Українська > Про церкву > Публікація

Відповідь редакторові з Мадриду

Дата публікації:   2010-09-09
Автор:   Синод УП ГКЦ

 

Відповідь редакторові з Мадриду

 

Шановний пане редакторе,

на Ваші питання стосовно наших свячень і нашої Церкви відповідаємо:

ми є правосильно висвячені єпископи Католицької Церкви візантійського обряду. В 1946 році наша Церква в Україні була зліквідована Сталіном. До 1990 року вона була в підпіллі. Наші правовірні єпископи померли у тюрмах, багато віруючих і священиків було вивезено на Сибір. Коли Церква отримала свободу, до її керівництва дісталися деякі люди із Заходу. Вони приготували дорогу теперішньому екс-кард. Гузару, який на офіційному сайті Ватикану до сьогодні фігурує як глава Церкви. Л. Гузар є громадянином США. 18 років був екскомунікований за те, що в Італії незаконно прийняв єпископські свячення, як громадянин і священик США. В 1996 році його, як такого, хто має масонського духа, незаконно пропхали на наступника Голови УГКЦ кард. Любачівського всупереч волі трьох митрополитів і всупереч церковним законам (див. Меморандум написаний архиєпископом і митрополитом Стефаном Суликом). Гузар почав переводити мученицьку Церкву ззовні ніби на Православ’я, але насправді йшлося про запланований процес внутрішньої апостазії, перехід на Нью Ейдж.

 

В цих роках ми вже були у Василіянському Чині. Деякі з нас перебували в Словаччині і в Чехії, де ми співслужили з греко-католицьким єпископом Я. Гіркою, який був наступником нашого єпископа-василіянина і мученика, блаженного П.П. Гойдича. Генеральний вікарій Гойдіча, єпископ Я.Лявінец в Чехії довірив нам керівництво катедрального храму в Празі. Вже тоді деяким монахам було відомо, ким насправді є екс-кард. Гузар. В 2006 році він видав єретичну книгу, в якій ставить під сумнів Божество Христа, Дівицтво Пресвятої Богородиці, вічність пекла, пропагує окультизм, сам хвалиться, що віщує маятником та ще й відкрито схвалює гидоту гомосексуалізму. 

 

З приходом Л. Гузара, для Церкви настала інша форма підпілля. Ми таємно прийняли єпископські свячення подібно, як в надзвичайних умовах їх приймали і наші єпископи в період 1946-1990 років. 3.3.2008 року про наші свячення повідомили Святішому Отцю, а цим їх оприлюднили. Відразу після оприлюднення було створено правовірний Синод єпископів, членами якого були і єпископи, висвячені в період 1946-1990 років: 90-літній Софрон Дмитерко ЧСВВ, Іреней Білик ЧСВВ, Йосафат Каваців ЧСВВ і Михайло Осідач. Єпископи Дмитерко і Білик в 1990 році оприлюднили свої свячення і прийняли офіційне керівництво єпархіями Івано-Франківською і Бучацької. Гузар створив психологічний тиск, чим змусив єпископа І.Білика залишити свою єпархію. Єпископ Дмитерко в 2008 році був вже важкохворий і в цей час церковні службовці від його імені написали памфлет, спрямований проти нас. Під тиском Гузарової апостатичної ієрархії єпископ Білик відійшов з правовірного Синоду єпископів. Єпископи Осідач і Каваців, які були висвячені один – 25.11.1980 року, а другий – 6.9.1989 року, не оприлюднили своїх свячень після падіння комунізму. Коли вони хотіли це зробити пізніше, то Гузар їх прохання не акцептував. Каваців помер в червні 2010 року.

 

В 2009 році, в часі боротьби з офіційною ієрархією під керівництвом Гузара, наш правовірний Синод єпископів проголосив нову вітку Церкви візантійського обряду під назвою УПГКЦ – Українська Правовірна Греко-Католицька Церква. Про це ми повідомили Святішого Отця і оприлюднили перед цілою Церквою. Оскільки Л. Гузар і з’єднані з ним єпископи не хотіли зректися Гузарових єресей, хоча їх публічно до цього закликали, ми були вимушені оприлюднити факт їхньої апостазії. За цю апостазію падає на душу Божа анатема, яка випливає з суті цілого християнства, а це згідно Гал.1,8-9: «Хто би проповідував інше Євангеліє, навіть якщо це ангел з неба (або і Папа), нехай буде проклятий – anathema sit». Цю анатему не може зняти навіть Папа, якщо дотична особа сама не чинить покаяння. Також на основі єпископського і пророцького авторитету ми лише оприлюднювали екскомуніку на більшість католицьких єпископів, які прилюдно виявили, що не хочуть визнати Папі правовірне вчення і що не хочуть відділитися від духа єресей, який нищить всю Церкву – Містичне Тіло Христове. Святішого Отця закликаємо і підбадьорюємо, щоб в цей період кризи розпочав правдиву реформу Церкви. Вона полягає в тому, щоб відкликав усіх єпископів-апостатів, а на їх місця висвятив таких, які здатні розпочати правдиву внутрішню реформу Церкви. На основі Гал.1,8-9 наш Синод оприлюднив анатему, – Боже прокляття, пов’язане з екскомунікою, – і на всіх членів масонської напівтаємної організації, на всіх активних і затверділих гомосексуалістів, які не хочуть припинити свої дії і відмовляються чинити покаяння. Анатему ми проголосили також і на Президента США Б. Обаму, канцлера Німеччини А.Меркель, 27 комісарів ЄС, а також на Вашого іспанського Прем’єр-міністра Й. Л. Р. Запатера.

 

Запитуєте, чи ми компетентні здійснювати цю службу в Церкві і чи нам це Папа офіційно дозволив.

