Українська > Публікації УПГКЦ

Слово Патріарха Іллі на празник Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії

Дата публікації:   2016-12-22
Автор:   ВВП
Непорочне Зачаття Діви Марії було провіщено і об’явлено ще в Книзі Буття, коли Бог сказав змію-спокуснику: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися вп’ястися йому в п'яту» (Бут. 3,15). Отож між Пресвятою Богородицею і дияволом покладена вічна ворожнеча. Змій-спокусник постійно буде під ногою Марії і її нога буде наступати на його голову. Бог створив Марію цілком безгрішною, непорочною. Вона від моменту зачаття під серцем своєї матері святої Анни, при своєму народженні і в кожну хвилину свого життя була без гріха. Тому диявол не мав доступу до Пресвятої Богородиці. Марія була охоронена від гріха. Яка радість, що хоча б одна людина була охоронена від влади диявола, і ще більша радість, що саме ту, яка була збережена від первородного гріха, ми можемо називати своєю Матір’ю. Вона нас провадить і захищає в боротьбі проти ворога, який хоче звести нас до погибелі. Непорочна є нашою Матір’ю, тому просімо її: «Випроси і для мене цю ворожнечу та радикальний опір проти гріха і диявола, а також цілковиту залежність від Бога».



Як молитися молитву єдності і сили

Дата публікації:   2016-12-20
Автор:   ВВП
Хто на молитві розсіяний і лише формально пройде цією молитовною моделлю, той має мінімальну заслугу. Хто переживе молитву серцем, має більшу заслугу. Однак найважливіше – молитиcя з вірою, бути зосередженим і бути в єдності з Христом, з Його смертю – тоді діє Божа сила. Ми повинні насамперед вчитися бути в Божій присутності, усвідомлювати, що Бог мене бачить. Йдеться передусім про концентрацію – таким чином я дійсно стаю Ісусовим свідком, свідком того, що Бог робить.



Без глибокої молитви і відданості Ісусу неможливо вистояти

Дата публікації:   2016-12-17
Автор:   ВВП
Сьогодні масово поширюється Нью Ейдж. Цей дух затягує до свого рабства передусім авторитетних людей – чи це на рівні церковному, чи політичному. Це відбувається через бойове мистецтво, йогу або через інші найрізноманітніші пастки. Без глибокої молитви і без постійної відданості Ісусу через чисту любов, коли намагаємося виконувати першу Божу заповідь: «Люби Бога всім серцем, всією думкою і всією силою!», неможливо вистояти в цій прихованій боротьбі! Поверхневе християнство не має жодних шансів перемогти в боротьбі. Тут дійсно відбувається духовна боротьба, в якій йдеться про безсмертні душі.



Ісус в нас, як у в'язниці, а ми на це сліпі

Дата публікації:   2016-12-16
Автор:   ВВП
Ми повинні бачити в ближньому Христа. Ісус є в моєму ближньому, а передусім в братові, який є охрещений, прийняв Христа, щиро хоче Його наслідувати і навіть віддати за Нього життя – а все ж тут є цей бар'єр, духовна в'язниця. Ані мій брат не бачить в собі Христа, ані я не бачу Його в братові. Я навіть не бачу Христа в собі, отож тут є подвійна сліпота. Двоє не бачать. Ісус ясно каже: «Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, перебуває в Мені, а Я в ньому». Я духовно сліпий: не бачу Ісуса в собі і не бачу Його в своєму ближньому.  Ми намагаємося боротися з гріхом і чинити покаяння, отож через благодать Христос перебуває в нас. Але де і як перебуває? Він не є на троні нашого серця, щоб царювати, там сидить наше еґо. Він, як жебрак, є десь в кутку. Ба навіть гірше, Він є прямо у в'язниці. Наше еґо, наш гріх тримає Ісуса у в'язниці, щоб Він не міг в нас жити. 



