Якщо не покаєтеся, всі загинете! (Лк. 13,3) /відкритий лист єпископам Німеччини/

Дата публікації:   2019-01-19
Автор:   ВВП

 

Якщо не покаєтеся, всі загинете! (Лк. 13,3) /відкритий лист єпископам Німеччини/

 

Шановні єпископи Німеччини!

В цей історичний час зробіть правдивий діагноз стану німецької теології і признайте катастрофічні плоди, які вона принесла Церкві і світу. Дійшло до масового відпаду від живої віри і до поширення єресей, що заперечують саму суть Христового вчення. Результат ‒ грубе порушення моральних принципів і Божих заповідей. Іншими словами, це самогубний процес, якому створила умови саме німецька теологія.

 

Правдивий прогноз стверджує: християнство на території Німеччини не буде збережене, якщо не відбудеться адекватне покаяння. Перш за все, ви, німецькі єпископи, повинні каятися самі за себе, зокрема за те, що правовірне вчення ви поступово замінили єресями. Тільки після вашого покаяння може настати справжня реєвангелізація і рехристиянізація відпалого християнства, яке вже злилося з духом світу.

 

Правдивий діагноз повинен знову вказати на реальність гріха, а також на родовище брехні і зла в нас ‒ на первородний гріх. Без фундаментального признання реальності гріха духовно сліпа людина навіть не усвідомлює потребу спасіння і відкидає Спасителя.

 

Найбільшою перешкодою до правдивого покаяння і правдивої обнови Церкви сьогодні є Франциск. Він займає найвищу посаду в Церкві, але замість захищати віру і мораль прикриває єресі і гомосексуальні злочини та скасовує моральні принципи (Amoris laetitia).

 

Архиєпископ Вігано, колишній нунцій в США, сміливо вказав на цю жахливу реальність і закликав Франциска піти у відставку. Але ні Франциск, ні його прибічники не хочуть добровільно піти у відставку.

 

Святий Василій Великий закликає не слухати фальшивого пастиря і цитує Ісусові слова: «Вони не знають голосу чужого, але втікають від нього». На адресу єретиків св. Василій каже: «Вони торгують Христом, і я не вважаю нікого такого єпископом. Ми тікаємо від них ‒ єретиків ‒ і кидаємо на них анатему».

 

Франциска закликали піти у відставку, але якщо потім вся система самознищення Церкви не буде замінена новою системою відродження, то процес духовного самогубства буде продовжуватися.

 

Шановні єпископи Німеччини, усвідомте собі, що коли б настав процес відродження, ви не зможете до нього належати, якщо не будете каятися за духовну отруту єресей і пропаганду аморальності.

 

Кілька років тому голова Конференції Німецьких Єпископів Р. Цолліч на Велику суботу проголосив максимальну єресь, заявивши, що Христос начебто не помер за наші гріхи, а лише зі солідарності з терплячими. Чому Цолліча не закликали до публічного покаяння? Якщо б він відмовився, то мав би бути виключений з Церкви.

 

Задаємо вам основне питання: якщо ви не ведете вірних до спасіння, то який сенс існування всієї вашої єпископської конференції? Ви не маєте права називатися ні християнами, ні Церквою, тому що ви духовні злочинці і духовні вбивці! А найбільша трагедія полягає в тому, що ви настільки духовно сліпі, що цього взагалі не усвідомлюєте.

 

Сьогодні ви знаходитесь у такому стані, що окрім незначних винятків, ви всі виключені з Церкви згідно Гал. 1,8-9 і папської булли Павла IV Cum ex apostolatus officio. Якщо кожен з вас, єпископи Німеччини, не буде щиро каятися перед Господом, то в годину смерті буде навіки засуджений!

 

Якщо б Єпископська Конференція Німеччини в такому стані духовної смерті хотіла вводити якісь системи «обнови» (скасувати папство або просовувати своїх кандидатів), то це принесе лише духовну шкоду вам і Церкві. Ісусові слова повністю стосуються вас: «Якщо не покаєтеся, всі загинете!» (Лк. 13,3).

