Роздуми над Словом Життя Ів. 17,24

Дата публікації:   2015-08-01
Автор:   ВВП

 

Слово Життя Ів. 17,24

 

«Отче! Хочу, щоб ті, яких Ти Мені передав, були зі Мною там, де і Я, та й бачили Мою славу, яку Ти дав Мені, бо Ти полюбив Мене перед заснуванням світу»

 

Це наступні слова молитви Ісуса перед тим, як Він вийшов з горниці, де на Тайній вечері встановив Пресвяту Євхаристію.

Тепер Ісус звертається до Свого Небесного Отця словами: «Отче! Хочу, щоб ті, яких Ти Мені передав...». Хто це? Це апостоли, а також ті, які повірять в Христа і приймуть Його.

 

«Були зі Мною там...» Де мають бути? Ісус вказує: «там, де і Я». А де є Ісус? Коли Він молився цю молитву, був фізично в Єрусалимі, в горниці, але через молитву перебував зі Своїм Отцем, переживав єдність з Ним. Сьогодні Ісус є у славі, але водночас містичним способом перебуває і в кожному, хто Його прийняв. Цю єдність ми можемо актуально переживати саме на молитві, усвідомлювати цю глибоку єдність з Христом, про яку Він на багатьох місцях говорить і наголошує на ній. Найважливіше в нашому житті – це бути з Христом! Де? Всюди! Апостол нагадує: з Христом я розп'ятий..., з Ним ми померли, з Ним ми воскресли, з Ним були вознесені на небо і з Ним маємо співцарювати.

 

Щоб бути з Ним, ми повинні Його спершу прийняти, а потім на цьому шляху віри перебувати в Ньому і в Його слові. Тоді на молитві Божий Дух буде нас поступово вводити до цієї глибокої єдності. Пам'ятаймо: тут, на землі, ми прочани. Тут є місце боротьби, страждання і переслідування. Слава буде аж після смерті. Тут нас чекає обплювання, терновий вінець, висміювання, переслідування, хрест. Небо – це участь у Христовій славі. Ісус каже: «Щоб бачили Мою славу, яку Ти дав Мені». Тут Ісус нагадує правду, що Отець полюбив Сина ще до створення нашої землі та цілого Всесвіту.

 

Молитва Христа – це молитва за єдність учнів з Ним і з Отцем. У попередньому вірші Ісус молиться: «Щоб вони були одно, як і Ми одно, Я – в них, і Ти – в Мені». Так само сказано і у 21 вірші.

Питання єдності і слави є відкриттям таємниці Містичного Тіла Христового – Церкви, яка в небі досягне своєї повноти. Яка це прекрасна надія, дана Богом, що ми побачимо Його славу в небі, і також братимемо в ній участь!


Завантажити: Роздуми над Словом Життя Ів. 17,24