Що означає зрікатися себе

Дата публікації:   2016-12-15
Автор:   ВВП
Це означає, що зречуся конкретної думки або почуття, яке суперечить Божій волі, яке перешкоджає, щоб Бог міг в мені діяти. Тобто свого свавілля, постійного критикування ближніх і скидання провини на інших... Звичайно ж, ближній винен, але ми цю ситуацію не вирішимо тим, що почнемо від нього. Ми повинні почати від себе.



Слово Боже є для життя, а не для філософствування

Дата публікації:   2016-12-13
Автор:   ВВП
Ми повинні залишитися вірними Ісусу і Його слову – Євангелію! Це слово є для життя, а не для філософствування! Божим словом треба жити, щоб дні свого життя ми пережили з Христом, щоб Ісус дійсно був серед нас і щоб здійснювалось: коли двоє у чомусь погодяться, то що б не просили, Він дасть їм! Ісус хоче, щоб ми мали цю єдність, а тому кожен повинен йти на хрест, до Христової смерті.  Хай нас наповнить Ісусів мир. Віддаймо Йому всі свої проблеми, щодня приймаймо Його за свого Господа і віддаваймо Йому з довірою те конкретне, що нас обтяжує. Тоді Ісус, який є завжди з нами, буде в силі діяти.  



Найбільш корисна річ – це намагатися постійно бути з Христом

Дата публікації:   2016-12-12
Автор:   ВВП
Модерні психологи, які є під впливом езотерики та інших антихристиянських течій, хочуть вказати заклопотаній людині і християнину, як поводитися, але без Євангелія – це фальшива дорога. Євангеліє є для життя! Слово Боже є для нас, для нашого конкретного життя! З нього маємо черпати світло і силу. Святий Дух є автором Св. Письма, а також Його інтерпретатором. Тільки треба до Нього звертатися. Люди спраглі Бога, але диявол –  бог цього світу, підсуває голодним фальшиві релігії і фальшивого бога. Як потрібно людей, які моляться і намагаються жити Євангелієм та єдністю з Христом в повсякденному житті! Однак коли прийде криза, людина раптом думає, що є безкорисною. Тому найважливіше – намагатися постійно бути з Христом! Тобто не бути лише з собою!



З правдивої єдності виходить життя воскреслого Ісуса

Дата публікації:   2016-12-11
Автор:   ВВП
«Стара людина» має чіткі закономірності, які є дуже делікатними. Найкраще можна їх розпізнати і відмаскувати на собі, але ще інтенсивніше це відбувається, коли двоє або троє дійсно хочуть «стару людину»  дати на хрест, щоб нас стосувалося: «Разом з Ним ми померли, разом з Ним, ми були поховані». А тоді нас буде стосуватися і те, що «разом з Ним ми воскресли».



Правдивість, яка веде під Ісусів хрест

Дата публікації:   2016-12-09
Автор:   ВВП
Ми повинні бути правдивими, признати свої гріхи, але біль з правди про себе мусить вести нас під Ісусів хрест, де ми визнаємо: «Ісусе, Ти помер за мене, за мої гріхи! Ти любиш мене!». Ми повинні дивитися на Ісуса, розіп'ятого з любові до нас, а не тільки на себе і на свою неміч. Треба бачити всю правду – свій гріх і Боже спасіння. Бог Отець  вирішив мене спасти, віддав свого Сина. Ісус вже помер за мене, і я не хочу, щоб Його Кров текла даремно. Хочу прийняти Його жертву за мене.



Хто така «стара людина» в нас?

Дата публікації:   2016-12-07
Автор:   ВВП
Людина думає про себе, як ап. Петро: «Якщо б усі Тебе відреклися, то не я, Господи, не я».  Однак ми зовсім не усвідомлюємо, що в нас є ворог, зрадник і система страху. Для диявола і для брехні одразу знайдуться мученики, але для Христа? Господи, Ти не маєш нікого, хто б ішов за Тобою. Так діє первородний гріх в нас. За Ісусом йти боїмося, а за дияволом – ні. Спокійно йдемо до нещастя – дочасного і вічного. Чому не боїмося гріха? Чому не боїмося пекла?



