Слово Патріарха Іллі на свято святого Миколая

Дата публікації:   2018-12-18
Автор:   ВВП

 

Слово Патріарха Іллі на свято святого Миколая

 

Святий Миколай народився близько 270 року у приморському містечку Патара (сучасна південна Туреччина) в сім’ї побожних батьків. Він був одинаком. Хоча сім'я мала велике майно, яке б забезпечило йому легке та спокійне життя, хлопчик вже з дитинства проявляв бажання слідувати шляхом християнської досконалості.

 

У юнацькому віці він уникав гультяйства інших хлопців. Замість того він радо ходив до храму, багато молився, слухав читання Святого Письма і намагався запам’ятати все, що був здатний зрозуміти.

 

Юного Миколая прийняв до свого дому його дядько, який також називався Миколай і був єпископом Ликії. Дбайливим вихованням і духовним проводом він приготував його до священичого служіння, а потім і висвятив. Коли батьки Миколая померли, він роздав успадковане майно бідним.

 

Одним з них був колись багатий шляхтич, який збіднів. У нього було три дочки. Тому що не міг видати їх заміж, вирішив віддати їх до дому гріха, щоб таким чином отримати гроші на прожиття і посаг для них. Коли про це дізнався святий Миколай, три ночі поспіль приходив до його дому і щоразу таємно кидав у вікно гаманець, повний золота, щоб так врятувати дівчат від морального зіпсуття.

 

Згодом Миколай забажав відвідати святі місця, де страждав і помер Ісус Христос, тому вирушив кораблем до Єгипту. По дорозі він мав видіння і провістив морякам сильну бурю. І так сталося. Раптово зірвалася буря і була загроза, що корабель потоне з усіма, які на ньому плили. Але святий підняв свої руки до неба і з великою вірою призивав Ісусове ім'я. І сталося чудо ‒ море стихло. Тоді один з моряків піднявся на щоглу, щоб там щось полагодити, а при тому послизнувся, впав з щогли на палубу і був мертвий. Коли святий Миколай помолився за нього, чоловік ожив.

 

У місті Мирах упокоївся в Бозі архиєпископ Іван. Єпископи та інші священнослужителі зібралися, щоб вибрати відповідного наступника. З Божого натхнення вони знали, що чоловік, який першим прийде до храму, покликаний Богом до цього служіння. Отож, вони молилися і чекали. Ще до світанку, ведений Святим Духом, увійшов до храму святий Миколай, і так його обрали верховним пастирем у Мирах.

 

Коли він став єпископом, ревно захищав святу віру від єресей, які руйнували Церкву, подібно, як і сьогодні. Тоді в Олександрії виступив відпалий священик на ім’я Арій, який заперечував Божество Господа Ісуса. До цієї єресі він звабив багатьох християн, а тому у місті Нікея був скликаний перший Церковний Собор, який відкинув його вчення, а також сформулював Нікейський Символ Віри. І святий Миколай взяв участь у цьому Соборі та рішуче виступив проти богохульств Арія. Коли той промовив богохульні слова, Миколай підійшов і вдарив його в обличчя. Отців Собору спершу обурила поведінка святого і тому вони позбавили його єпископського сану. Але згодом усвідомили, якої шкоди завдав цілій Церкві Арій. Крім того, деякі з них побачили Ісуса Христа зі святим Євангелієм і Пресвяту Діву Марію з омофором, які з похвалою повертають Миколаю те, що у нього забрали. Тоді отці засоромились, перепросили Миколая і повернули йому його єпископський сан.

 

Святий Миколай плідно служив Церкві аж до своєї старості. У хворобі, яка його спіткала незадовго до смерті, він дякував Богу, співав псалми, духовні пісні і з радісною тугою очікував швидкої зустрічі з Господом. Тоді спочив у Бозі близько 350 року. 6 грудня його тіло було урочисто перенесено до храму в Мирах і з того часу воно почало виточувати мирро ‒ запашну рідину, яка приносила оздоровлення тілесних і душевних хворіб. Тому ми називаємо святого Миколая мироточивим. Через його заступництво відбулося багато чудес не тільки під час його життя, але й після смерті. Його вшановують як у Східній, так і у Західній Церкві. На його честь було збудовано багато храмів.

