Роздуми над Словом Життя Гал. 2,21

Дата публікації:   2018-01-27
Автор:   ВВП

 

Роздуми над Словом Життя Гал. 2,21

 

«Я не відкидаю Божої благодаті:

 бо коли законом оправдання,

 то тоді Христос умер даремно».

 

Перед цим віршем ще звернімо увагу на попередні вірші, які є взаємопов’язані. Це вірші 17-20: «Коли ж, шукаючи оправдання у Христі, виявилося, що й ми самі грішники, то невже Христос – служитель гріха? Зовсім ні! Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував, то я себе самого оголошую переступником. Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я розп'ятий з Христом. Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав Себе за мене».

 

Тут є і відома цитата, яку часто собі нагадуємо. Вона стосується правди співрозп’яття і є дуже глибокою. Бачимо, що вона включена до певного контексту. Зокрема, апостол проголошує: «Я розп'ятий з Христом. Живу вже не я, а живе Христос у мені». Далі він пояснює: «А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина». Тобто наголошує на вірі в Сина Божого і додає: «Який полюбив мене і видав Себе за мене». Тоді слідує вірш 21, який будемо повторювати як слово життя: «Я не відкидаю Божої благодаті».

 

Що означає відкидати Божу благодать? Це означає не цінувати її, або нею зловживати, або не приймати вірою те, що Бог дає. Він дорого заплатив, зробив все, а не хотіти зробити навіть найменшого – вірою прийняти те, що Бог зробив для мене – це дійсно груба образа Бога. А це і є відкидання Божої благодаті! Апостол каже, що він цього не робить: що не відкидає, а користає з цієї благодаті. А це мало б стосуватися кожного з нас – я не відкидаю Божої благодаті!

 

Якби ми могли досягти Божого виправдання якимось іншим способом: власними силами, власною добротою, власними ділами чи ділами закону, то апостол каже: «Тоді Христос умер даремно». Багато людей у своїй гордості відкидають Божий дар спасіння. Гордість проявляється двома способами. З одного боку, бунтом: «Я сам відповім за себе і не потребую, щоб хтось за мене платив». Або інший вид гордості: «Я нікого не вбив, нічого не вкрав, я не маю ніяких гріхів. Я добрий і Бог мусить мене спасти за мої добрі діла». А це велика помилка.

 

Ми спасенні тільки тому, що Ісус помер за нас на хресті!

 

 

Завантажити: Роздуми над Словом Життя Гал. 2,21