Українська > Публікації УПГКЦ

Роздуми над Словом Життя Ів. 21,17

Дата публікації:   2015-09-26
Автор:   ВВП
Ісус запитує Петра: «Агапас Ме?» – «Чи любиш Мене тією Божою, жертвенною любов’ю?»  Петро відповідає: «Фільо Те» – «Я люблю тебе тією людською любов’ю». Ісус тричі запитує Петра, а Петро втретє вже з болем і сльозами в очах відповідає те саме: «Господи, інакше я не вмію. Я люблю Тебе тією людською любов’ю (філія)». Ісус приймає це щире визнання і одразу ж говорить про його мученицьку смерть, коли ця людська любов (філія) з Божої ласки вже буде перетворена і завершена в «агапе» – Божій любові.



Роздуми над Словом Життя Ів. 19,28-29

Дата публікації:   2015-09-12
Автор:   ВВП
Ісус має фізичну спрагу, причиною якої є втрата крові під час бичування і розп'яття. Але має і духовну спрагу. Прагне звершити діло відкуплення і любові: «Бо так полюбив Бог світ (тебе), що віддав Сина Свого Єдинородного...». Ісус інтенсивно прагне звершити діло спасіння. Але і в тобі Він прагне – прагне твоєї любові, того, щоб ти був духовно перемінений, щоб був з Ним в духовній єдності. Це дорога наслідування і дорога хреста. Йдеться про щоденне відречення в малих речах.  



Роздуми над Словом Життя Ів. 19,26-27

Дата публікації:   2015-09-11
Автор:   ВВП
Де Ісус промовив ці слова і коли? Промовив на хресті, в останню годину свого життя. До кого їх сказав? До свого учня, який стояв під хрестом і якого Ісус любив (Божою любов’ю-агапе). Учень також любив Ісуса, тому подолав страх зі смерті і стояв під хрестом. Він прийняв Ісусову Матір. Він є для нас прикладом. Ми повинні бути Ісусовими учнями і прийняти Ісусову Матір. Куди Її маємо прийняти? До свого найвласнішого, в себе, в своє нутро (по-грец. eis ta idia; по-лат. in sua).



Роздуми над Словом Життя Ів. 17,26

Дата публікації:   2015-08-15
Автор:   ВВП
Ісус каже, що саме учням – а не комусь іншому – Він дав пізнати таїнство Божого Імені – Імені Отця, яке також є Ім'ям Ісуса. Отець любить Сина споконвіку. Він дав Йому і Своє Ім'я, а Ісус це Ім’я відкриває тим, які належать Йому. Це ім'я – Єгошуа (Господь є Спасіння), Ісус.



Роздуми над Словом Життя Ів. 17,24

Дата публікації:   2015-08-01
Автор:   ВВП
Коли Він молився цю молитву, був фізично в Єрусалимі, в горниці, але через молитву перебував зі Своїм Отцем, переживав єдність з Ним. Сьогодні Ісус є у славі, але водночас містичним способом перебуває і в кожному, хто Його прийняв. Цю єдність ми можемо актуально переживати саме на молитві, усвідомлювати цю глибоку єдність з Христом, про яку Він на багатьох місцях говорить і наголошує на ній. Найважливіше в нашому житті – це бути з Христом! Де? Всюди! Апостол нагадує: з Христом я розп'ятий..., з Ним ми померли, з Ним ми воскресли, з Ним були вознесені на небо і з Ним маємо співцарювати.



Роздуми над Словом Життя Ів. 17, 11

Дата публікації:   2015-07-05
Автор:   ВВП
Бог об’явив нам Своє Ім'я. Коли ми звертаємося до людини на ім’я, вона реагує на це. Ми контактуємо з нею очима, жестами, виражаючи своє особисте відношення. Але до Бога не маємо особистого відношення – звертаємося до Нього по імені, але при тому не відчуваємо потреби увійти до Божої присутності, усвідомити, що Він нас чує, бачить, і чекає, щоб ми сказали, чому взиваємо до Нього. А нам навіть не прийде на думку, що Бог чекає. Далі залишаємося в монолозі без особистого контакту. Тому так важливо через взивання Божого Імені навчитися входити до Його присутності. Складами «Є», «Го», «Шу» входжу до відношення з Отцем, Сином і Святим Духом, а залишаючись у голосній «а», утримую цей контакт, а водночас цілковито віддаюся Богу.



Роздуми над Словом Життя Ів. 15,26

Дата публікації:   2015-02-28
Автор:   ВВП
Святий Дух свідчитиме, але Ісус ще нагадує: «Та й ви свідчитимете: ви бо зі Мною від початку» (вірш 27). Це стосується і нас. І ми повинні сьогодні свідчити про Христа разом зі Святим Духом, який є в нас, і якого Ісус нам послав від Отця. Він наш заступник, Утішитель і адвокат. Він свідчить про Христа і через нас! Це важлива місія: свідчити про Христа! 



