Українська > Про церкву > Публікація

Слово Патріарха Іллі про вислухану молитву /IIІ частина/

Дата публікації:   2019-12-29
Автор:   ВВП

 

Слово Патріарха Іллі про вислухану молитву

IIІ частина

 

Ісус каже: «Все, що попросите в Моє Ім’я, те вчиню» (Ів. 14,13). Усвідоммо, що через віру ми маємо таку владу, такий шанс! Ісус каже «все». Це такий абсолютний термін, але це глибока правда. Однак людина зрозуміє це аж тоді, коли усвідомить, що таке віра і які вона має рівні. Існує віра, необхідна для спасіння, але також існує віра, яка з’єднує нас із Богом – віра, через яку проявляється Божа всемогутність, через яку Бог чинить чуда. Яке велике чудо, коли ми за когось молимось і він повірить! Як чудо воскресіння мертвого! А може, ще більше. Це не в наших силах. Там є наша співпраця, але результат є наслідком дії Божої всемогутності. Чи ти молишся за навернення поган, які живуть навколо нас, за сучасних поган – відпалих християн в народах колись християнської Європи?

 

Такі прохання стосуються духовного рівня і приносять не тільки дочасне добро, але й вічне. Проте Бог не раз вислуховує (часто в чудесний спосіб) і наші прохання за різні матеріальні речі. І за них маємо молитися, щоб ми не надто літали в духовності і не закінчили в якійсь абстракції. Бог хоче, щоб ми просили і за щоденний насущний хліб, щоб просили і за вирішення наших простих життєвих проблем: за здоров’я, за наші відносини, за поживу, за працю... Коли просимо з вірою, Бог входить до тієї конкретної ситуації і вирішує її. Він вирішує і невирішальні проблеми. Кожен християнин, який правдиво йде за Ісусом, міг би розповісти про життєвий досвід своєї дороги за Богом і про багато чудес, які Бог вчинив у його житті. Це були б цілі книги… Але я хочу пояснити суть цього питання про вислухану молитву в Ісусове Ім’я. Коли приймемо цю суть, то нам відкриються очі, ми будемо усвідомлювати Божу присутність хоча б в певних моментах і взиватимемо до Бога, щоб Він був прославлений, як каже Ісус: «Тоді буде прославлений Мій Отець, коли ви принесете рясні плоди і будете Моїми учнями». А перед тим каже: «Просіть, чого забажаєте, і станеться вам». Так, Він каже «чого забажаєте». Адже якщо людина є в Божій присутності, якщо прагне виконувати Божу волю, то «чого забажаєте» означає для неї, що буде просити те, що є на добро, а не на зло. А тоді матиме і досвід з цим словом «станеться вам». А згодом може свідчити. Десятки і сотні правовірних християн могли б засвідчити, як Бог діяв у їхньому житті в малих і великих справах. Це такі незареєстровані чуда. Але Бог дає це слово для кожного з нас. Він хоче, щоб кожен, хто прийняв Ісуса, просив, але головне ‒ щоб залишався в єдності з Ним та в Його слові ‒ так, як про це сказано в 15-й главі Євангелія від Івана. Там Ісус говорить про виноградину і галуззя, а при тому вказує на вислухання молитви, пов’язаної з перебуванням в Ісусі і в Його слові. Тобто знову йдеться про внутрішню єдність з Ним, про те, щоб бути в Його Імені, бути в Бозі.

 

Ісус сказав апостолам: «Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, Він дасть вам у Моє Ім'я» (Ів. 16,23). І додає особливі слова: «Досі ви не просили нічого в Ім'я Моє. Просіть ‒ і одержите, щоб радість ваша була повна». Як бачимо, і апостоли трохи «проспали час», а Ісус мусів їм це нагадати: «Досі ви не просили нічого в Моє Ім’я». Ісус їх повчив. І нам потрібно з цього повчитися. Коли Ісус перед Своїми словами каже «Істинно, істинно», то наче б говорив: «Те, що тепер скажу, проголошую в авторитеті, в Божому авторитеті. Так це є. Запам’ятайте це! Це закон!». «Кажу вам: чого б ви тільки попросили…» ‒ тепер Ісус вже не говорить «Мене», але говорить «Отця». Але, знову ж таки, каже «в Моє Ім’я». А на іншому місці Ісус сказав: «Все, що попросите в Моє Ім’я, Я вчиню це», ‒ бо Отець, Син і Святий Дух мають те саме Божество. А тепер говорить: «Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, Він дасть вам у Моє Ім'я» (Ів. 16,23). Отож, Отець нам це дасть, Його маємо просити, але в Ісусове Ім’я. Тобто маємо духовно увійти до єдності з Ісусом. Він є наш посередник між нами і Отцем, в Ньому маємо творити єдність. А Богородиця є для нас найбільшим прикладом тієї єдності, а також віри. «Досі ви не просили нічого в Ім’я Моє. Просіть ‒ і одержите». І відразу після цього Ісус знову каже: «Говорив Я вам про те притчами. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише одверто звіщу вам про Отця. Того дня проситимете ви в Моє Ім’я, і вже не кажу вам, що Я буду просити Отця за вас». А що далі скаже Ісус? Що буде слідувати? «Отець бо й сам любить вас, ‒ а чому? ‒ бо ви Мене полюбили і повірили, що Я від Бога вийшов» (Ів. 16,24-28). Отож наша віра має бути пов’язана з Христом, має бути Христоцентрична. Вірою можна зловжити, як це робиться в магії, де через фальшиву віру і певні практики людина відкривається демонічному впливу. А демон часто робить і надзвичайні діла та дає надзвичайні інформації. Але як це закінчується?! Це тільки фальшиве добро, фальшива допомога, але замаскована мета ‒ вічне нещастя.

 

Але повернімося до теми вислуханої молитви в Ім’я Ісуса. При молитві в Ім’я Ісуса потрібно не тільки з вірою повторювати Ім’я Ісус ‒ Єгошуа, ‒ але також треба упокоритися, віддати Ісусу свій гріх, стати до Божого світла, до Божої присутності, дивитися до Божого обличчя і усвідомити свою єдність з розп’ятим Христом, єдність з Христовою смертю, де є розіп’ятою моя стара людина. Це власне є тільки реалізація Тайни Хрещення, коли людина усвідомить, що через Хрещення ми були занурені до Христової смерті і отримали нове життя. Яке життя? Не життя ангелів, архангелів чи серафимів, але нам дане саме Боже життя, Христове життя. Тоді здійснюється: «Не живу вже я, живе в мені Христос». А тоді Він в мені просить Отця про здійснення Божої волі в конкретній ситуації. А Його Отець завжди вислуховує.

 

 

Завантажити: Слово Патріарха Іллі про вислухану молитву  /IIІ частина/