Слово Патріарха Іллі на празник Воздвиження Чесного Хреста

Дата публікації:   2018-09-27
Автор:   ВВП

 

Слово Патріарха Іллі на празник Воздвиження Чесного Хреста

 

В четвертому столітті свята Олена, мати імператора Костянтина Великого, шукала в Єрусалимі на Голготі святий хрест, на якому помер наш Спаситель. Коли знайшла його, наказала побудувати там базиліку гробу Господнього, до якої вклала частину віднайденого хреста. У той день було встановлено свято Воздвиження Чесного Хреста.

Сьогодні ми чули 19-й розділ Євангелія від Івана про засудження, розп’яття та смерть Ісуса:

«А був то день, коли готували Пасху, близько шостої години. І каже Пилат до юдеїв: „Ось цар ваш”. Ті ж закричали: „Геть! Геть! Розіпни його!” А Пилат їм: „Маю я вашого царя розіп’ясти?” І відповіли первосвященики: „Нема в нас царя, тільки кесар!” І тоді видав він Його їм на розп’яття. І забрали вони Ісуса. І, несучи для себе хрест, вийшов Він на місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота» (Ів. 19,14-17).

 

Євангелист Іван тут описує трагічну подію, якої він сам був свідком на Голготі. Він стояв під хрестом, бачив Ісусові страждання і чув Його останні слова. Серед них були і ті, які Ісус сказав саме йому.

 

«Бачивши матір і біля неї учня, що стояв, ‒ а його ж любив Він, ‒ Ісус мовить до матері: „Жінко, ось син твій”. А тоді й до учня мовить: „Ось матір твоя”. І від тієї хвилі учень узяв її до себе» (Ів. 19,26-27).

 

Однак через все це добровільне болісне страждання Ісус переміг диявола, гріх та смерть. Прообраз Христового хреста і його перемогу зустрічаємо вже в Старому Завіті. Коли ізраїльтяни воювали з Амаликом, а Мойсей молився, то сказано, що він тримав руки, піднесені у виді хреста. «І сталось: як піднімав руки Мойсей, то брав гору Ізраїль, а як опускав, брав гору Амалик. Коли ж руки Мойсея обважніли, взяли камінь та й підклали йому, і він сів на ньому. Арон же і Хур підтримували йому руки, один з одного боку, другий з другого. Так руки його витримали твердо до заходу сонця. І розгромив Ісус Амалика і його людей вістрям меча» (Вих. 17,11-13).

 

Після спасительної смерті нашого Господа Ісуса Христа, хрест є символом не поразки і смерті, а знаком перемоги. Згадаємо приклад імператора Костянтина Великого, першого римського імператора, який прийняв християнство. У 312 р. відбувся важкий бій, де римські легіони Костянтина і його противника Максентія боролися між собою за те, хто з них двох буде царювати. Перед вирішальним боєм Костянтин побачив на небі світляний хрест з написом: «З цим знаменом переможеш». Тому він наказав своїм солдатам прикріпити до щитів знак хреста і закликав їх також просити Бога, щоб в ім’я Ісуса Христа допоміг їм перемогти ворогів. І вони дійсно перемогли.

 

І ми боремося. Однак не йдеться про боротьбу проти ворогів у людській подобі. Нашу боротьбу, як каже апостол Павло в посланні до Ефесян у 6 главі, ми ведемо «проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах» (Еф. 6,12). А тоді апостол закликає нас, щоб ми одяглися в повну Божу зброю, щоб за лихої години могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися. Ми повинні підперезатись правдою, вдягнутись у броню справедливості, взувши ноги в готовість, щоб проповідувати Євангелію миру, а також захищатися щитом віри від розпечених стріл лукавого і взяти шолом спасіння. Шостий обладунок ‒ це меч Духа, яким є Боже слово.

 

Переможний знак святого хреста ми прийняли в той момент, коли були хрещені, і так стали християнами. Боже слово каже, що через хрещення ми були занурені до Христової смерті. Ісус своєю смертю на хресті переміг диявола і гріх. У Великодній час ми повторюємо: «…смертю смерть подолав». Знак святого хреста є знаком перемоги над дияволом, тому коли ми хрестимося, треба робити це дійсно з вірою, не формально, а також не таким способом, який би ображав Ісуса. Усвідоммо собі силу хреста. Ще раз повторюю: хрест є знаком перемоги. В ньому є і наша перемога, тому ми повинні робити його на собі з пошаною. Це найкоротша молитва. У ній ми згадуємо всю Пресвяту Трійцю ‒ Отця, Сина і Святого Духа. При тому робимо на собі знак перемоги над гріхом. Цей знак одночасно символізує Того, Хто помер на хресті ‒ Ісуса Христа. Він є істинний Бог та істинний чоловік. Він помер за всі наші гріхи. Він є переможець. На третій день Він воскрес! Він вознісся на небо і також буде судити всіх людей, всі народи. Він є Альфа і Омега, Всевишній Господь.

 

Хто з’єднується з Христом, повинен також з’єднатися і з Його хрестом. Щоб в нас діяла сила Христового воскресіння, то в нашій душі найперше повинна діяти сила хреста, яка нас очищає і визволяє з рабства брехні, темряви і гріха.

 

Нехай сьогодні Бог дасть перемогу у знаменні святого хреста над темрявою, яка хоче знищити Україну і весь народ ‒ так, як дав цю перемогу в час імператора Костянтина чи Мойсея. В цьому знаменні переможені усі сили темряви. Нехай на Україну прийде Боже Царство в повноті, Царство Христа розп’ятого і воскреслого.

 

Завантажити: Слово Патріарха Іллі на празник Воздвиження Чесного Хреста