Українська > Публікації УПГКЦ

Слово Патріарха Іллі на празник святого мученика Димитрія

Дата публікації:   2016-11-08
Автор:   ВВП
Святий мученик Димитрій народився в Солуні. Його батьки були таємними християнами. Батько був воєводою в Солуні. Після смерті батька, імператор Максиміян призначив Димитрія старостою в Солуні і наказав йому нищити та переслідувати християнство. Однак замість того Димитрій сміливо визнавав Христа, багатьох приводив до віри в Нього і викорінював поганське багатобожжя. Коли імператор довідався про це, наказав його привести до себе. Димитрій сміливо визнав свою віру в Христа і перед імператором, а тому Максиміян наказав ув’язнити його, а згодом замучити до смерті. Димитрій залишився вірним своєму Господу аж до кінця. Він помер як мученик за Христа.



Ми – діло рук Творця

Дата публікації:   2016-11-05
Автор:   ВВП
Погляньмо навколо себе. На кожному кроці бачимо діло рук Творця. Ми також Його діло. Божу мудрість можемо побачити вже на самій діяльності нашого організму. Шлунок працює як хімічний завод, який все переробляє. Якщо б ми не мали легенів, то не могли б дихати. Наше серце – як насос, який сам налагоджується, хоча й тут немає ніякого інженера, який би планував, що і як має працювати. А як щодо імунної системи, яка захищає нас від різних вірусів?! Навіть найкращий вчений не здатний винайти і створити настільки точно працюючу систему, як в нашому організмі. В момент зачаття Бог дає дитині душу. Бог створив людину на Свій образ. Тут не йдеться тільки про тілесну оболонку, але саме про безсмертну душу! Однак вона заражена інфекцією первородного гріха, який поступово почне проявлятися.



Чи ти готовий сьогодні померти?

Дата публікації:   2016-11-04
Автор:   ВВП
Чи ти готовий сьогодні померти? Таке питання мусить заторкнути кожну людину. Ти готовий? Готовий сьогодні? Усвідом реальність смерті... Зі смертю все закінчиться. Вже не зможеш чинити жодного покаяння, ані жодних добрих вчинків. Тому запитай себе: «Господи, що б було зі мною, якби Ти сьогодні покликав мене у вічність? Чи я готовий? – Ще ні». А коли будеш готовий? Коли? Тому мусиш приготуватися вже тепер! Сьогодні час спасіння, не завтра! Прийми вірою це спасіння, яке Бог пропонує нам в Ісусі Христі, а також в Його крові прийми перемогу над гріхом. Тоді не мусиш боятися смерті і будеш готовий стати перед Боже обличчя.



Людина серйозно не рахується зі смертю

Дата публікації:   2016-11-01
Автор:   ВВП
У деяких місцевостях існує звичай, що коли під час похорону несуть на марах померлого, його супроводжує на цвинтар іноді навіть кілометрова процесія – майже все село. На цвинтарі зупиняються і співають пісні з музичним супроводом. Всі люди це бачать, чують і згадують: «Це була людина, з якою ми ще недавно зустрічалися, розмовляли...», і хоча б когось це може спонукати до того, щоб зупинився і усвідомив собі: «Невдовзі цією дорогою понесуть і мене, і мене це стосується». Але переважно люди не припускають до себе таких думок. Чому? Бо серйозно не рахуються зі смертю.



Нагорода – вічне життя

Дата публікації:   2016-10-30
Автор:   ВВП
Яка це дивна сліпота: людина про все думає, але те найголовніше, що є в глибинах нашого єства – тугу за справжнім щастям – заспокоює на фальшивих дорогах. Тому будьмо в цьому егоїстами, але егоїстами максимальними – бажаймо найбільшого добра для себе. Цим найбільшим добром є вічне життя – щастя в небі, яке ніхто у нас не забере. Але людей це зовсім не цікавить. Як це можливо?



