Що робити, щоб не йти в чистилище?

Дата публікації:   2018-11-10
Автор:   ВВП

 

Що робити, щоб не йти в чистилище?

 

Мусимо навернутися, прийняти Ісуса за свого Спасителя і Господа. Маємо бути обновлені Святим Духом і ходити в Дусі. Але навіть цього недостатньо – і так можемо потрапити в чистилище. Отож, що робити? Боже слово каже: «Він – Ісус – буде хрестити вас Духом Святим і вогнем» (Мт. 3,11). Отож йдеться про дуже важливу річ – хрещення вогнем. Ісус каже: «Вогонь прийшов Я кинути на землю – і як Я прагну, щоб він вже розгорівся!» (Лк. 12,49). Де має горіти цей вогонь? В нас. Він повинен нас очищувати. Це вогонь ревності, чистої любові до Ісуса, вогонь, який має спалити всі прояви нашої гордості, самолюбства, заздрості, себежалю, критики, бунту, нечистоти, різних залежностей, які маємо (від речей, людей, своїх уяв). Все те має спалювати цей вогонь. Тоді Ісус дійсно буде нашим Господом. Інакше це лише фраза. Ми потребуємо цього вогню. Він також пов'язаний з мучеництвом. «Ви приймете силу Святого Духа і будете Моїми свідками (martyres (Ді. 1,8) – терміни «свідок» і «мученик» тотожні. Для цього потребуємо Святого Духа, без Нього це неможливо. Плодом хрещення вогнем є мученицька смерть. Однак ми повинні постійно вмирати, як каже апостол Павло: «Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, ...так смерть діє в нас, а життя у вас» (2 Кор.4,10 і 12). Як це практично втілити в життя? Наприклад, прийдуть проблеми, хрести, депресії. Що тоді треба робити? Вийди з цього! Задай собі питання: «Де є Ісус, а де є я?». Я занурений до цієї проблеми. Вийди! Вийди з дому рабства! Стань до світла: «Господи, дай мені силу, дай мені світло. Що хочеш, щоб я робив?» – так, як сказав апостол Павло, коли навернувся на дорозі до Дамаску: «Господи, що хочеш, щоб я робив?». Наше життя повинно бути постійним поверненням до Ісуса. Це не означає, що відвернемося тільки від якогось великого гріха, який тримає нас роками. Ми повинні навертатися навіть в малих речах, робити їх з великою любов'ю, жити з віри. Так входимо до Христової смерті. В нашому серці має горіти цей вогонь. Ми повинні бути жертвою «живою, святою», це наша духовна Богослужба (див. Рим. 12,1). Що це означає? – Не фізично мучитись, але давати Богу те, з чим внутрішньо з’єднуємося своїм серцем і розумом. Саме це маємо кидати до цього вогню, щоб Ісус спалив все, що не Його. Як вогонь відділяє золото від жужелиці, так і цей духовний вогонь має очищувати нас. Тоді матимемо Христове мислення і на нас буде здійснюватися: «Живе в мені Христос».

 

Завантажити: Що робити, щоб не йти в чистилище?