 

Цей святий відомий у всьому християнському світі за свої вчинки милосердя, особливо за той, який вчинив трьом дівчатам. Він любив Бога понад усе, тому не залишався байдужим до людської біди і страждань. Його відношення до Бога проявилося і в боротьбі за чистоту віри.

 

В Євангелії, яке читається на сьогоднішнє свято, Господь Ісус говорить про блаженства. Вони є життєвою програмою тих, які прагнуть Його наслідувати. Свої плоди вони принесли і в житті святого Миколая.

 

Одне з них говорить: «Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи Мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами» (Мт. 5,11-12). Це блаженство говорить про переслідування усіх, хто свідчить про Ісуса. Святий Миколай також був переслідуваний за віру і ув’язнений. Він не боявся явно виступити за Христа, протистояти єресі Арія та вдарити його в обличчя. Але це було не зі злості, але з обурення через його богохульство, як і написано в Святому Письмі: «Ревність до дому Твого поїдає Мене!» (Ів 2,17).

 

В Євангелії від Луки сказано: «Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради» (Лк. 6,22).

 

Хто сказав ці слова? Сам Ісус. Отож, це означає, що справжня Церква ‒ це та, яка страждає за Ісусове Ім'я.

 

Кожна людина природньо хоче, щоб інші її поважали. Але Ісус закликає нас, щоб ми більше дбали про те, що про нас думає Бог, а не люди. Вони хай говорять, що хочуть. У таких ситуаціях необхідно в правді стати до Божої присутності ‒ так, як ми б стояли перед Божим судом. Можемо сказати Богу: «І навіть якби на мене плював весь світ і відкинув мене, Господи, Ти бачиш, що я віддав Тобі все своє серце. Я хочу повністю жити твоїм Євангелієм ‒ так, як Ти навчав. Хочу мати того ж Духа, що й усі Твої апостоли, мученики і пророки, які віддали за Тебе навіть своє життя і тепер перебувають у Твоїй славі».

 

Апостол Павло в посланні до Римлян пише: «Хто не має Духа Христового, той Йому не належить» (Рим. 8,9). І навіть якщо б людина робила чудеса і підносилась, наприклад, метр над землею, але якщо не має Христового Духа, то не належить Ісусу. Не йдеться про те, щоб гарно і духовно говорити, а про те, якого людина має духа. Наприклад, свідки Єгови вміють барвисто говорити, але не мають Духа Христа, Духа правди, бо заперечують Ісусове Божество.

 

В даний час ідеологи Нового Світового Порядку просовують всілякі аморальності, які набагато гірші від тієї, яку хотів вчинити батько трьох дівчат в часи святого Миколая. Весь цей деструктивний процес відбувається в якійсь особливій оманливій ейфорії. У багатьох країнах вбивають людей, але називають це евтаназія ‒ «гарна смерть»; відбирають дітей з нормальних сімей і віддають на усиновлення гомосексуалістам під фальшивим привабливим гаслом «Стоп домашньому насильству!»; дітей вже в дитсадках деморалізують сексуальним вихованням... Ці демони діють насамперед через мас-медіа і поступово змінюють людське мислення.

 

Після багатьох років тоталітаризму Бог дав нам свободу, а ми її так швидко втрачаємо! І не тільки свободу, але й моральні цінності, здорову християнську віру і вічне спасіння. Тому просімо святого Миколая, щоб врятував нас і наш народ не тільки від економічного і морального знищення, але й щоб випросив нам найбільший дар – живу спасительну віру, без якої ніхто не буде спасенний. Це найголовніше. Просімо сьогодні Бога про це чудо!

 

Завантажити: Слово Патріарха Іллі на свято святого Миколая