ГОДИНА З ІСУСОМ (Контемплятивна молитва) 2 частина

Дата публікації:   2015-09-18
Автор:   ВВП

 

Година з Ісусом

(Контемплятивна молитва)

2 частина

 

МОДЕЛІ ДО ДРУГОЇ ГОДИНИ КМ

 

          Перша третина: Христова смерть

Боже слово говорить: «Чи ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть Його христилися» (Рим. 6,3). Ми можемо відповісти: «Не знаємо, або це знаємо тільки теоретично і не маємо з цим щоденного досвіду». А це дуже шкода. Апостол закликає: «Ми бо весь час віддавані до Христової смерті…» (2Кор. 4,11). Про що, взагалі, говорить це Боже слово? Тут не йдеться про фізичну смерть, яку проживемо тільки один раз. Потрібно собі усвідомити, що:

а) Христова смерть в нас духовно присутня через Хрищення, але не вистачить собі це тільки усвідомити. Силу Христової смерті потрібно уприсутнити, щоб могла діяти в конкретному часі та в конкретній ситуації.

б) Щоб бути зануреним до Христової смерті, то в певний момент мушу цьому якось відкритися. Для цього я маю з’єднатися з суттю Христової смерті.

 

Ісус своєю смертю переміг гріх та всі сили темряви. В Східній Літургії говориться: «Смертю смерть подолав». Так, Він переміг духовну смерть, яка є вічним відділенням від Бога, вічною погибеллю – пеклом. Його смерть перемагає в мені духовне рабство, якому я відкрився через різні сугeстії, різні півправди та фальшиву віру. Я маю жити з Божого слова. «Праведник житиме з віри» (Рим. 1,17). Людина під впливом поганого товариства, недобрих засад і недоброго прикладу або прогнилого і мертвого християнства попадає до різного рабства. Тоді вже не хоче собі признати правду про себе і сама себе обманює, що є вільна, що є добра, бо нікого не вбила і т.д. Зло діє в нас через порушену природу, яку Святе Письмо називає старою людиною. Зло також діє через світ, а саме, через фальшиві філософії, нездорові, нехристиянські та небіблійні засади, через погане товариство, через мас-медіа, порнографію, магію, віщування та духовність Нью Ейдж. Третьою областю, в якій діє зло, є демонські сили: «Нам бо треба боротися не проти тіла і крові, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах». (Еф. 6,12) Тут йдеться про духовний бій, про спасіння моєї душі і моїх ближніх. З цього, незабаром, буду давати звіт! В духовному бою діє декілька правил та звернемо увагу лише на найважливіше: Входження до Христової смерті. Тут йдеться про внутрішню єдність з Христом і з Його відданістю в момент Його смерті. Щоб якнайінтенсивніше проживати Христову смерть в буденному житті, в тяжких випробуваннях та ситуаціях, тоді потрібно реальність цієї смерті проживати найперше у молитві. Коли Ісус дав свою Матір учневі і він прийняв Її до себе (eis ta idia, in sua), тим був виконаний заповіт умираючого Спасителя Церкви. Потім наслідували чотири слова, які були тісно пов’язані зі смертю. Ось ці слова: Прагну, Елі ..., Звершилося, Отче…

 

Перша частина: «Прагну» (Ів. 19,28). Чого Ісус в цей момент прагне? Звичайно, Він має і фізичну спрагу. Але тепер Він у твоїй душі ув’язнений. «Коли я був спраглий, ви напоїли мене» (Мт. 25,35). Звичайно, Він спраглий і в інших. «Господи Ісусе, Ти спраглий тепер в мені і я прагну з Тобою визволення з конкретного рабства: страху, залежності..., прагну, щоб та чи інша людина навіки не загинула, але щоб була спасенна».

 

Друга частина: «Елі Елі… Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?» (Мт. 27,46) В цей момент Ісус бере на себе та проживає саму суть гріха з його наслідками. Він бере на себе і мій гріх, думки, слова та вчинки… Він, Агнець Божий, відчуває глибину покинення душі Богом – щось з вічної загибелі, яку спричиняє гріх, який Він на себе добровільно бере. Ми не маємо перебувати у фальшивій єдності з гріхом світу, ми – не спасителі. Ми маємо з’єднуватися тільки з Ісусом Христом, який є моїм особистим Визволителем і Спасителем! Тут настає зіткнення і кульмінація духовного бою. Не тільки гріх, але й з’єднані з ним демонські сили дістали владу фізично і психічно мучити Божого Агнця, а також Його, на кінець, і фізично вбити.

 

Третя частина: «Звершилося» (Ів. 19,30) Ісус довершив діло, переміг гріх. Настав пролом у духовній темряві. Він випив чашу терпіння аж до кінця. Він взяв на себе весь наш гріх та усі стани душі, які межують з відчаєм. Все це Христос переміг. Він довершив своє діло: вже не потрібно до цього нічого додавати. Тепер потрібно тільки брати та реалізувати це Ісусове звершення у своєму житті. Маю собі усвідомлювати, що реальності Христового життя, смерті та воскресіння вірою можу реалізувати і в моєму житті. Сила зла та гріху була зламана. Де? Тільки на одному місці – в Христовій смерті. Коли я до неї вірою входжу, тоді ця смерть в мені діє (див. 2 Кор.4,11).