Відповідаємо: Папа нам цього не заборонив. А навіть, якщо згодом і заборонив би, то це нічого не змінює на реальності оприлюднених нами анатем. Суттєвим є, що вищезгадані єпископи-апостати й інші виключили себе з Церкви, хоча багато з них і надалі незаконно займають посади і називають себе християнами. Папа не може зняти з них це Боже прокляття, якщо самі не будуть чинити покаяння.

 

Питання щодо нас і нашого Синоду: Про наші єпископські свячення ми повідомили Святішого Отця і оприлюднили їх. Ми заявили, що коли Святіший Отець Бенедикт XVI захоче знати всі деталі наших свячень, документальні фотографії, то ми охочі будь-коли приїхати на аудієнцію і висвітлити Йому подробиці. В Західній Церкві за недозволені єпископські свячення є екскомунікація. Однак, такого закону в Церкві візантійського обряду нема. Гузар, як апостат, – тобто виключений з Церкви, – нас екскомунікувати не може. Лицемірно намагався це зробити через монстр-процес, який, однак, обернувся проти нього і став йому ганьбою, бо свідчив проти нього. Святіший Отче, Божий люд і ми рішення цього монстр-процесу не акцептували. До того ж, єпископа може екскомунікувати лише Папа. Виняток лише один – якщо цей єпископ не екскомунікує сам себе через публічну апостазію.

 

Безперечно вам відомо, що після того, як єпископ Лефевр висвятив чотирьох єпископів, відразу на другий день Іван Павло ІІ екскомунікував його разом з ними. Про наші єпископські свячення ми повідомили Святішого Отця вже приблизно три роки тому. До того ж ми дуже часто пишемо Святішому Отцю відкриті листи, які стосуються необхідної реформи Церкви. Також про наше існування знає не лише Святіший Отець, не лише всі кардинали і єпископи, але й головні представники Євросоюзу, Америки та інших держав. Ми повністю тримаємо єдність з Святішим Отцем і захищаємо головні принципи і догми Католицької Церкви проти сучасних єресей і деморалізації. Детальнішу інформацію про нашу діяльність Ви можете знайти на сайті www.uogcc.org.ua .

 

Запитуєте, чи немає небезпеки схизми в Україні? Це питання зараз не потрібно вирішувати. Набагато більшою проблемою ніж схизма є апостазія сучасної офіційної католицької ієрархії під керівництвом екс-кард. Гузара. Ці апостати вже незаконно займають церковні посади. Ми змушені були відділитися від цієї апостатичної ієрархії, щоб простий люд і священики мали можливість зберегти свою католицьку віру. Гузар та його прибічники проти нас зловживають держаними органами, щоби ми не були офіційно зареєстровані згідно українських законів. Чому? Тому що тоді б більшість священиків і віруючого люду перейшла з апостатичної структури до правовірної структури. В апостатичній структурі залишились би лише апостати і різні кар’єристи. Така поляризація вийшла б на користь і для очищення Греко-Католицької Церкви в Україні.

 

Стосовно членства Гузара в масонській організації велися дискусії вже в 2003 році. Однак, Любомир Гузар аргументував, що у французькій ложі під іменем Любомир Гузар зазначений не він, але його близький родич. Діяльність екс-кард. Гузара, незважаючи на те, чи є він членом масонської організації чи ні, ведеться під наглядом і в інтересах цієї напівтаємної організації. Це може побачити навіть сліпий.

В сучасний період, коли у всій Церкві поширилось єретичне вчення, що ставить під сумнів Божество Христове, Боже натхнення Святого Письма і просовує фальшиву пошану до поганства, а то майже всіма офіційними теологами в Церкві, – багато з яких гомосексуалізм вже навіть вважають нормою, – дійшло до катастрофічної деморалізації (педофільні скандали від США, через Ірландію, аж до Австралії). В цій важкій добі наш правовірний Синод став докором сумління не лише всім католикам візантійського обряду, але й католикам західного обряду.

 

Церква в сучасній добі несе відповідальність і за деморалізацію колишніх християнських народів, тому що залишила фундаменти, якими є правовірне вчення, наслідування Ісуса Христа і постійне покаяння. Без цієї основи ніхто не буде спасенний, незважаючи на те, чи він є членом Католицької Церкви чи християнином-некатоликом. Оскільки ієрархія через свою апостазію не боролася проти апостатичних і деморалізуючих впливів, то процес духовного геноциду загрожує навіть існуванню цілого людства через фізичний геноцид народів. Розпізнавальним знаком того, де сьогодні є жива Церква, є те, що вона розпізнає зло всередині Церкви навіть у світі і безкомпромісно виступає проти цієї духовної епідемії. Там, де Церква є мертва, з’єднана з деморалізуючим впливом, вона ще й допомагає в самодеструктивному процесі людства.

 

На завершення пригадуємо, що хоч поки що ми не зареєстровані на офіційних сайтах Ватикану, як єпископи, це не змінює цього факту, що ми ними є. Віримо, що після ефективної реформи Церкви, коли на офіційних сайтах вже не будуть фігурувати імена апостатичних ієрархів, наші імена будуть записані там.

 

Шановний пане редактор, цю інформацію можете опублікувати у Ваших газетах. Віримо, що це буде на благо Католицької Церкви в Іспанії, за яку ми молимося і маємо надію, що в ній почнеться реформа серед перших.

 

В Христі

 

Благословляють Вас, Вашу сім’ю і всю Вашу редакцію

 

За єпископів УПГКЦ

 

             +Маркіян, ЧСВВр

Секретар Синоду єпископів УПГКЦ

 

Львів, 9.9.2010

 

 

 

 


Приєднані файли
Відповідь редакторові з Мадриду 
Скачати Відповідь редакторові з Мадриду .DOC 47.0 kB