Телевізор наш щоденний. 1.ЧАСТИНА

Дата публікації:   2015-05-16
Автор:   ВВП

 

Телевізор наш щоденний

1. ЧАСТИНА

 

І сьогодні ви сіли перед телевізором, щоб увійти в безтурботний і начебто невинний світ вашої улюбленої теле-комедії. Візьмімо, наприклад, серіал «Друзі». З закулісся сцен раз за разом звучить штучний сміх і хвилі доброї атмосфери плавно вливаються у вашу вітальню щодня перед  телевізійними новинами – і це саме завдяки цьому знаменитому американському серіалу. І завдяки цій начебто безневинній мас-медіальній місії комфорту ви дійсно полюбили телевізор. Отож, вам здається природнім з вдячністю дарувати йому свій вільний час. Десь в 20 серії вашого улюбленого серіалу наче б між іншим виявляється, що дружина вашого улюбленого персонажа є лесбіянкою, і ще й до того, що зі своєю партнеркою виховує дитину. Ви маєте до таких речей опір, серед своїх знайомих не маєте нікого, хто був би гомосексуалістом. Але тут це подається як гумористична ситуація, так що вам це надто не заважає. Крім того, ця лесбіянка є дуже розумною і моральною людиною (незважаючи на те, що є лесбіянкою). Якщо не враховувати цей незвичний аспект, вона (чи він?), безумовно, є найнормальнішою і найправдивішою з усього серіалу. Але, ви вже дивитеся «Друзів» досить довго, щоб перестати дивитися його лише через якогось аморального другорядного персонажа.

 

Гидота, яка колись скликала вогонь Божого гніву на Содом, в сучасному телевізійному світі є нормальною. Гомосексуалізм в телебаченні вже не є гидотою, але альтернативним способом життя. Така нормалізація того, що Біблія називає гріхом, відбувається в телебаченні постійно. Конкретним доказом є згадана ситуаційна комедія «Друзі». Чи припускаєте це, чи ні, але телевізор працює як нормотворець: може героїзувати зрадників народу і демонізувати його благодійників, применшувати серйозні теми, а незначні роздувати, захищати злочинців і профанізувати те, що є святим. З одного боку з великим задоволенням робить зі святого Бога звичайну людину, в той час, як з іншого боку, не соромиться причепити ангельські крила на гидоту і таким чином освячувати безсоромність.

 

Тому що в Церкві впродовж кількох десятиліть практично не існувало пророчого голосу і Ісусове слово «навчайте всі народи» (Мт. 28,19) валялося викинене на вулиці, сатана сьогодні через телебачення перейняв право Церкви на моральне виховання суспільства, право, яке вона отримала як обов’язок від самого Бога. Довготривале  мовчання Церкви щодо моральних явищ (напр., сексуальна революція, Нью Ейдж, музика, ісламізація ЄС і США...) спричинило те, що телебачення сьогодні фактично перебрала пророцьку службу у відпалої католицької структури. Так, сьогодні телевізор має авторитет давати моральну оцінку актуальним явищам в суспільстві і його виховувати. В рамках цього, як самозваний і, здавалося б незалежний нормотворець, він робить з гомосексуалізму альтернативу гетеросексуальності.

 

Ця теле-нормалізація гріха на першому етапі відбувається передусім через другорядних персонажів кумедного і, здавалося б, нешкідливого світу мистецтва. Телевізор є майстром злегшення тяжкого гріха, він впорається навіть з гріхами, які кличуть про помсту до неба (наприклад, содомія). Це так, як бачимо на вищезгаданому прикладі: загорнули гомосексуалізм до сміху ситуаційної комедії і це одразу сприймається. Це робиться ніби між іншим, в жодному випадку не ставлять гомосексуалізм головною темою. Знають, що для моральних людей такі мерзоти є природнім табу. Тому мета очевидна – детабуїзувати зло і зробити його нормальним і в житті порядних людей, але дуже-дуже обережно. Тому, коли серйозна аморальність поки що тільки виходить з-за куліс: з табу на відкриту сцену, з відсутності до присутності в нашому житті, набагато-набагато раніше, ніж гомосексуалістом стане ваш сусід чи син, або навіть ви самі, – ним спершу мусить стати другорядний персонаж вашого улюбленого серіалу.

 

