Українська > Публікації УПГКЦ

Чого треба зрікатися і чого вчитися

Дата публікації:   2017-11-27
Автор:   ВВП
Передусім треба вивчати Боже слово, потім ним жити і аж потім навчати його інших. Далі необхідно усвідомлювати потребу наслідування Ісуса в радикальності Євангелія і також працювати для Нього. Насамперед йдеться про самовідречення. Зрікатися – це втрачати свої настрої, гіркості, себежалі, свої розчарування і свої зранені почуття через те, що не здійснилася наша воля. Це наш щоденний хліб. Ми повинні щодня вчитися від Ісуса тихості і покори – а це аж до смерті! Цього єдиного маємо вчитися від Ісуса, як Він про це виразно говорить у Святому Письмі. Потім маємо Його наслідувати, йти за Ним.



Чому ми не боїмося гріха?

Дата публікації:   2017-11-23
Автор:   ВВП
Чому людина не має страху з гріха? Чому не усвідомить його наслідки, адже вже стільки разів у своєму житті їх бачила. Але все ж в момент спокуси людині не прийде на думку сказати собі: «Вже не буду грішити! Бачу, що це погано». Але нараз людина наче б забула усі негативні досвіди з гріхом. Певна пристрасть її буквально сп'янить і вона йде за нею, як то кажуть, «по трупах».



Божий порядок захищає людину

Дата публікації:   2017-11-15
Автор:   ВВП
В нас є втілена глупота, яка нас принижує, нищить, ліквідує, а все ж людина з цим спокійна. Тому й настала глобалізація, тому приходили і війни, всілякі заразні хвороби, бо люди постійно повертаються до зла, постійно його люблять і не хочуть прийняти правду і Божий порядок, який захищає людину від цього всього. Це постійно тягне людей до самознищення і вони йдуть, як ведені на заріз. Що це є в нас? Це закон ентропії, духовної ентропії.



Як боротися проти духовної отрути в нас?

Дата публікації:   2017-11-11
Автор:   ВВП
Ми повинні взяти свій щоденний хрест. Тим хрестом є, насамперед, наша власна природа і характер. Коли хтось виявить нам своє ставлення до нас, це нас зранює. Початківці, хоч і прийняли Христа, але їхня природа, «стара людина», є настільки сильною, що не знесе критики, не оберне її в правдиве покаяння і не з’єднає поглядом віри свій внутрішній біль з Христом – бичованим, вінчаним терням, розп'ятим. «Стара людина», навпаки, це болюче зранення оберне або в ненависть до ближнього (а до цього не треба себе змушувати), або закриється в себежалі – а це також фальшива дорога.



Що має цінність для цілої вічності?

Дата публікації:   2017-11-07
Автор:   ВВП
Треба знову і знову з живою вірою віддавати до Христової смерті себе – свою волю, свої настрої, смутки, розчарування, але і свої ідеї та плани. Все, що ми таким способом віддали Небесному Отцю в єдності зі смертю Ісуса Христа, те вже тепер приносить користь для нас і для Церкви, а тим більше це має свою цінність для цілої вічності.



Нашою дорогою має бути Христос

Дата публікації:   2017-11-02
Автор:   ВВП
Нашою дорогою має бути Христос. Маємо мати чіткий напрямок і мету – небо. Але ми зазвичай десь блукаємо або навіть йдемо протилежною дорогою, а при тому думаємо, що знаходимось на правильному шляху. Тому мусимо зупинятися і входити до Божого світла, в якому правдиво побачимо свої діла. Тому що часто бачимо, як ми відхилилися, можемо визнати перед Богом гріх свавілля, гордості, самовпевненості... Бог його нам прощає у Своєму Сині і знову дає нам внутрішній мир та силу виконувати волю Божу в щоденному житті. Це і є поверненням на правильну дорогу, до Христа.



Слово Патріарха Іллі про дякування /II частина/ – як відкрити своє життя на Божу дію

Дата публікації:   2017-10-30
Автор:   ВВП
Бог хоче діяти і в нашому житті, тільки потрібно знайти ключ до єдності з Ним ... А тим ключем якраз є дякування. Тоді Бог почне діяти. Він візьме наше життя в Свої руки, і боротьба з нашими слабостями вже не буде нашою боротьбою, але це буде Божа боротьба, як це було з царем Йосафатом, який дійсно покладався на Господа, прославляв Його і довіряв Йому. Тоді Бог покерував усім так, що він переміг. Те саме переживемо і ми, щодня, навіть в дрібницях, і пізнаємо, що Бог за нас дійсно бореться, що Він діє. Дякуймо Богу за все, за всі невдачі та різні колізії, коли програємо і будемо поступати неправильно. Дякуймо ЙОМУ і прославляймо ЙОГО, і побачимо, яким могутнім є Бог, який Він милосердний і як нас любить.



Коли я любив Бога всім серцем?

Дата публікації:   2017-10-26
Автор:   ВВП
День за днем минає..., а тому маємо поставити собі запитання: «Коли я любив Бога всім серцем?». Любити Бога – це суть внутрішньої молитви. Найперше ми повинні стати до світла, перед Боже обличчя, і зробити перший крок: віддати Богу свої гріхи, упокоритися і признати: «Я згрішив, дав себе обманути. Я був свавільником, пропихав свою волю. Або зробив якийсь невірний крок, дозволив себе кудись заманити...». Відразу ж в той момент, коли людина піддасться обману, треба каятися, тобто вийти на дорогу правди.



