Роздуми над Словом Життя Ів. 15,18-19

Дата публікації:   2015-02-14
Автор:   ВВП

 

Слово Життя – Ів. 15,18-19

 

«Коли світ вас ненавидить, знайте, що Мене він ще перед вами зненавидів.

Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу,

бо Я вибрав вас від світу, тому й світ вас ненавидить»

 

Термін «світ» тут не означає прекрасну Божу природу, але анти-Божу систему, яка ненавидить Христа і кожного, хто повністю віддасться на службу Христу. Ісус вказує на цю ненависть світу і попереджає кожного, хто хоче повністю йти за Ним, що він повинен рахуватися з ненавистю і переслідуваннями з боку світу. «А що ви не від світу, ...тому й ненавидить вас світ». Духа світу прийняли люди цього світу, а потім переслідують справжніх християн. І навіть коли їх вб’ють, будуть переконані, що служать Богу (Ів. 16,2). В цьому були переконані і ті, які засудили Христа на смерть – церковна ієрархія з фарисеями і книжниками. А так є і сьогодні. Чому? Тому що в світі панує князь цього світу. Ісус каже: «А тепер буде вигнаний князь світу (Це є суд над цим світом)» (Ів. 12,31).

 

Апостол Іван пише: «Хто народився від Бога, той перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ: віра наша. А хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус – Син Божий?» (1 Ів. 5,4-5) А далі пише: «Не любіть світу, ні того, що у світі. Коли хтось любить світ, в того немає любові Отця; бо все, що у світі, пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя, не від Отця, а від світу. Світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки» (1 Ів. 2,15-17). А далі пише: «Той, хто у вас, більший, ніж той, хто у світі. Вони від світу, тому й говорять по-світському, і світ їх слухає. Ми – від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього пізнаємо духа правди й духа омани» (1 Ів. 4,4-6). «Ми знаємо, що ми від Бога і що весь світ лежить у злому» (1 Ів. 5,19). Сам Ісус ввечері перед своєю смертю, говорить: «Небагато говоритиму вже з вами, надходить бо князь світу цього. Щоправда, у Мені не має він нічого» (Ів. 14,30).

 

Далі Ісус каже: «Слово Твоє Я передав їм, тож зненавидів їх світ, – не від світу бо вони, так само, як і Я не від світу» (Ів. 17,14). «Як Ти (Отче) послав мене у світ, так послав і Я їх у світ» (Ів. 17,18). «Сказав Я вам це, щоб ви мали в Мені мир. У світі страждатимете, та бадьоріться – Я переміг світ!» (Ів. 16,33)

 

З цих слів Христа і Його апостола Івана ясно пізнаємо, що не можемо мати єдності з духом цього світу, а водночас перебувати в єдності з Христом і мати Його Духа.

Що стосується переслідувань, Ісус чітко вказує, що вірний учень не може шукати в світі кар'єри, служити світу і використовувати його методи, а одночасно служити Христу. Світ переслідував Христа і розіп’яв Його, а з цим повинен рахуватися і Його учень. Ісус наголошує на цьому: «Як Мене переслідували, будуть і вас переслідувати. Коли світ вас ненавидить, знайте, що Мене він ще перед вами зненавидів». А ввечері перед своєю смертю Ісус дає науку апостолам, а також і нам: «Сказав Я вам те, щоб ви не зневірилися. Виключать вас із синагог (зі свої єретичної анти-церкви). А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові. Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані Мене вони не спізнали (не навернулися і не покаялися). Сказав же Я вам це, щоб ви нагадали те, що Я вам говорив, коли прийде ота година» (Ів. 16,1-4). Ісус говорить про переслідування своїх учнів не тільки в ніч перед своєю смертю, але й у Нагірній проповіді. Останнє блаженство говорить: «Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи Мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами» (Мт. 5,10-12). Ісус каже, що ми повинні радіти, але ми сумні. Чому? Бо ми не знаємо Божого слова або його забуваємо і воно не реалізується в нас! Ми повинні радіти!

 

Згадаймо про тисячі мучеників, які витерпіли за Христа найбільші приниження і найважчі страждання та муки. Ісус був з ними і давав їм силу. Дух Божий був даний апостолам, щоб вони стали martyres, свідками і мучениками за Христа. Вони, а також і ми, отримали в повноті Святого Духа. Тільки потрібно в молитві повертатися до цієї реальності і часто усвідомлювати, що Той, Хто в нас – а це є Ісус, – сильніший, ніж той, хто у світі. Якщо маємо єдність з Христом, ми переможці, навіть якщо світ, здавалося б, перемагає нас. З нашого боку треба лише одного: бути з Ісусом, Який є в нас. Ісус повторює це багато разів: «Якщо перебуватимете в Мені, а Мої слова в вас ...» (Ів. 15,7).

 

 Завантажити: Роздуми над Словом Життя Ів. 15,18-19