Без особистого контакту віри з Ісусом на молитві ми як риба без води

Дата публікації:   2016-10-29
Автор:   ВВП
Євангеліє є для життя. Отже ми повинні ним жити, але для цього потребуємо Святого Духа, бо без Нього це неможливо. Без Нього Євангеліє всього лиш літера, яка вбиває, але Дух оживляє (пор. 2 Кор. 3,6). Святий Дух веде нас до живого Ісуса через смерть „старої людини» і через постійне входження до Ісусової смерті (пор. 2 Кор. 4,10 наст). Все це неможливо без віри – без особистого контакту з Ним на молитві. Без Нього ми, як риба без води.



Роздуми над Словом Життя Ді. 2,38-39

Дата публікації:   2016-10-23
Автор:   ВВП
Петро у своїй проповіді говорив про Ісуса, про Його смерть і воскресіння. На кінець він сказав: «Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля твердо знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп'яли!», – це були зранюючі слова. На ті слова звинувачення – ви Його розіп'яли – вони могли образитися, адже прийшли в Єрусалим аж на П'ятидесятницю, багато з них на свято Пасхи там навіть не були. Вони не могли вплинути на жидівський синедріон на чолі з Анною і Каяфою, який зловжив римську політичну владу, представлену Пилатом, і змусив його вчинити судовий злочин – вбивство невинного Христа. Але вони не образились, ані не стискали кулаки і не кричали фанатично, як ненависний натовп кілька тижнів тому в день Пасхи. Вони були свідомі своєї співвини з народом – всенародного злочину, який скоїли проти Бога – і з покаянням запитали: «Що нам робити?». Чи і я ставлю собі це питання? Що я повинен робити, щоб бути спасенним – я, мій дім і мій народ? Тоді Петро відповів їм, що вони повинні каятися та охреститися на відпущення гріхів, і як дар отримають Святого Духа.



Роздуми над Словом Життя Mт. 7,24-25

Дата публікації:   2016-09-10
Автор:   ВВП
Якщо у своєму житті в першу чергу шукаємо Божу волю і намагаємося її реалізувати, то нас стосується, що ми подібні до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Рано чи пізно приходять бурі, повені і хвилі, але якщо фундамент нашого дому стоїть на цій скелі, то дім не впаде. Проблема, чому ми часто пробуємо будувати будинок на піску, полягає в тому, що ми легко повіримо т.зв. «добрам», які зацікавлюють нас, пропонують якісь вигоди і створюють враження, начебто найідеальнішим рішенням, яке пропонується при конкретному вирішуванні, є саме цей привабливий варіант. Почати будувати на скелі нам здається важко, невигідно, а часто аж відлякуюче. І таким чином під тиском фальшивого добра відкидаємо справжнє добро, або переконуємо себе, що цього нашого фальшивого добра хоче і Бог. Бог хоче будувати з нами дім нашого життя на скелі. А від нас залежить, щоб ми з Ним співпрацювали. Тоді будемо насправді щасливими.



Роздуми над Словом Життя Mт. 7,15-16

Дата публікації:   2016-08-27
Автор:   ВВП
Цим словом наш Господь Ісус вчить і перестерігає нас, що для того, щоб утриматися на вузькій дорозі, яка веде до вічного життя, ми повинні передусім пильно стерегтися фальшивого вчення, єресей і тих, хто їх проповідує (єретиків і відступників). Отож це найголовніше – зберегти правовірність і правдиве внутрішнє відношення до Христа. Тому апостол Павло каже, що якби прийшов якийсь апостол або навіть ангел з неба, і проповідував інше (тобто фальшиве) євангеліє, нехай буде проклятий! (див. Гал. 1,8-9).



Ікона Розп'ятого

Дата публікації:   2016-08-17
Автор:   ВВП
Бачу Христовий хрест. Він є на фоні світлої блакиті, що має форму еліпса. Блакить переходить в темний колір, який створює прямокутну рамку. Світляні промені вздовж Христових розп’ятих рук пронизують світлу блакить і переходять у яскраве світло навколо голови Ісуса Христа. Це світло найбільш сконцентроване над головою Христа. Воно виражає присутність Небесного Отця, який віддав за мене Свого Сина. У Його руки в момент смерті Ісус віддає Свого духа. Спершу дивлюся на п'ять ран Ісуса, а потім і на інші рани, якими боляче роздерте все Ісусове тіло. Щодня хоча б деякий час (1-5 хвилин) дивись на ікону Розп’ятого, а потім до Його очей. Скажи Йому: «Ісусе, дякую Тобі, що Ти терпів та помер і за мене та моє спасіння!».



