Роздуми над Словом Життя Мт. 5,21-22

Дата публікації:   2015-11-07
Автор:   ВВП

 

Слово життя Мт. 5,21-22


«Ви чули, що було сказано давнім: „Не вбивай”; і коли хтось уб'є, той підпаде судові. А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: „Нікчема!”, той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: „Дурень”, той підпаде під вогонь пекельний»


А) Ви чули, що було сказано: „Не вбивай!”

 

П’ята Божа заповідь звучить: «Не вбивай!». Злісне мислення, поєднане з обманом і маніпуляцією що переростає в ненависть, є коренем вбивства. Існує вбивство фізичне, але також душевне і духовне. За всіма трьома формами убивства є дух брехні і смерті. Людина дозволить себе зманіпулювати або власним самообманом, або обманом з боку інших людей, яким вона повірила, або прямо сугестивним думкам, за якими стоїть диявол. Гріхом проти П’ятої заповіді є і нищення свого здоров’я. Сьогодні на кожній пачці сигарет написано: «Куріння вбиває!». Вбивають і наркотики, і алкоголь, і аморальне життя (СНІД, сексуальні вбивства, помста з ревнощів...), і легковажне ставлення до здоров’я свого і ближнього. Гріхом убивства є і аборти, евтаназія...

 

1) Що заповідає П’ята Божа заповідь? Вих. 20,13

«Не вбий!»

 

2) Яку кару установив закон Мойсея для того, хто проливає кров людини? Бут. 9,6

«Хто проливає кров людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину».

 

3) Чому Каїн убив свого брата? 1Ів. 3,12

«А не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його – справедливі».

 

4) Як пізнаються діти диявола? Ів. 8,44

«Диявол вам батьком, тож волите за волею батька вашого чинити. А був він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому. Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі».

 

5) Хто лишиться назовні і не зможе увійти до слави небесного Єрусалиму? Об. 22,15

«Назовні – пси, і чарівники, і розпусники і вбивці, і ідолопоклонники, і всі, що люблять і чинять лжу».

 

6) Кому належить хвала за дар життя? Пс. 139,14

«Хвалю Тебе, що сотворив мене так дивно; діла Твої предивні, Ти душу мою знаєш вельми добре».

 

7) Кому Господь Бог погрожує карою? Єз. 24,9

«Тому ось як говорить Господь Бог: „Горе місту крови! Я теж розкладу велике вогнище”».

 

8) Коли Господь не чує наших молитов? Iс. 1,15

«Коли ви простягаєте руки ваші, я відвертаю від вас мої очі. Навіть коли помножуєте молитви ваші, я їх не чую. Руки ваші повні крови».

 

Б) А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові.

«Нема нічого схованого, що не виявиться» (Мт. 10,26)

 

Гнів є проявом ненависті, яка є протилежністю до любові. Він може мати різні ступені, аж до нездоланного опору і явної ворожнечі: чи у сфері політичній, чи, передусім, у релігійній. Безбожник аж з ненавистю гнівається на праведника (Пс. 34,22) і часто без причини (Пс. 35,19). Ненависть щодо брата і ближнього у Святому Письмі заборонена (Лев. 19,17; Втор. 19,11). Світ ненавидить Ісуса і Його учнів (Ів. 15,18; Лк. 19,14). Ненависть розглядається тут як демонічна сила (1Ів. 2,9), що панує у світі.

 

1) Звідки походять лихі думки, убивства...? Mт. 15,19

«Із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства».

 

2) Як мужі мають молитися? 1Тим. 2,8

«Я хочу, отже, щоб мужі молилися на всякому місці, зводивши до неба чисті руки, без гніву й суперечки».

 

3) Хто знаходиться у темряві? 1Ів. 2,9

«Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі».

 

В) Хто ж скаже братові: „Нікчема!”, той підпаде Верховному Судові

Ненависть у серці проявляється ненависним словом або і вчинком. Зле слово вбиває, а добре – спасає.

 

1) Чи може той, хто ненавидить брата свого, любити Бога? 1Ів. 4,20

«Коли хтось каже: „Я люблю Бога”, а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить».

 

2) За що ненавидітимуть істинних християн? Mт. 10,22

«Вас ненавидітимуть усі за Моє Ім'я, але хто витриває до кінця, той спасеться».

 

3) Кого чекає сувора кара? Прип. 15,10

«Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; хто ненавидить напоумлення, той загине».

 

Г) А хто скаже: „Дурень!”, той підпаде під вогонь пекельний.


Людину можна морально убити брехливим очорненням. Наприклад: «Нікому цього не кажіть, це таємна інформація, але ця людина психічно хвора». Це є специфіка фарисеїв та книжників. І, на жаль, сучасні ліберальні теологи використовують таку брехню, коли потребують ліквідувати людей, які мають Божого Духа і є для них небажаною конкуренцією. Таким чином убивають Христа в душах людей і усувають правовірних свідків. Як фарисеї видали Ісуса з заздрості (Мт. 27,18) і зненавиділи Його без причини (Ів. 15,25), так поводяться і сучасні фарисеї щодо тих людей, які належать Ісусові.

 

Насправді психічно хворим є швидше той, хто якраз про іншого брехливо це говорить, а крім того ще є одержимий демоном, бо чинить злочин духовного убивства.

 

1) Хто є душогубець? 1Ів. 3,15

«Кожен, хто ненавидить брата свого, душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б».

 

2) Як вороги очорнювали Ісуса? Mр. 3,21

«Довідавшись про те, Його свояки вийшли, щоб Його взяти, бо було говорено: „Він не при собі!”».

 

3) Як Ісус відповів на очорнення? Ів. 8,49

«Відповів Ісус: „Не навіжений Я, а шаную Отця Мого; ви ж зневажаєте Мене».

 

4) Як проявлялася духовна боротьба, спрямована проти Ісуса?  Ів. 8,52

«А юдеї Йому: Аж тепер ми збагнули, що ти таки навіжений. Авраам помер, і пророки, а ти твердиш: „Хто берегтиме Моє слово, той смерті не зазнає повіки”».

 

5) Які два найважчі очорнення використовують вороги Христа? Ів. 10,19-21

«Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів. Численні з них мовили: „Навіжений він і з глузду з'їхав. Навіщо його слухаєте?” Інші ж: „То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?”».


Роздуми: В чому корінь ненависті?

а) коли людина повірить брехні, що ближній хоче їй зла або робить їй зло;

б) коли хтось дійсно зробив якесь зло, когось скривдив, обікрав, обманув, зрадив;

в) з власного егоїзму – конкурентність, заздрість, ревнощі, пожадання майна ближнього...

 

Пам’ятай: Єдина правильна ненависть – це ненависть до гріха (до брехні). А хто її має, той любить правду і ближнього.

 

Завантажити: Роздуми над Словом Життя Мт. 5,21-22