Українська > Публікації УПГКЦ

У небі ми будемо мати все, чого так прагне людське серце

Дата публікації:   2016-05-16
Автор:   ВВП
Тільки подивіться, який багатий наш Отець і яка спадщина нас очікує! Все, що належить Богу, Він дасть нам. Він каже, що ми є співспадкоємцями з Христом. Небесний Отець дав все Христу, а Ісус дав нам Самого Себе, видав Себе за нас. Він дасть нам вічний вінець слави – тим, які прийняли Його як свого Спасителя і готові заради Нього тут, на землі, зносити  тимчасове страждання і приниження. Треба це знати. Святе Письмо каже, що ми будемо співцарювати з Христом, будемо мати спільність зі святими, мучениками, апостолами, пророками, ангелами і Дівою Марією, нашою Матір’ю.



В проблемі шукай Ісуса

Дата публікації:   2016-05-15
Автор:   ВВП
Коли прийде якась проблема в нашому житті, перше питання: «Де є Ісус?». Шукайте Ісуса. А де є Ісус? Він каже нам: «Я з вами по всі дні вашого життя». Він з нами, але ми не є з Ним, не рахуємось серйозно з Ісусом у своєму житті. Але це не означає, що коли з Ним будемо рахуватися, то вже не буде ніяких проблем. Проблеми і хрести будуть, однак коли ми вірою з’єднаємося з Ісусом, тоді чим більший буде хрест, тим більше він наблизить нас до Ісуса.



«Мир вам!»

Дата публікації:   2016-05-08
Автор:   ВВП
Часто Ісус мусить і нам сказати: «Мир вам! Мир тобі!». Треба прийняти цей мир. Усвідоммо, скільки тривоги є в нашій душі... Чому? Бо ми не з’єднані з Богом. Бо наша віра слабка. Ми не з’єднані з Христом і Божим словом. Тільки Він дає нам Свій справжній мир, як каже: «Мир, який Я даю вам, світ вам дати не може» (див. Ів. 14, 27). На іншому місці Ісус говорить: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і знайдете полегшу душам вашим» (Мт. 11. 28). Отож, головне – йти до Ісуса. Але якщо ми перебуваємо в собі, там миру не знайдемо. Достатньо якоїсь дрібниці чи думки, і вона забере у нас весь спокій. Як? Так, що ми концентруємося своїм духом на брехню або напівправду, яка позбавить нас всієї правди. Така реальність: ми віримо брехні і постійно сумніваємось у правді.



Краса неба перевищує усе

Дата публікації:   2016-05-02
Автор:   ВВП
Небо перевершує всі наші очікування. Уявімо собі найбільше щастя, найбільшу красу – і все ж небо набагато прекрасніше. Про небо сказано: ні око не бачило, ні вухо не чуло, ані на серце людині не приходило, що Бог приготував для тих, які люблять Його. Отож, яким буде це небо, якщо воно перевершує всі наші уяви?! А Ісус прийшов, щоб приготувати нам це місце в небі. Він сказав: «Я йду приготувати вам місце в небі,... щоб там, де Я, там були і ви» (див. Ів.14.2-3).



Потребуємо милосердя

Дата публікації:   2016-04-30
Автор:   ВВП
Питання прощення є дуже важливим. Треба усвідомити, що я грішник, усвідомити свій конкретний гріх, а також те, що Бог мені простив. Коли ближній скривдив мене, то скажу: «Боже, прости йому, але прости і мені. Усвідомлюю, що я вдвічі гірший, ніж він. Я отримав більше ласки, більше світла». Так, мій ближній згрішив, не кажу, що не згрішив. Він зробив зло і заслуговує на покарання, але я маю йому простити. Тоді можу з любов’ю його напоумити, щоб він змінився, але якщо залишаюся в ненависті до нього, то не можу говорити з Богом. Єдине прохання з «Отче наш», яке має умову – це просьба про прощення: «Прости нам … як і ми прощаємо …».



Покора

Дата публікації:   2016-04-27
Автор:   ВВП
Покора – це основа всіх чеснот. Протилежністю до покори є гордість, яка веде до вічної смерті, в той час як покора – це ключ до неба. Покора перемагає диявола і стару людину в нас. Якщо ми не зростатимемо в цій чесноті, то ніколи не зможемо створити правдиву єдність з Христом, а також і з жодною людиною. Покора перемагає духа гордості. Покора – це правда. Коли ми упокоряємося, Бог дає нам світло! Упокорення – це найбезпечніша дорога до всіх чеснот, а передусім до любові.



Як проявляється гордість

Дата публікації:   2016-04-27
Автор:   ВВП
Треба йти аж до раннього дитинства і запитати себе: Як проявлялася гордість? В деяких дітей - великим бунтом, коли не було по-їхньому, або великим себежалем (переважно вразливі діти). Корисно згадати, якими були наші реакції і до інших дітей. Вже там основна форма «его» показувала свій характер. З віком вона пристосовувалася, змінювала зовнішній вигляд, але постійно займала (і далі займає) таку позицію: «Біда, якщо б хтось з найближчого оточення був кращий, ніж я». Тоді одразу ж виникає заздрість, і навіть на дорозі за Ісусом.



Сьогоднішній день – конкретно цей момент – ми повинні жити з віри

Дата публікації:   2016-04-17
Автор:   ВВП
Тут ми маємо дорогоцінну річ, яка називається час. Ми повинні освячувати його вірою, викуповувати час. В часі маємо робити вчинки віри. Те, що є за нами, що минуло, повернути вже не можемо. Те, що ми засіяли у вірі, залишається для вічності. Майбутнє не є в наших руках. У нас є тільки сьогоднішній день і лише цей момент – і ми повинні прожити його у вірі.