Роздуми над Словом Життя Mт. 7,13-14

Дата публікації:   2016-08-13
Автор:   ВВП
Ісус говорить про вузькі двері і вузьку дорогу, яка веде до життя. Цими вузькими дверима є Христові заповіді любові, а тією вузькою дорогою – Христовий хрест і Його смерть, через яку входимо у вічне життя. Широкою дорогою, яка веде до погибелі, є дорога егоїзму, моральної розбещеності, обману і брехні, яка часто пов’язана з демонськими практиками віщування, магії чи спіритизму, фактично з вшановуванням зла і демонів. Ця дорога веде до вічної погибелі.Запитайте себе: Якою дорогою йду я? Широкою дорогою гріха, чи вузькою дорогою наслідування Христа? Справжня мудрість рахується з кінцем, зі смертю і з вічністю. А дурний є духовно сліпим і забуває про смерть та вічність.



Засліпленість «старої людини»

Дата публікації:   2016-08-01
Автор:   ВВП
«Стара людина» хоче бути недоторканою. Їй не можна нічого сказати – сама не бачить і бачити не хоче. Це погляд крізь окуляри обману, спричинений первородним гріхом в нас, так що ми бачимо неправдиво, через призму різних напівправд. Маємо свої уявлення про себе, бачимо себе очима віри, але що це за дивна віра? Віра в своє еґо, в свою непомильність, свою самоспасительність. Що це в нас є? Ця бульбашка повинна бути пробитою, а тоді нам відкриються очі. А це пробиття зробить хрест, без якого очі нам не відкриються. Прийняття правди для нас є болючим.



Що робить небо небом?

Дата публікації:   2016-07-31
Автор:   ВВП
Найосновніше, що робить небо небом – це те, що маємо Бога, єдність з Ним, яка ніколи не закінчиться, отож беремо участь в Божому житті. Ми, які прийняли Христа, вже тут, на землі, маємо вічне життя. Суть вічного життя полягає в тому, що ми отримали Божу природу, стали співспадкоємцями Божого Царства. Ми були буквально прищеплені до Христа. В нас діє той самий Дух, що в Христі. Ми на полі бою, щодня зазнаємо різноманітного тиску, який намагається вкрасти в нас цей скарб. Ми повинні вірою оживляти те, що нам було дано.



Роздуми над Словом Життя Mт. 7,12

Дата публікації:   2016-07-30
Автор:   ВВП
Первородний гріх запрограмував в душу шизофренію, а тому людина має подвійну мірку. До себе ми некритичні, свої прояви егоїзму не хочемо ані собі признати, ані їх бачити, але на інших егоїзм бачимо дуже прискіпливо, критикуємо його, і аж ненавидимо.  Це ознака духовної сліпоти і прояв несправедливості, яку у своєму стереотипному мисленні ми не усвідомлюємо. Це плоди первородного гріха. Ісус вказує на цей корінь в нас і дає нам просту вказівку, яка є дуже ефективною, лише потрібно її реалізувати. 



Ми повинні реформувати найперше себе

Дата публікації:   2016-07-24
Автор:   ВВП
Докоряти і бажати усувати хиби ближнього не можна без Божої ласки. Відповідну ласку здобуду тим, що почну від себе. Тоді отримаю її для себе і для свого ближнього. Коли схочу виправляти брата, то хоч і добрий буде намір, але якщо через моє внутрішнє терпіння не здобуду ласку для нього, то нічого не зміниться, а навпаки – «стара людина» в його душі створить глибоку відразу, неприйняття і зранення, які будуть проявлятися в певних ситуаціях, розмовах і руйнуватимуть Ісусове діло.