(слідує Додаток 1 і 2)

 

Відкритий лист єпископам Німеччини

Додаток 1: Суть ліберальної теології

50 років тому духівник священичої семінарії прирівняв німецьку теологію з її мудруванням до моргу, де копирсаються в трупах. Вони здатні все розпотрошити, але життя там вже нема. Після 50 років вже видно, що духівник з Літомержіц дав справжню оцінку німецькій теології. У сфері віри і моралі її плодом є поступовий розклад цілої Церкви, а, крім того, повна втрата здорового глузду. Сьогодні звичайний громадянин Німеччини знає, що ісламізація ‒ це самогубство Європи, але члени Німецької Єпископської Конференції настільки сліпі, що не бачать цього. Крім того, вони агітаційно і фінансово підтримують ісламізацію. Вже навіть політики-зрадники до певної міри обмежують цю самогубну політику, але члени Німецької Єпископської Конференції, за прикладом Франциска, проштовхують її по трупах.

 

Це кричущий злочин, що кард. Маркс просовує гомосексуальні шлюби в храмах! Якщо б це відбулося в Німеччині під час комуністичного режиму, то за це «товариші» відправили б його в психлікарню разом з усією сучасною Німецькою Єпископською Конференцією. За цією конференцією стоїть не Дух Христа, а дух антихриста. І про це свідчать плоди.

 

Перш за все, запитайте себе, чи ви взагалі маєте спасительну віру? Якщо вірите тільки в «щось над нами», як вірять і ілюмінати, погани та сатаністи, і думаєте, що цього достатньо, то усвідомте, що «і демони вірять, але тремтять» (Як. 2,19). До спасіння не достатньо такої віри і академічного християнства, тобто кручення в різних теологічних формулюваннях та інтелектуальних дискусіях, які не ведуть до покаяння.

 

Ваша теологія ‒ це духовна отрута, що отруює і душі тих, які щиро навернулися, вийшли зі світу і вирішили наслідувати Христа. Учениця Р. Бультмана, проф. Ета Ліннеман, вказала на шокуючий корінь, з якого виходить ваша теологічна наука: «Реальність живого Бога вже наперед теоретично виключена ‒ ut si Deus non daretur. Божих дітей, охочих ревно служити Богові, одну генерацію за другою ми „переводили через вогонь” і жертвували цьому Молоху атеїстичної теології. В результаті маємо генерації спокушених спокусників. Коли вже нарешті навернемось і покинемо це ідолослужіння?... Хто піде цією дорогою безбожності, у своїх рішеннях вже не свобідний; тут є щось чи хтось, хто його змушує. Це демонські сили, під тиском яких опиниться кожен, хто стане на цю дорогу».

 

Людська гордість не хоче схилитися перед Божим таїнством, тому всі єресі нападають на таїнство іпостатичної єдності, тобто на таїнство Божого Сина, який став людиною, щоб відкупити нас від гріха.

 

Звідки беруться ліберальні єретики?

Простий хлопець приходить в семінарію. Якщо він мав віру, яку прийняв від своїх батьків або віруючої спільноти, то під час теологічних студій його віру висміють, а його заклеймують як примітивного, стверджуючи, що тепер він мусить бути на теологічному рівні. Отож використовується людська гордість, на якій будується вся ця «теологія». Через висміювання спасительну віру повністю усунуть. Потім студента навчають і тренують як застосовувати методи, які призводять до набуття імунітету проти правди, будуючи в душі систему самозахисту проти Святого Духа і навпаки ‒ повністю відкривають людину духу гордості та брехні.

 

Ким конкретно є ті «славні» німецькі теологи? Які плоди принесли ці їхні спекуляції? Масове навернення невіруючих? Ні! Захист основних правд віри? Ні! Що ж тоді вони принесли? Глибокий внутрішній розклад і порушення усіх християнських правд та моралі. Але вони прагнуть створювати враження науковості і навіть глибокої духовності. Насправді за ними є дух брехні і смерті. Чим відомішим є ліберальний теолог, тим більшим він є атеїстом або єретиком!

