, що людина на кінець почне сумніватися навіть в собі. Отак переконливо вміють брехати!

 

Якби ж то і ми, проповідуючи Боже слово, уміли говорити так переконливо і поширювати Божого Духа з такою ж силою, з якою вони дають простір духу брехні! Тоді була б навернена вже вся Україна.

 

А найгірше, коли так переконливо брешуть і церковні керівники, а при тому роблять вигляд, що все в порядку. Тому треба поставити собі питання: Хто є та людина і який дух є за нею? Чого хоче? Чи є правовірною? Чи проповідує Христа? Чи за нею є Божий Дух, Дух правди? Чи веде нас до навернення? Чи віра, яку проповідує ця людина, є вірою, яку проповідували апостоли, за яку боролися св. Василій Великий, св. Іван Золотоустий і св. Григорій Назіанський, свято яких сьогодні святкуємо?

 

Отож кожен з нас, хто хоче йти за Ісусом, мусить бути світлом. Чим маємо світити? Живою вірою, Христом. Коли говоримо, ми повинні говорити про Ісуса. Нас має боліти те, що Любов не є люблена. Скажімо Ісусу: «Господи, хочу йти за Тобою, хочу Тебе любити!». Бог шукає душі, які хочуть Його любити, які охочі задля Нього залишити все, які, навіть коли їм наплюють в лице, скажуть: «Незважаючи на це, я піду за Ісусом!».

 

Але більшість людей скоро здадуться. Лише хтось їх насварить і вже втратять всю охоту, бо хочуть мати спокій. Не хочуть протистояти психологічному тиску, зрадять Ісуса лише тому, щоб мати спокій. Так думає багато священиків, монахів і мирян. Але чи це наслідування Христа? Існують не десятки чи сотні, але тисячі таких сумних прикладів зрад і відречень Христа. Замість того, щоб зрікатися гріха і самих себе, зрікаємося Христа!

 

Нехай Господь відкриє наші духовні очі! Нехай дасть нам духа покаяння, щоб ми визнали: «Мушу почати від себе». Наша душа є досить велика єпархія. Реформа мусить починатися від кожного з нас. А що це означає? Дати місце Ісусу на троні нашої душі, щоб там світив Він, а не фальшиве світло всіляких обманів, які нам нав’язливо пропонує світ і стара людина.

 

Боже слово каже: «Ви світло світу». Самі по собі ми не є цим світлом, але маємо ним бути. Це каже сам Ісус. Отож кому це каже? Тим, які з’єднані з Ним, які є Його учнями і охочі йти за Ним. Не тим, яким це подобається тому, що християнство є добре, що Ісус гарно говорить… Ісус також каже: «Хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за Мною» (Мт. 16,24). Тим хрестом часто є наша природа, наш характер, те, що несемо як тягар, який мусимо тягнути за собою все життя: наші злі звички, рани на душі, які ми отримали в дитинстві або успадкували їх від наших батьків, дідусів і бабусь… Наприклад, хтось народиться з потягом до алкоголю, бо дід і батько були алкоголіками, а тому й син має до того сильну схильність. Коли діти бачать якогось п’яного, то кажуть: «Таким я не хочу бути!». Але коли хлопець має вже, наприклад, 12 років, друзі почнуть йому казати: «Ти не мужчина, якщо з нами не нап’єшся!». Зроблять психологічний тиск, і людина спробує раз, другий, а потім стане залежною і вже псує та заражає інших. А Божий ворог сміється.

 

Як можемо перемогти диявола? Тільки покорою, бо він є дух гордості і брехні. Покора – це правда, світло і через неї діє Бог. Як тільки покаємося, почне діяти Святий Дух, Дух Світла. Це прості принципи Євангелія. Та, на жаль, ми їх не знаємо або знаємо, але не втілюємо, тому не маємо досвіду з духовною боротьбою. Але якщо б ми залишилися в фальшивому спокої, що з нами все гаразд, і в такому стані опинилися б в такій же ситуації як св. Василій чи св. Іван Золотоустий, то стали б зрадниками.

 

Навчімося твердо стояти у вірності Богу на тому місці, де Він нас поставив. Не тільки єпископ чи священик, але кожен християнин повинен бути світлом там, де перебуває. Там є його місія, там він має вести духовну боротьбу. Колись будемо здавати перед Богом звіт з того, чи ми жили з віри, чи рахувалися з Ісусом.

 

Молімося, щоб за заступництвом св. Василія Великого, св. Івана Золотоустого і св. Григорія Назіанського ми дійсно були світлом для цього світу.

 

 

Завантажити: Слово Патріарха Іллі на свято Трьох Святителів