Ми повинні дати простір Марії, як своїй Матері, щоб вона нас вела

Дата публікації:   2016-12-05
Автор:   ВВП
Марія була серцем ранньої Церкви. Тому і назовні вони були одним серцем, однією душею і мали все спільне. Іван разом з Петром були стовпами Церкви. Однак на духовному рівні вони були ще дітьми. А Марія мала великий духовний досвід, а тому Святий Дух міг так сильно діяти. А так це мало б бути і в нас, в наших спільнотах, щоб ми повністю відкривалися Святому Духу і дозволили себе вести Дівою Марією. Їй, як своїй матері, ми повинні дати простір, щоб вона нас провадила.  



Роздуми над Словом Життя Ді. 26,18

Дата публікації:   2016-12-03
Автор:   ВВП
Це слово Ісус сказав, коли з'явився апостолу Павлу перед його наверненням на дорозі до Дамаску. Павло їхав туди як найбільший ворог християн – щоб схопити їх, зв’язати і привести до Єрусалиму. Опівдні на дорозі йому з’явився Ісус в яскравому світлі. Павло впав з коня, осліп, і в Дамаск його вже мусіли вести. Під час появи Ісус сказав йому ці слова: «Посилаю тебе відкрити очі євреям і поганам, щоб вони навернулись від темряви до світла і від влади сатани до Бога...». Ісус дав апостолам завдання відкривати людям очі, свідчачи про Нього в Божій силі, щоб навернути їх від темряви до світла. Отож євреї і погани перебували в темряві і конче мусіли навернутися. Вони були під владою сатани і мусіли навернутися до Бога. Мусіли прийняти Христа і вірою в Нього отримати прощення гріхів та спадщину між освяченими. Це завдання має кожен з нас. І ми маємо свідчити про Ісуса, наприклад віч-на-віч якійсь людині, яка хоче чути правду і щиро її шукає. Маємо говорити про те, що Ісус зробив для нас.



Зберігаймо Боже слово в своєму серці – Діва Марія є для нас прикладом

Дата публікації:   2016-11-30
Автор:   ВВП
Одна річ – це лише поверхнево знати Боже слово, а інша – відкритися цьому слову і помалу прищеплювати собі його до пам’яті! Можемо також вивчати напам’ять і деякі частини Святого Письма, наприклад з Євангелія або Послань апостолів. Вже при самому вивчанні діє Святий Дух, так що нам відкривається багато речей. Коли людина повторює Боже слово, а тим самим вивчає його напам’ять, то в цей момент активно включається до нього всією думкою і душею. Це водночас є свого роду молитвою.



Боже слово сильніше!

Дата публікації:   2016-11-29
Автор:   ВВП
Боже слово сильніше! Лише треба ним жити і в силі проповідувати – наприклад, віч-на-віч. Треба підбадьорюватися Божим словом, воно має бути в наших спільнотах. В ньому маємо стояти у вірі. Воно має силу, і навіть ще більшу, ніж негативне слово. «Коли ж ви в Мені перебуватимете, і Мої слова в вас перебуватимуть, просіте тоді, чого лиш забажаєте, і воно здійсниться для вас» (Ів. 15,7). І ми повинні перебувати у слові і в Дусі, який поєднаний з цим словом – в Дусі Святому.



Справжнє покаяння

Дата публікації:   2016-11-26
Автор:   ВВП
Ніхто не навчив нас ходити в правді. Справжній героїзм – це відважно признати: «Так, я згрішив, але тепер каюся». Однак не як Юда, який хоча й сказав, що згрішив, але впав у себежаль і на кінець вчинив самогубство – це не відвага, а зрада. Диявол вміє привести нас до такого половинчастого покаяння, але це не справжнє покаяння. Це розпач – гріх. Справжнє покаяння полягає в тому, що я усвідомлю свій гріх, але йду з ним до Ісуса і маю відвагу каятися, знову і знову.