Роздуми над Словом Життя І Кор. 6,9-10

Дата публікації:   2016-12-17
Автор:   ВВП

 

Роздуми над Словом Життя І Кор. 6,9-10

 

«Чи ж не знаєте, що неправедні царства Божого не успадкують?

Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники,

ані розгнуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, ані п'яниці,

ані злоріки, ані грабіжники – царства Божого не успадкують»

 

Слово Боже каже, що неправедні Царства Божого не успадкують. Протилежністю до неправедності, є праведність, справедливість. Справедливий – це той, хто дає Богу те, що належить Богу, а людині те, що належить людині. Про св. Йосипа написано, що він був «муж справедливий». Але Святе Письмо говорить насамперед про Божу справедливість, а вона полягає в тому, що гріх був справедливо покараний. Ісус на хресті взяв кару за всі наші гріхи і беззаконня. Тільки коли повіримо в Христа, тобто коли зодягнемося у Його справедливість, можемо бути спасенні. Нашою власною силою не можемо спокутувати кару за гріхи, ані усунути корінь гріха, який є в нас.

 

В цьому Божому слові перелічено десять гріховних залежностей, які роблять людину неправедною, а водночас чинять рабою конкретного гріха. У наступному вірші сказано, що ми були оправдані Іменем Ісуса Христа. Спасіння ми отримуємо задарма, через віру, це є дар Божий (пор. Еф. 2,8). Боже слово наголошує: «Не обманюйте себе!». Людина радо обманює себе, не хоче назвати гріх гріхом, ні проти нього боротися, ні від нього відділитися. Суть правдивого покаяння полягає в тому, що людина вирішить радикально протиставитись певній залежності, навіть якщо це таємна залежність і якщо має досвід, що своїми силами не може з неї звільнитися. Але коли витривало бореться і просить Бога про допомогу, Бог врятує її або відразу (наприклад, від алкоголізму), або ще деякий час залишить її боротися з цим гріхом, даючи їй досвід боротьби. Але така людина вже не є алкоголіком, перелюбником і т.д., бо не хоче з цим гріхом внутрішньо ототожнитися. Вона ним переможена лише в даний момент, але далі бореться і не здається. Власне ототожнення з гріхом робить людину алкоголіком, перелюбником, злодієм, ідолопоклонником і т.д. Коли ми боремося, то боремося за вінець вічної слави, вічного життя. По-перше, це боротьба з нашим власним тілом, яке заражене первородним гріхом, по-друге – з системою світу, яка ігнорує Бога, Божі закони і Божу справедливість, а по-третє – це боротьба з силами темряви. Тому потребуємо молитву, Боже слово, живу спільноту, Святі Тайни. Ісус є Переможець, але треба, щоб Він був Переможцем і в нас. Ми повинні просити, взивати, щоб Він дав нам силу. Тому в цій духовній боротьбі за вічне життя мусимо з Ним з'єднуватися. Мусимо мати особистий контакт з Ісусом в особистій молитві.

 

В даний час ліберальні теологи, єретики, відкидають покаяння і запроваджують антипокаяння, нормалізуючи гріх за допомогою єретичних теологій, сучасних психологій, соціологій та філософій. По суті, це все маніпуляція і обман з метою залишити людину в рабстві гріха. Крім того, все побудоване на гордості, на т.зв. теологічному рівні, але насправді це єресь, яка забирає в людини силу до боротьби, робить її рабою і блокує її спасіння.


Скачать: Роздуми над Словом Життя І Кор. 6,9-10