Після «Друзів» зміна мислення продовжується на наступному етапі там, де ви сидите перед серцерозриваючим фільмом про гомосексуаліста, який все життя нещасний, переховується і не живе «повноцінним» життям тільки тому, що є геєм. Тут гомосексуаліст вже не є другорядним персонажем, а грає головну роль. У всьому іншому це дуже моральна і чутлива людина: правдоподібно, це буде лікар, який безкоштовно лікує дітей від раку, страждає від самотності, у вільний час складає прекрасні сумні пісні на піаніно і не прагне нічого іншого, тільки мати свою сім’ю. Це, власне, дуже шанована і доброчесна людина, якщо не зважати на те, що він гей. Для зміни вашого мислення важливим було те, щоб ви дозволили йому грати головного персонажа вашого вечора. Цього пізнього осіннього вечора головним героєм не був Бог, ані ваша дружина, ані ваші діти чи друзі. Того вечора вашу увагу, співчуття і розуміння ви подарували цьому  гомосексуалісту. А потім, за кілька місяців, наче б випадково,  телевізійні новини «інформують» вас про страшний випадок жорстокого поводження з дітьми з боку їх біологічних батьків. Тут вже не йдеться про вигаданих персонажів і  веселі сценки, але, мабуть, про справжню, щоденну  реальність, яку у вирі швидкоплинної доби ви досі не зауважували. Справедливо починається пошук рішення щодо поганих батьків, бо – ага! – раптом вони є всюди: з’являться тривожні статистики про жорстоке поводження з дітьми у вашому районі, також підтверджені свідченням відомого експерта, що вже довго працює в цій галузі. Говориться про кризу традиційного подружжя, про його нефункціональність і частий крах.

 

Наступного дня вас здивує новина про те, що гомосексуалісти дійсно живуть серед нас, у величезній кількості, тільки ми їх не бачимо, бо вони бояться виявити себе. Додасться трагічна історія про те, як діти в школах нелюдськи висміюють однокласників-гомосексуалістів, які щодня піддаються дискримінації і травматизації, і нема кому за них заступитися. Це знову ж таки реальність, яку ми не бачили, але, на щастя, є мас-медіа, які своїм пильним оком їх не оминули.

Аж ось, який збіг! За кілька наступних місяців в теленовинах вас зацікавила інформація про те, що на розвиненому Заході дітей віддають на усиновлення  нещасним гомосексуальним парам, які б віддали своїм дітям все, якщо б лише могли їх мати. З любов’ю подбали б про «свою» дитину набагато краще, ніж вихователі в дитячих будинках або в неблагополучних сім’ях, але не можуть, і це тільки тому, що вони гомосексуалісти.

 

На даному етапі зміна вашого мислення напевно вже завершена. З того малого школяра, яким ви були і для якого назва «гомо» була ганьбою для всього класу, тепер ви стали свідомим європейцем зі своїм світоглядом. Бути гомосексуалістом – це нормально. Тепер ви впевнені, що саме це є вашим власним поглядом. Дякую тобі, телевізоре, що  відкриваєш очі!

А якщо б ви одразу не розуміли, що «гомосексуалізм має бути у вашому мисленні нормальним», то всі ці фази переміни мислення будуть постійно повторюватися в мас-медіа, щоб таким чином вірний телеглядач пройшов ними у різних модифікаціях кілька разів на рік.

 

Троянський кінь в наших вітальнях

«Але змій був хитріший, від усіх польових звірів» (Бут. 3,1), і диявол є набагато розумніший, ніж всі люди. І незважаючи на це, більшість людей думають, що диявол в духовній боротьбі буде вести з нами чесну гру.

 

Невелику науку про це нам подає антична історія ще з класичного еллінського поганства. В ній розповідається про те, як неприступне місто Троя прийняло колись цей улесливий дар – монументального дерев'яного коня надзвичайних розмірів, коня настільки великого, що дуже добре пасував до настільки ж великого «ега» троянців. Так, неприступна Троя не падає від нищівного воєнного нападу ворога, не падає під час бою, коли всі її сили перебувають в готовності, не падає від фізичної сили меча, ані від чисельної переваги супротивника, не падає в чесній боротьбі, але її перемагає підступ, мистецький винахід – гігантська дерев'яна статуя з спеціальною «начинкою».

 

Неприступна Троя падає тому, що проти неї використали прототип зброї, яку можна назвати «підступна бомба» (відповідно до її винахідника). Дійсно, в чомусь ця бомба є набагато ефективнішою, ніж, наприклад, атомна, яка безжально знищує все і всіх, кого засягне. Атомна бомба в нашій гуманістичній добі виявилась непридатною. Її наслідки практично несумісні з пануючою глобальною ідеологією людських прав, зроджених атеїзацією біблійної справедливості (Десяти заповідей). Тому відповідно до гідності, толерантності і рівності всіх, просто в дусі гуманізму, хтось дуже давно винайшов інтелігентну бомбу. Все почалося в раю, де змій загіпнотизував свою першу людську жертву Єву: спершу загіпнотизував брехнею («Не помрете» Бут. 3,4), потім привабливою зовнішністю («І побачила жінка, що дерево було добре на їжу і гарне на вигляд» Бут. 3,6), щоб на кінець жінка сама вклала «бомбу» до уст. Так сатана вбив першу людину. В цей момент «місто Єва» було здобуте, і, як таке, вже не перебувало під владою Бога, але сатани, і далі послужило для подолання сильнішого Адама.