 

Четверта частина: «Отче, у твої руки віддаю духа мого!» (Лк. 23,46).

Це є кульмінаційний момент Христової смерті. Усвідомлюю собі тепер як дух Ісуса входить в обняття Отця. Його смерть проламує темряву, в якій володарює князь цього світу з великою чисельністю демонських сил т.зв. негативних енергій (Еф. 6,12). І я з’єднаю свого духа з Ісусовим духом і тоді разом з Ним входжу в обняття Отця. Це супроводжується воланням духа – невимовними стогонами (див. Рим. 8,26). Ааааа…ваааааа…вааааа…ааааа (Авва, Отче). Усвідомлюю реальність Христової смерті, найвищу чисту любов, цілковите віддання себе своєму Отцю, своєму Творцеві до Його обіймів! При цьому можна конкретно усвідомити і свою фізичну смерть. Тут можна висловити бажання: «Так хочу колись вмирати!» В цій смерті, в цьому моменті відданості віри та єдності можна вирішувати всі свої страхи, безсилля, поразки. Тут все перемінюється, тут є чиста любов, цілковите давання себе Богові!

 

          Друга третина: Воскресіння

Боже слово говорить: «…разом з Христом ми воскресли» (Кол. 2,12). У Хрещенні ми отримали нове життя воскреслого Ісуса. Нове життя, Боже життя, я вже маю в собі, як зернятко. Якщо це зернятко не задушу, то після смерті воно розростеться до повноти прославленого життя у вічній славі. Вже тепер можемо і маємо вірою ходити в новому житті (Рим. 6,4). Після Ісусової смерті прийшло воскресіння. Так само в конкретних ситуаціях після моєї смерті в з’єднанні з Христовою смертю отримую досвід духовного воскресіння того, що я у вірі повністю віддав з Ісусом в обняття Отця. Це таїнство маю прожити спочатку через віру на молитві. Усвідомлю живу та реальну присутність воскреслого Ісуса біля мене та в мені! Можу це вірою визнати: «Ти, Господи Ісусе, є тут. Ти є воскресіння і життя» (пор. Ів.11,25). Можу також у вірі усвідомити, що сила Його воскресіння проникає до всіх конкретних справ, які мене торкаються. Він входить до мого життя, до моїх падінь, поразок, проблем. Він мені дає нове життя. Він мені дає Самого Себе! Потрібно Його прийняти!

 

15 хвилин можу розділити на 3 правди:

а) Реальність Христового воскресіння. Можу проживати цей момент, коли найвища Божа сила, яка з нічого створила видимий та невидимий світ, входить до мертвого Христового тіла і це тіло є перемінене, воскресле і проходить через закритий кам’яний гріб. Тут усвідомлюю Божу всемогутність та визнаю віру в це найбільше чудо;

б) Зустріч з воскреслим Христом (з Марією Магдалиною, з жінками, з учнями з Емаусу, ввечері з апостолами …). Можу живо проживати цю реальність та усвідомлювати, напр., Христове слово: «Це ж Я сам, доторкніться до Мене та збагніть» (Лк.24,39). «Простягни свою руку і вклади у бік мій. І не будь невіруючий, а віруючий!» (Ів. 20, 27);

в) «Разом з Христом ми воскресли» (Кол. 2,12). Через Хрещення я прищеплений до Христового життя, до Його нового життя.

 

          Третя третина: Зіслання Святого Духа

а) Втілення Слова (Лк. 1,24). Можу проживати цілковите відкриття себе Святому Духові, як Йому відкрилася Мати Ісусова, коли сказала своє «ТАК» - «fiat» і Слово стало тілом. На Її питання, як неможливе може стати можливим, отримала відповідь: «Дух Святий це зробить» (Лк.1,35). Так є і з нами. Марія сказала: «Ось я Господня раба (he dule kyriu), нехай зі мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1,38). «Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа» (Лк. 1,45).

 

б) Реальність П’ятидесятниці в Єрусалимі. Можемо усвідомлювати конкретне слово, напр., «Дух Святий є з вами і буде в вас» (Ів. 14,17). «Як на вас зійде Святий Дух, будетеМоїми свідками…» (Ді. 1,8). «Дух того, хто воскресив Ісуса, мешкає у вас» (Рим. 8,11). Знову переживи хрещення Духом Святим, обнову Святим Духом. Усвідомлюю собі це та з вірою знову відкриваюся для нового наповнення Духом Божим.

в) Можу переживати конкретну проблему, до якої прикликаю Святого Духа, щоби прийшов туди зі своїм світлом та своєю силою…

 

В цих шести основних правдах (очищення, співрозп’яття, заповіт з хреста, смерть, воскресіння, зіслання Св. Духа) сконцентровано все Євангеліє та живе відношення до Господа Ісуса Христа. Коли наша душа вже є очищена тими правдами, тоді можемо перед Божим лицем допитуватися Господа (Отця) на конкретні речі і шукати Його волю. Тут діє засада: з двох добрих справ шукаю ту, яку хоче Бог. Тут не грає роль зовнішній спосіб допитування Бога, але головне – мати чисте серце. Це є область багатьох живих досвідів з Богом, Який провадить людей і свій народ.