Роздуми над Словом Життя Ів. 15,5 + 15,7

Дата публікації:   2014-12-20
Автор:   ВВП
В Ів. 15,5 Ісус вказує на плоди і умови, якими є єдність з Ним. У вірші 5 називає себе виноградиною: «Я – виноградина». Тут використано грецьке слово «его еймі» (Я є). Це слово виражає Божественну сутність. Ісус також використовував цей термін, коли говорив про Євхаристію: «Я (его еймі) – хліб життя» (Ів. 6,48-51). «І взнаєте того дня, що Я (его еймі) в Моєму Отці, і що ви в Мені, а Я в вас.» (Ів. 14,20). Ісус сказав юдеям: «Перш, ніж був Авраам, Я є (его еймі)». Весь цей місяць під час наших молитовних зупинок протягом дня будемо повторювати Боже слово і усвідомлювати глибоке таїнство – що Ісус є в мені, а я – в Ньому. Усвідомлюймо це з вірою хоча б одну хвилину на день.



Роздуми над Словом Життя Ів. 15,4

Дата публікації:   2014-12-06
Автор:   ВВП
Входити в Божу присутність допомагає і те, що протягом дня ми 7 разів зупинимося і коротко розбудимо акт жалю і визнання любові: «Шема Ізраїль!», а також згадаємо Боже слово. Про Мойсея  багато разів сказано, що він «виходив» і «входив». Коли він увійшов до святині перед Богом, над табором з’явилася хмара. Так є і з тобою, коли входиш до Божої присутності. Нехай же Святий Дух об’явить нам цю глибину таїнства віри, що ми перебуваємо в Ісусі, а тоді Він буде перебувати в нас – навіть зі своєю безсильністю хреста, але також і зі своєю всемогутністю!



Роздуми над Словом Життя Ів. 14,27

Дата публікації:   2014-11-22
Автор:   ВВП
Ісус каже: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!» Ісус каже: «...мій мир даю вам; не так, як світ дає...». Хочеш мати мир, який світ дати не може? Його дає тільки Ісус. Мир і радість навіть у стражданнях і переслідуваннях Ісус дає тим, які до Нього приходять! Ісус каже: «Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу (мир) душам вашим». (Мт 11,28-29)



Роздуми над Словом Життя Ів. 14,23

Дата публікації:   2014-10-25
Автор:   ВВП
Ісус ясно сказав: «Прийдемо». Ісус не обманює. Він є Бог. Він і Отець є одно. Він є Творець всесвіту. Прийдемо! Куди? До тебе. До твого очищеного нутра. Тому необхідно там (в eis ta idia) прийняти нове серце (Ів.19,26-27) і нового Духа. Тому щодня приймай Ісусову Матір, тобто відновлюй це прийняття, яке ти вже зробив. З 23 віршем пов’язаний і 24 та 25: «А хто Мене не любить, той і слова Мої не береже. І слово, яке ви чуєте, не Моє, лише Отця, який послав Мене. Це мовив Я до вас, коли з вами перебував».



Роздуми над Словом Життя Ів. 14,21

Дата публікації:   2014-10-11
Автор:   ВВП
Якщо учень зберігає Христові заповіді, то буде люблений Отцем та Ісусом, а Ісус дасть себе йому пізнати (див. вірш 21). «Ми прийдемо до нього і закладемо в ньому житло» (вірш 23). Так ми стаємо живим кивотом, подібно, як Пресвята Богородиця. Отож пізнання Христа не дасть нам  вивчення теології, філософії чи психології, але тільки і тільки любов – агапе, – що проявляється не фразами, але наслідуванням Христа, тобто зберіганням Христових заповідей.



Роздуми над Словом Життя Ів. 14,20

Дата публікації:   2014-09-27
Автор:   ВВП
Ми є в Христі і Він в нас. Ісус сказав: «І взнаєте того дня, що Я в моєму Отці, і що ви в Мені, а Я в вас» (Ів. 14,20) Усвідомлю собі наступні правди:  1) Ісус є Бог і є в Отці 2) Ми є в Христі Розп'ятому 3) Воскреслий Христос є в нас 



Роздуми над Словом Життя Ів. 14,13-14

Дата публікації:   2014-08-30
Автор:   ВВП
Ці слова, які Христос промовив увечері перед своєю смертю, пов'язані з попередніми, в яких Ісус відкриває апостолам правду про таїнство внутрішньої єдності між Ним і Отцем. Передумовою любові, яка з’єднує тебе з Христом , є правдиве покаяння, тобто зберігання Христових заповідей (див. Ів. 14, 15.21.23). Всі філософії, теології і психології, які відкидають правдиве покаяння і наслідування Христа, ведуть до дочасної та вічної погибелі. Ісус наголошує апостолам, що вчинить все, про що проситимуть в Його ім'я. Дай Богу обіцянку, що впродовж одного року щодня будеш одну годину розмовляти з Богом. Він спасе тебе і Україну.



Роздуми над Словом Життя Ів. 14,9

Дата публікації:   2014-08-02
Автор:   ВВП
Ісус говорить про внутрішнє пізнання через віру і просвічення Святим Духом. Те, що Отець є в Сині, а Син є в Отці, – це таїнство, яке Христос нам звіщає, а Дух Святий нас до нього вводить. Не достатньо бачити Христа фізично. Книжники і фарисеї бачили Христа і могли переконатися в надзвичайних чудах, а, на кінець, і в Його фізичному воскресінні, але залишилися духовно сліпими. Щоб пізнати Христа, треба мати просте серце. Це таїнство Отець відкриває лише малим, а не мудрим і вченим (пор. Мт. 11,25). Ісус каже Филипові: «Хто мене бачив, той бачив Отця».