Ми – діло рук Творця

Дата публікації:   2016-11-05
Автор:   ВВП

 

Ми – діло рук Творця


Погляньмо навколо себе. На кожному кроці бачимо діло рук Творця. Ми також Його діло. Божу мудрість можемо побачити вже на самій діяльності нашого організму. Шлунок працює як хімічний завод, який все переробляє. Якщо б ми не мали легенів, то не могли б дихати. Наше серце – як насос, який сам налагоджується, хоча й тут немає ніякого інженера, який би планував, що і як має працювати. А як щодо імунної системи, яка захищає нас від різних вірусів?! Навіть найкращий вчений не здатний винайти і створити настільки точно працюючу систему, як в нашому організмі. А які чудеса є в області передачі нового життя! Під серцем матері зростає дитинка. Вигляд дитини: колір волосся і очей, її риси, характер – все це запрограмовано в генетичному коді ДНК, який дитина переймає від батьків.

 

В момент зачаття Бог дає дитині душу. Бог створив людину на Свій образ. Тут не йдеться тільки про тілесну оболонку, але саме про безсмертну душу! Однак вона заражена інфекцією первородного гріха, який поступово почне проявлятися.

 

Брехня і зло приваблюють людину, тягнуть донизу. Це є закон тяжіння зла в людині. Коли ж людина хоче відстоювати правду, мусить йти проти течії, її висміюють, вона повинна докладати зусиль, жертвуватися, а на кінець не отримає ніякого визнання. На відміну від цього, легким шляхом обману уникне жертв, зусиль, проблем, а ще й отримає славу та швидкий фінансовий успіх.

 

Щоб людина могла йти шляхом правди, вона повинна навчитися відрікатися свого еґо, яке пов'язане з родовищем зла в нас. Мусить бути охочою бачити ясну правдиву мету – дочасну і вічну. Не може дозволити відвернути себе від цієї мети фальшивими напівправдами і вигодами.

 

Ми не знаємо ні дня, ні години, і нема нічого певнішого, ніж смерть, тому потрібно використовувати час. Як? Живою вірою, щоденним вправлянням в упокоренні, тобто в постійному зріканні свого добра, своїх добрих планів і намірів.

 

Що нас чекає? Кілька років життя, а потім смерть, суд і вічність. Потрібно з цією найосновнішою реальністю рахуватися і цілком серйозно рахуватися, однак це не повинно вести нас до смутку, але до ревності.


Завантажити: Ми – діло рук Творця