Кожний має вразливе місце

Дата публікації:   2017-10-24
Автор:   ВВП
Хтось має багато фізичних дарів – наприклад, силу, працьовитість. Інший, знову ж таки, має душевні дари: добру пам'ять, різні здібності (наприклад, організаційні), а також Бог дає різні духовні дари. Але одночасно кожна людина мусить усвідомлювати, що має свою т.зв. «ахіллесову п'яту», тобто своє вразливе місце, бо диявол вміє ліквідувати і найкращих людей. Є чотири речі, які він пильнує, а потім використовує: 1) прагнення кар'єри; 2) залежність від алкоголю; 3) сексуальність; 4) грошолюбство. Сьогодні люди за кар'єру і гроші здатні зрадити совість, самі себе і народ.



Закон пшеничного зерна

Дата публікації:   2017-10-17
Автор:   ВВП
Кожне Боже діло в зародку мусить мати послух віри аж на смерть, як це було у Авраама. Це той необхідний закон пшеничного зерна. Хоча диявол нападає депресіями, тиском, смутком, напруженням, незрозумілим опором, але це не треба сприймати серйозно і залишитися в цьому. Це багатство марнот. Потрібно з вірою молитися, а яким способом Бог вирішить усю цю справу – знає Він сам. Від нас Він хоче абсолютної віри в Його всемогутність і повної відданості!



Яка кар'єра?!

Дата публікації:   2017-10-04
Автор:   ВВП
Диявол – добрий психолог. Зачепить людину за кар'єру чи страх, і тоді вже нею маніпулює. Але хочеш здобути кар'єру, яка не минеться? Матимеш її в небі. Там ніхто її в тебе не забере. Чому не прагнеш цієї справжньої кар’єри? Мета життя – не накопичення майна чи досягнення кар’єри. І навіть якби ми мали найбільшу кар’єру, це все марнота. Не дбаймо про свою марну кар’єру. Ні в гріху, ні в кар’єрі, ні в грошах щастя нема. Цим справжнім щастям і миром в душі є сам Ісус.



В житті ми відповідаємо за себе і за інших

Дата публікації:   2017-10-01
Автор:   ВВП
Помирати ми будемо тільки раз, а потім вже не повернемося назад. Нічого ми на цей світ не принесли і нічого не заберемо з собою. Який сенс нашого життя? Наш обов'язок – спасти свою душу, а також ми відповідаємо за спасіння своїх ближніх. Ісус сказав: «З тих, яких Ти дав мені, Я не погубив ні одного» (Ів. 18,9). Бог довіряє нам людей, над душами яких ми повинні чувати. Не втратимо їх тільки тоді, коли самі будемо шукати насамперед Божого Царствa та його правди.



Правила і відносини з іншими

Дата публікації:   2017-09-26
Автор:   ВВП
У всьому проявляється наше еґоїстичне мислення: «Що я хочу – це божественне». Але куди дійдемо з таким думанням? Його плодами є сварки, напруження, війни... З таким мисленням навіть двоє людей на землі не витримають жити разом. У спільному житті мусить бути певна об'єктивність, самокритика і правдивість... 



Слово Патріарха Іллі про дякування - I частина: «за все дякуйте...»

Дата публікації:   2017-09-25
Автор:   ВВП
Ми маємо навчитися Богу дякувати не тільки, коли нам добре ведеться, але і в ситуаціях, які своїм розумом не розуміємо, які є для нас важкими і які нас пригнічують. Це практичне тренування посилить наше відношення до Бога і допоможе нам раз і назавжди позбутися страху. Прославу Бога не можна вважати якимось автоматом або чарівною формулою, яка гарантує успіх. Це спосіб життя, що узгоджується з Божою волею. Не йдеться про те, щоб прославляти Бога за очікувані результати, але за таку ситуацію, яка є. Якщо під час своїх прослав ми будемо одним оком заглядати за результатом, то обманюємо самі себе і можемо бути певні, що нічого не станеться – нічого, що б змінило нашу ситуацію. Справжня прослава Бога полягає в тому, що ми цілковито і з радістю визнаємо обставини, такими, які вони є, і цілим серцем приймаємо Божу волю, повну лобові.



На Божому суді будуть показані наші молитви

Дата публікації:   2017-09-21
Автор:   ВВП
Ми повинні молитися так, щоб над нашою територією впали мури сил темряви, піднялися гори демонів і навпаки – щоб туди зійшов Дух Святий, проявилася Божа сила і благословення, щоб прийшло Боже Царство до людських душ, настав духовний пролом, зміна. Коли і як це станеться?! Залиште це на Господа, але потрібно в молитві стояти у вірі і не сумніватися. Тоді на Божому суді виявляться наші молитви – як ми молилися: чи були ревні, чи недбалі, чи приймали молитву швидше як якийсь тягар і молилися механічно, без віри, або ж боролися і піднімали гори?