 

Ліберальні богослови і ліберальні єпископи ‒ це люди, які відкинули основу ‒ особисте відношення до Бога, яким є внутрішня молитва! Вони не люблять правду, а навпаки ‒ ненавидять її. Через свою гордість вони не здатні навіть на крихту правдивої самокритики, тобто справжнього покаяння. Вони не мають досвіду духовної боротьби з гріхом, яка відбувається в нас і навколо нас. Вони не наслідують Христа, вважають це глупотою. «Вони поводяться як вороги Христового хреста; їхній кінець ‒ погибель, їхній бог ‒ черево, їхня слава ‒ у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі (аджорнаменто)» (Фил. 3,18-19). Вам, шановні німецькі єпископи, не йдеться ні про Христа, ні про спасіння душ, а про вашу власну кар'єру і славу.

 

З програмою нормального християнського життя у вас, так званих релігійних професіоналів, немає нічого спільного. Ваші попередники в часи Христа мали такого ж духа: вони поділялися на садукеїв, фарисеїв, книжників і касту первосвящеників. На кінець всі разом розп'яли Христа. А також і сьогодні члени вашої кастової конференції прямують до пекла, тягнучи туди Божий народ і розпинаючи Христа в людських душах.

 

Ваше теологічне мудрування нікого не підготує до щасливої години смерті, до Божого суду і до вічності. Навпаки ‒ воно викрадає з душ віру і спасіння.

 

Поширення лібералізму ‒ плід II Ватиканського Собору.

Ліберальні теологи не сприймають серйозно Бога, але серйозно ставляться до «старої людини» з її «его». Що каже ап. Павло про «стару людину»? «Знаємо, що наш старий чоловік був розп'ятий з Христом, щоб знищилось гріховне тіло (soma tés hamartias)» (Рим. 6,6). Але цю біблійну позицію і цю правду ліберальні теологи ані не проповідують, ані не розуміють, бо не мають Божого світла. Євангеліє не підходить ліберальним теологам, Новий Завіт є для них обтяжливий, бо вони не хочуть прийняти звільнення через розп'яття «старої людини», але знову розпинають Бога.

 

Людина, яка має спасительну віру, має мотивацію до того, щоб зректися своєї гордості та нечистоти, і в цілковитій відданості віддати свої члени Богу як знаряддя праведності (Рим. 6). Це суть визволення у Христі. Прикладом для нас є Авраам. Святе Письмо вказує на його віру: він був готовий принести в жертву свого сина Ісаака; він був готовий цілком зректися власної волі, а ця віра дана нам як приклад у посланні до Римлян. Справжнє визволення є в духовному розп'ятті з Христом. Родовище зла ‒ первородний гріх, або «стара людина», була і через актуальну віру є в мені розп’ята. Таким чином гріховне тіло є паралізоване (див. Рим. 6,6). Це пов'язано зі словами Христа: «Хто втратить свою душу ради Мене та Євангелія, той її спасе» (Мр. 8,35).

 

Ліберальні теології практично не припускають існування живого Бога, а тим самим і відношення до Нього. Крім того, вони не припускають реальності первородного гріха в нас, і реальності, що ми є його рабами (Рим. 6,18.19.20.21).

 

Лібералізм зосереджується на ідолі фальшивого гуманізму. Центром є поклоніння «старій людині». Ліберали обожнюють людське «его» з його гордістю і потягами до морального розкладу, однак вбивають Христа в душах.

 

Ця теологія створює в Церкві таку суспільну думку, що навіть не можна згадати про реальність «старої людини» в нас чи взагалі про реальність гріха. Йдеться про повне ототожнення зі «старою людиною». В цій теології їй мусить підпорядкуватися навіть Божий закон (див.: Франциск закликав, щоб Церква вибачилася перед гомосексуалістами). Яке місце у цій теології має Господь Ісус? Жодного! Це не теологія, а демонологія.