Диявол хоче обманути нас і запровадити в пекло

Дата публікації:   2016-04-16
Автор:   ВВП
Диявол хоче обманути нас і запровадити туди, де є він сам. Це програма диявола і всіх тих підступних демонських духів, які діють наче темні хмари. Вони впливають на наше мислення і через філософії, коли сугестивно нав’язують людям брехню. Так диявол тримає нас у темряві і духовній сплячці. А саме тим, що боремося проти брехні, яка є в нас й у світі, і проти духа брехні, проти диявола, можемо доказувати Богу свою вірність і любов.



Я приготував тобі місце в небі! За що?

Дата публікації:   2016-04-11
Автор:   ВВП
Ісус каже: «Я приготував тобі місце в небі!». Кожен з нас може особисто задуматися: А за що, Господи? За мої гріхи, за моє лінивство? Отже, за що Ти мені це даєш? За мої гріхи, якими я Тебе духовно розпинав? За невіру, відречення Тебе навіть в дрібницях, за байдужість до Тебе і постійне хворобливе кручення тільки навколо свого еґо? Але що Христос розп'ятий в нашій душі – до цього ми байдужі. Отже, за що маю небо?Людина заслуговує покарання. Смерть за гріх справедлива. А Ісус приходить до цього бруду, бере на Себе всі гріхи і каже мені: «Я приготував тобі місце в небі!». Господи, але це межує аж з крайністю з Твого боку! За що?! Людина не має ані краплі вдячності.



Ми боремося за щасливу вічність

Дата публікації:   2016-04-10
Автор:   ВВП
Тут, в часі, ми боремося за щасливу вічність. Хочемо за будь-яку ціну спасти свою душу і якнайбільше душ, за які Ісус віддав Своє життя. Небо дійсно є нашим справжнім домом. Тут, на землі, мусимо боротися з гріхом, з духом брехні і самі з собою. Ми повинні наслідувати Христа, а це означає прийняти терновий вінець, обпльовування, хресну дорогу. З цим треба рахуватися і постійно мати перед очима ціль – небо, яке є моїм домом.Глибоко в нас має бути закорінене бажання: «Хочу бути спасенним! Хочу привести до спасіння якнайбільше людей. І навіть якщо б треба було пожертвувати своїм життям, Христа не зраджу!».



Як нести свій хрест

Дата публікації:   2016-03-31
Автор:   ВВП
Божий ворог нападає, щоб знищити Боже діло і християнство, щоб вкрасти з душ Христа – Боже життя – і так вкинути їх до вічної погибелі. Його атаки є зовнішні та внутрішні, і мають своє значення. Треба бачити в них хрест, який необхідно нести. Несення цього хреста – це Божа воля. Але перш, ніж почати нести цей хрест, треба зректися себе. Ісус спершу каже: «Зречись себе!», і аж потім додає «Візьми свій хрест!». Зректися себе – це убогість духом, це покора.



Хочемо збирати скарби в небі

Дата публікації:   2016-03-28
Автор:   ВВП
Кожне самозречення, яке з’єднуємо з Ісусовим стражданням, кожне вмирання своїй волі, яку нам перекреслять наші найближчі, різні зовнішні обставини або наше безсилля, – це постійне зрікання в дрібницях, власне, і є здобуванням скарбів у небі. Це вічні цінності, побудовані на практичній вірі, заснованій на Божому слові і входженні до Божої присутності. Тут здійснюється Ісусове слово: «Зречись себе, візьми свій хрест і йди за Мною» (Мт. 16,24). Це скарби, які іржа не зіпсує і злодії не вкрадуть.



Будьте готові!

Дата публікації:   2016-03-26
Автор:   ВВП
Ісус каже: «Будьте готові, бо ви не знаєте, ні дня, ні години, коли прийде Син Людський». Це найбільша мудрість – готуватися до смерті. Адже ми не знаємо, чи не трапиться якесь нещастя – можемо захворіти на рак чи попасти в автоаварію, і будемо у вічності. Не знаємо ні дня, ні години. Не знаємо, коли зустрінемося з Господом лицем в лице. Однак ми повинні з цим рахуватися, знаємо, що це прийде. Не можемо відкладати навернення. Ми повинні почати вже сьогодні, як каже Боже слово: «Сьогодні, якщо ви почуєте Його голос, не робіть затверділими ваших сердець». Чекати на покаяння в годину смерті – це божевілля. Так, є такі люди, які навернулися в годину смерті, але це виняток. Покладатися на це ризиковано! Втратити вічне життя – це щось жахливе!



Ми практично не рахуємося зі смертю

Дата публікації:   2016-03-21
Автор:   ВВП
Немає нічого важливішого в житті, ніж постійно бути готовим до смерті. Жоден священик не спасе вас в годину смерті, але вас спасе досконалий жаль. Але якщо ви не розбудите досконалого жалю, а будете думати про марноти чи на вас нападатимуть різні думки, то навіть якщо б священик і прийшов, то це ще не означає, що все в порядку. Не покладайтеся на священика, але на Боже милосердя і на те, що навчитеся розбуджувати досконалий жаль, тобто правдиво признавати свої гріхи і давати їх Господу Ісусу під силу Його святої крові. Це ваша страховка. Від досконалого жалю залежить наше спасіння!