 

А потім з історії знаємо, що підступна бомба знову вибухнула набагато пізніше в Трої, де дух брехні (сатана, цей хитрий звір), спричинив те, що троянці, пишаючись своїм містом і його неприступністю, тріумфально внесли бомбу прямо в сам центр міста – практично повірили брехні. Ця бомба мала такий успіх, що ми про неї вивчаємо з історії аж до сьогодні. Вона мала силу вибухнути не тільки в потрібному місці, але і в потрібний час. Її сила полягає і в тому, що залишає місто збереженим і нищить лише його захисників, даючи місту тільки іншого духа – духа ворога. Тому, перш ніж бомба вибухнула, тобто до того, як з неї вискочило кілька сильних воїнів, щоб зсередини відкрити ворогу міські ворота, громадяни повинні були прийняти її в своє серце, дати себе обманути її прекрасною зовнішністю. Перше, ніж прийняли її в своє місто, прийняли її до  свого серця –  просто кажучи, вона сподобалась їм.

 

А що ж сьогодні? Від яблука з духом брехні через троянського коня з духом брехні розвиток підступної бомби зупинився на телевізорі – знову ж таки з духом брехні. Сьогодні люди, особливо християни, знову переможені, здавалося б, нешкідливим винаходом: телевізором. Він є глобальним, набагато масовішим, ніж в часи античної Трої, а при тому отруйний, як яблуко в раю.

 

Телевізор є прототипом античного троянського коня, прекрасним інструментом брехні, можна сказати, шедевром сатани останнього часу. За прикладом свого попередника, він залишив вигляд нешкідливості, однак є смертельним. Люди, що постраждали від нього, є вже духовно мертвими, не боряться за спасіння своєї душі, тому що вони беззахисні, сатана контролює вхід до їх серця і діє так, що вони неспроможні відкритися біблійному (справжньому) Христу, а лише Христу телевізійному (Христу Нью Ейдж, який не перешкоджає планам сатани). Ворог переміг їх, а вони цього навіть не зауважили.

 

Колись дерев'яний, а сьогодні плазмовий, з HD-роздільністю, динамічніший і з набагато складнішим вмістом, ніж дерев'яний кінь. Тут йдеться про телевізор. До старого троянського коня вміщалося кілька воїнів, а до сучасного вміщається все, що є в рамках чуттєвого сприйняття звуку і зображення: у ньому є насильство, а також боротьба з насильством, жорстокий світ боксу, а також романтичні реаліті-шоу, тут є місце для всіх релігій та атеїзму, для того, що є, і для того, що не існує, для реальності та ірреальності, правди і брехні. Мистецтво вже давно не є лише літературою, скульптурою чи живописом. Сьогодні це музика і «телемистецтво»  –  фільми, серіали, т.зв. реаліті-шоу і т.зв. «інформаційні-розваги» – телевізійні новини, документальні передачі, а потім і все, що передається через телевізор. Фактом є те, що люди цим новим троянським конем зачаровані набагато більше, ніж готові це припустити. Вони переможені «мистецтвом».

 

Отож, як колись троянці прийняли розкішного коня від свого ворога, так і сьогодні християни приймають те, що улещує їх слух (так само, як троянці – прямо від свого ворога), і так, як вони тоді, так і тепер християни цим переможені. Ви вже одурманені штучним сміхом в закуліссі, або, можливо, прагненням західного добробуту, тому коли прямо до вашого християнського серця з «Друзів» раптом вискочать гомосексуалісти, ви поступово вже не хочете засуджувати гомосексуалізм. Нове мислення, що «гомосексуалізм є нормальним», наче б між іншим заскочило до троянського коня під назвою «Друзі» і руйнує ваш імунітет всередині вашого серця. Ви вже полюбили «Друзів», а те, що любимо, любимо серцем. Там, у вашому серці, є також і «Друзі». Якщо ви радо і регулярно дивитеся телевізор, то маєте троянського коня в серці. З цього коня туди вам може наскакати практично будь-що.

 

Колись вашим імунітетом і захистом був щит віри (Еф. 6). Це дуже сильний щит, міцніший, ніж мури Трої. Хто в боротьбі тримає його перед собою, той перемагає одного Голіафа за іншим – не власною силою, але силою Божою. Диявол знає, що коли хоче виграти, повинен потрапити за цей щит, поки ви ще його не підняли, інакше з вами не впорається. Він зробив це просто і хитро, як колись в раю: одну частину людей переконав, що немає жодного духовного бою за спасіння душ, а другу частину переконав, що навіть якщо й існує якійсь бій, то область мистецтва не є його частиною. Проти мистецтва цього щиту віри начебто не потребуємо. Мистецтво є нешкідливим. Але якраз навпаки, мистецтво, яке мало б відповідати на людське прагнення бути свідком чогось прекрасного, зловживається і є головною зброєю лукавого.

 

Ви, напевно, вже не пам'ятаєте, коли перестали боротись з особистим гріхом і за навернення вашої сім’ї, але знайте, що в той момент, коли це сталося, диявол захопив ваше серце і проголосив мир. Мир, який є вашою поразкою і стоїть на вашому щиті віри так, щоб ви не могли його знову підняти і опертися. Це мир, який тягне вас до пекла.

 

І це я власне описав переважну більшість тих людей, які сьогодні  вважаються християнами. Їхнім Богом вже більше не є Ісус Христос і Його Святий Дух, але телевізор і його дух антихриста.

(див. продовження)

 

 Завантажити: Телевізор наш щоденний. 1.ЧАСТИНА