 

Відкритий лист єпископам Німеччини

Додаток 2: Постсоборний дух і духовна шизофренія

  1. Постсоборний дух

Святий Пій X 100 років тому радикально виступив проти модернізму в Церкві. Близько третини професорів і студентів мусіли бути виключені, оскільки були внутрішньо отруєні цим духом. Настало здорове відродження під гаслом: «Все обновити у Христі!» До віднови Духа правди і покаяння вела пошана до Найсвятішого Серця Ісуса через т.зв. Перші П'ятниці. Але в міжвоєнний період через протестанта Бультмана і його послідовників поширився неомодернізм. Духа єресей з захопленням прийняли і католицькі теологи Німеччини (Тюбінген). Настала ІІ Світова Війна, а невдовзі після неї один із прихильників модернізму, Анджело Ронкаллі, був обраний або, скоріше, просунений на папу. Він негайно скликав Собор, модераторами якого призначив таких теологів, які розділяли з ним єдність духа. Гаслом і програмою Собору було т.зв. аджорнаменто (пристосування до світу). Івану XXIII була передана третя Фатімська таємниця ‒ пересторога перед жахливим розкладом всередині Церкви. Але Іван XXIII це висміяв.

 

Хоча на Соборі Іван XXIII пропагував гасло нова П'ятидесятниця, але робив якраз навпаки. Дух світу (аджорнаменто) поступово вигнав Святого Духа з Церкви. Якщо б Собор встановив програму правдивого покаяння, яке є умовою прийняття Святого Духа в повноті ‒ так, як Його прийняли апостоли в день П'ятидесятниці, ‒ то постала би всесвітня місія з метою навернення буддистів, індуїстів та мусульман до Христа. Програма Собору ‒ аджорнаменто і декларація Nostra aetate ‒ зробили протилежне: почався процес самознищення, який дав простір для місії поган до Церкви і на християнські території (йога, дзен, орієнтальні медитації, а замість місії ‒ міжрелігійний діалог).

 

Замість того, щоб засудити єресі, Собор мовчав на них, а тим самим схвалив їх! Тому після Собору єресі проникли на всі теологічні факультети вже як нове вчення! Тиха легалізація неомодернізму є найбільшим злочином Собору! Наступним злочином є просунення синкретизму з поганством через декларацію Nostra Aetate! Спасительну смерть Ісуса на хресті вона поставила на один рівень з поганською пошаною до демонів! Відбувся історичний і трагічний перелом в Церкві.

 

Постсоборові реформи не повернули серця до Бога. Вони обернули вівтарі і священиків, але не лицем, а спиною до Бога. Процес секуляризації посилювався. Єресі створили нове sentire cum ecclesia. У цей період стрімкого падіння дорогою самознищення головну роль відігравала німецька теологія, яка фактично мала єдність з єресями Бультмана. Під прикриттям історично-критичної науки нищилась спасительна віра і живе відношення до Бога. Божі заповіді релятивізувалися.

 

  1. Духовна шизофренія

Перед Собором Містичне Тіло Христа і зовнішня структура Церкви мали єдність, але після Собору ‒ вже ні. У чому суть цієї постсоборної шизофренії? На найвищі посади в церковній структурі проникли ліберальні теологи зі своїми єресями, що заперечують Божество Христа, Його відкупительну смерть на хресті, Його реальне та історичне воскресіння і Божественне натхнення Святого Письма.

 

Містичне Тіло Христове ‒ це віруючі, об'єднані в правовірному вченні і спасительній вірі в Христа. Духовна шизофренія відбувається тоді, коли єресь порушить цю єдність. Коли зовнішня церковна структура прийме духа єресі, то зловживає церковним авторитетом проти Христа і Його Містичного Тіла. Вона вже не забезпечує душам спасіння, але робить якраз протилежне. Церковна влада залишається, але вона вже нищить догматичні та моральні правди.

