Здійснення Ісусової обіцянки і постійне вилиття Святого Духа

Дата публікації:   2014-06-26
Автор:   ВВП

 

Здійснення Ісусової обіцянки і постійне вилиття Святого Духа

 


б) Здійснення Ісусової обіцянки


На десятий день витривалих молитов в неділю вранці близько 9 години Святий Дух зійшов на апостолів і на всіх присутніх в цьому домі: «А як настав день П'ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Ді. 2,1-4). Багато людей прийшли в дім, де були апостоли. Тоді Петро говорив з великою силою про Ісуса, якого юдеї розіп'яли і який воскрес з мертвих та вилив в повноті Святого Духа на присутніх. Реакція на проповідь Петра в день П’ятидесятниці була великою: «Вони розжалобилися серцем і сказали до Петра та інших апостолів: „Що нам робити, мужі брати?” Петро ж до них: „Покайтесь, і нехай кожний з вас охреститься в ім'я Ісуса Христа на відпущення гріхів”» (Ді. 2,37-38). Ці слова сьогодні стосуються і тебе!

 

«Ті ж, що прийняли його слово, охрестились, і того дня до них пристало яких 3 000 душ. Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах» (вірші 41-42).

 

в) Постійне вилиття Святого Духа


Апостоли і деякі брати знову переживають наповненням Святим Духом. Через те, що вони в ім'я Ісуса оздоровили кривого чоловіка, зазнали неприємностей і синедріон заборонив їм навчати в цьому імені. Вони не послухались і були за це покарані, однак раділи, що удостоїлись терпіти за Ісусове ім’я. «А як їх відпустили, вони прибули до своїх братів і розповіли, що первосвященики і старші до них сказали. Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога... А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали слово Боже» (Ді. 4,23-31).

 

Що означає те слово, що вони прийшли до своїх братів? Насамперед, це було 12 апостолів, а потім деякі з тих, які декілька днів тому прийняли дар Святого Духа (Ді. 2,38).

 

У восьмій главі розповідається, як диякон Филип проповідував Євангеліє в Самарії, виганяв нечистих духів і зціляв хвороби. Багато прийняли віру в Господа Ісуса Христа і охрестилися, а серед них охрестився і ворожбит Симон.

 

«Довідавшись, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра й Івана. Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого, бо він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрещені в ім'я Господа Ісуса. Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа. Якже побачив Симон, що через накладання апостольських рук дається Дух, приніс їм гроші і каже: „Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа”.  Петро ж сказав до нього: „Срібло твоє нехай з тобою буде на погибель, бо ти за гроші думав придбати дар Божий. Нема тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє серце не праве перед Богом. Покайся, отже, за лукавство своє і проси Господа, може буде відпущена тобі ця думка твого серця; бо ти, як бачу, в гіркій жовчі і путах неправди”» (Ді. 8,14-23).

 

Симон був охрещений, повірив в Господа Ісуса Христа, але це, очевидно, було тільки на рівні розуму, він не дав Йому своє серце. Багато християн прийняли Св. Тайну Миропомазання, але в їх житті сила Святого Духа ніяк не проявляється. Вони точно такі самі, як інші люди у світі. Причина цього подібна, як і у Симона: вони повні гіркоти (критичності, гніву, заздрості, егоїзму), а також перебувають в путах неправди (окультизм, моральна нечистота, злі звички: наркотики, алкоголь). Святого Духа вони хотіли б мати, як Симон, швидше для сенсації, щоб їхнє «я» могло ще більше проявитися. Ці люди потребують пережити віднову у Святому Дусі так, що усунуть перешкоди і розпочнуть цілком нове життя з Ісусом і в спільноті навернених та обновлених християн.

 

Апостол Павло після свого навернення приймає хрещення і повноту Святого Духа: «Пішов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: „Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом”» (Ді. 9,17). Там немає згадки про те, щоб як знак він зразу дістав дар інших мов. Однак насправді Павло цей дар мав: «Дякую Богові моєму, що я більш усіх вас мовами говорю» (1 Кор. 14,18).

 

У Кесарії прийняв обнову у Святому Дусі поганський сотник Корнилій з усією своєю сім’єю і своїми знайомими. У 10 главі Діянь розповідається, як все це сталося, і що цьому передувало. Корнилій мав видіння ангела, який сказав йому, що він повинен відправити посланців до Яффи, де в домі грабаря Симона перебуває  Петро. Він мав закликати його до свого дому. Наступного дня опівдні Петро молився на рівній покрівлі, в той час, як йому готували їжу. Він впав у захват і мав особливе видіння: бачив велику скатертину, а на ній різних звірів. І почув голос: «Петре, заколи і їж».Петро ж стримувався. Це повторювалося тричі. Петро роздумував, що це видіння має означати. Дух сказав йому: «Ось двоє людей шукають тебе. Устань же, зійди вниз і піди з ними без  усякого вагання, бо то Я послав їх». Наступного дня вони пішли до Кесарії. Петро зрозумів сенс видіння:«Ви знаєте, що юдеєві не дозволено приставати до чужинця чи входити до нього. Та Бог мені об'явив, що не слід уважати ніяку людину за погану чи за нечисту» (вірш 28). Тоді Петро сказав коротку проповідь – свідоцтво про смерть і воскресіння Ісуса. А коли проповідь завершилась надзвичайною правдою, що через нього дістане прощення гріхів кожен, хто вірить у нього, Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав проповідь. «Всі вірні обрізані, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган; бо чули, як ті говорили чужими мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався: „Чи може хтось боронити води, щоб оці не христились, що, як і ми, одержали Святого Духа?”» (вірші 45-47). Тут був не тільки Корнилій і його родина, але «там було багато зібраних людей». Скільки це «багато»? Понад 10-20 осіб. Ніхто на них не покладав рук, і вони навіть не були охрещені. Чому вони прийняли Святого Духа, а Симон в Самарії не прийняв, хоча був хрещений? Тому що вони не тільки повірили в Господа Ісуса, але в їх серцях було щире і гаряче прагнення Бога. Замість гіркої жовчі і пут неправди вони мали в серці  гаряче прагнення.

 

«Як Аполлос був у Коринті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, знайшовши там деяких учнів, спитав їх: „Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?” Ті йому відповіли: „Та ми й не чули, чи є Святий Дух”. І він спитав: „Яким хрещенням ви христились?” Ці відповіли: „Хрещенням Івана”. Тоді Павло промовив: „Іван христив хрещенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса”. Почувши це, вони христились в ім'я Господа Ісуса. Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкувати. А було їх усього яких дванадцять чоловік» (Ді. 19,1-7).

 

У Ефес прибули деякі учні Івана і там проповідували хрещення на покаяння, як це робив Іван Хреститель. Ефесяни були відкриті. Іван готував людей до приходу Ісуса. Коли Павло запитав їх, чи вони прийняли Святого Духа, ті щиро відповіли, що навіть не знають, що існує Святий Дух. Павло спершу охрестив їх в ім'я Господа Ісуса, а тоді молився за них і поклав на них руки. Це принесло велике благословення. Вони отримали не тільки дар незнайомих мов, але деякі і дар пророцтва.


(див. продовження)

Приєднані файли
Здійснення Ісусової обіцянки і постійне вилиття Святого Духа Скачати Здійснення Ісусової обіцянки і постійне вилиття Святого Духа .DOC 42.5 kB