Роздуми над Словом Життя Іс. 53,5-6

Дата публікації:   2017-09-23
Автор:   ВВП

 

Роздуми над Словом Життя Іс. 53,5-6

 

«Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші.
 Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані.
 Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою;
 провини нас усіх Господь поклав на Нього»

 

Бог дав пророку Ісаї видіння майбутнього Месії, яким є Ісус. Пророк каже: «Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші». Той же Святий Дух – так, як відкрив пророку Ісаї таїнство нашого спасіння в Ісусі Христі, – мусить і кожному з нас особисто просвітити розум, щоб ми усвідомили: Христос був поранений і роздавлений за мої беззаконня. Це Ісус витерпів з любові до мене, щоб справедливо заплатити за мої гріхи та беззаконня, і щоб відкрити мені дорогу до вічного щастя в небі. Отож ми були відкуплені не золотом чи сріблом, але дорогоцінною кров’ю Ісуса Христа. Також ми повинні усвідомити ту реальність, що кара, яка нас спасає, була на Ньому.

 

Центром нашої віри і спасіння є Ісусів хрест, Його страждання і смерть за наші гріхи. Божа любов до кожного з нас проявилась у цьому, що Отець віддав Свого Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав вічне життя.

 

Наступна правда, пов’язана з хрестом, стосується Його ран. Ми сім разів на день в дусі входимо до цих ран, наче б з них – з кожної рани – виходив світляний промінь і з’єднував нас з Ісусовими ранами. При цьому повторюємо: «Ісусе, Ісусе, помилуй мене грішного». Усвідомлюємо, що крім цих ран, Ісус мав на Своєму тілі ще багато інших, але думаємо тепер в основному про цих п’ять, які з’єднували Його з хрестом і спричинили смерть. В цих Його ранах є і наше оздоровлення – наших душевних і духовних ран, а часто і фізичне оздоровлення. Багато людей свідчать, що в своїх недугах при взиванні Ісусового Імені з вірою входили до цих ран і були чудесним способом оздоровлені.

 

Далі Боже слово каже: «Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на Нього».

Усвідоммо собі, що це гріх – ходити своєю власною дорогою, а не дорогою, якою Бог веде нас через совість і Божі закони. Щодня треба розбуджувати жаль за усі свавілля і усвідомити правду, що Господь поклав на Нього усі наші провини.

 

Було б добре вивчити це слово напам’ять одразу ж першого дня, коли будемо молитися. При вивченні Дух Божий уведе нас до цієї правди глибше, а потім, коли будемо два тижні сім разів на день його повторювати, через нього до нашого серця може знову приходити Боже світло і Божа любов.

 

 

Завантажити: Роздуми над Словом Життя Іс. 53,5-6