 

Центром правовірності перестала бути винятковість спасіння у Христі. Теорії про анонімне християнство, про пошану до поганства, про загальне братство, про т.зв. мирні міжрелігійні зустрічі в дусі Асижу (1986)... ‒ все це методи для знищення християнства. Справжня спасительна віра полягає тільки у прийнятті Богом даного Спасителя Ісуса Христа через навернення і покаяння.

 

Замість живого Бога центром єретичної теології став ідол «его» чи т.зв. «стара людина». Апостатичне християнство плавно створює єдність з поганством в дусі Асижу. Наслідком цього є освячення содомії (кард. Маркс просовує церковні шлюби гомосексуалістів; Бергольйо цілує ноги транссексуалам, єпископський синод про молодь-2018 приховано легалізує ЛГБТК...).

 

Нове sentire cum ecclesia усуває сумління і під послухом веде віруючих до пекла!

Цей процес самознищення посилюється в нинішній Церкві і під владою Франциска набуває жахливих форм. З Бергольйо і його програмою має внутрішню єдність і Німецька Єпископська Конференція. Це єретичне лобі в Церкві! Цей дух проявився ще під час візиту Бенедикта XVI до Німеччини. Більшість членів єретичного лобі єпископів не подали йому руки навіть з ввічливості. Якщо б з Божого втручання настав процес відродження в Церкві, то Німецька Єпископська Конференція здатна спровокувати схизму і очолити її! Це правда, чи ні? Покладіть руку на серце!

 

Масове поширення єресей у всіх теологічних навчальних закладах можна порівняти з божевіллям. Це так, наче б сільськогосподарське виробництво почало займатись вирощуванням шкідників. Результатом буде голодомор! Це наглядна картина єретичного вчення німецької теології.

 

Нехай для Бергольйо та гей-мережі стане докором сумління подія з постреволюційної Росії. Революціонери з розлюченим натовпом вторглися в монастир. З ревом вони звинувачували монахів в державній зраді. Стверджували, що вони, наче буржуї, об’їдають трудящий народ і обзивали їх п'яницями. Тоді дали їм умову: якщо не відречуться Христа, на місці їх заріжуть. На ці слова виступив настоятель монастиря з розпухлим обличчям та червоним носом і сказав: «Нумо, браття, ми жили, як свині, то хоча б помрімо як християни». І того дня усі до одного померли мученицькою смертю. Простий спосіб покаяння: настоятель не захищався, але навпаки ‒ признав собі свій гріх алкоголізму і сказав: «Ми жили як свині». Що мав би сказати Бергольйо і гей-ієрархи? «Ми жили гірше, ніж свині; ми жили як демони, але тепер хоча б чесно відійдімо з найвищих церковних посад і каймося, щоб смерть не кинула нас до пекла».

 

У серпні 2018 року архиєпископ Вігано героїчним кроком закликав Франциска піти у відставку разом з усією гомосексуальною мережею на найвищих постах у Церкві. Через Вігано промовив сам Бог, але Франциск назвав його дияволом.

 

Візантійський Вселенський Патріархат перед Богом і перед Церквою закликає усіх єпископів і кардиналів емеритів: усвідомте собі близьку реальність смерті і Божого суду та зробіть хоча б мінімум для порятунку Церкви. Досі ви боягузливо мовчали, але тепер публічно станьте на бік архиєп. Вігано. Тут, на світі, ви не маєте що втратити, але через своє боягузтво можете втратити вічність!

 

Оцим Патріархат звертається і до німецьких єпископів:

Шановні члени Єпископської Конференції! Під проводом єретика кард. Маркса ви пропагуєте єресі та аморальність. Будучи апостатами, ви служите Літургію та уділяєте Святі Таїнства недійсно, і як духовні сліпці маршируєте до пекла, тягнучи за собою маси обманених душ! Кайтеся за свою диявольську гординю!

 

+Ілля

Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

+ Методій, ЧСВВр          + Тимотей, ЧСВВр

єпископи-секретарі

9.01.2019

 

Завантажити: Якщо не покаєтеся, всі загинете! (Лк. 13,3) /відкритий лист єпископам Німеччини/ (9.01.2019)