- Публікації УПГКЦ
- Монстрпроцес проти нас
- Прохання про монастир sui iuris і наслідки
- Наслідки оприлюднення єпископських свячень
- Злочин у Стрию
- Ліквідація контемплятивного монастиря св. пр. Іллї
- Листи щодо законів України
- Криза в церкві
- ІКТ
- Фальшива пошана до поганства
- Сучасні єресі в Церкві
- Правдива і фальшива духовність
- Заклики до покаяння
- Заклики до визнання віри
- Екскомуніки та анатеми
- Плоди апостазії - педофільні злочини
- Масонство
- Листи єпископам
- Послух
- Дух руху Фоколяре
- Харизматичний рух
- Діагноз стану Церкви
- Криза в УГКЦ
- Єресі Гузара
- Правдива і фальшива духовність
- ІКТ
- Фальшива пошана до поганства
- Заклики до покаяння
- Заклики до визнання віри
- Листи єпископам
- Екскомуніки та анатеми
- Погляд на РІСУ, УКУ, деп. інф. УГКЦ
- З історії
- Пропозиції обнови
- Вибір нових єпископів
- Інші
- Реформа
- Pascendi Dominici gregis
- Реформа священичої формації
- Реформа монашества
- Обнова Церкви
- Церковне право
- Єдність християн
- Життя святих
- Суть християнства
- Перша заповідь - окультизм
- Духовний бій
- Внутрішня молитва
- Архів новин
- Свідчення живої віри

Українська > Публікації УПГКЦ > Публікація
«Навіть якби всі Тебе відреклися, то я – ні»
Дата публікації: 2019-04-23Автор: ВВП
«Навіть якби всі Тебе відреклися, то я – ні»
Після того, як Ісус на останній вечері говорив про любов, Симон запитав Його: «Господи, куди Ти йдеш?» А що сказав Ісус? Він відповів: «Куди Я йду, ти тепер не можеш іти. Але потім будеш Мене наслідувати». Петро на кінець сказав: «І своє життя покладу за Тебе». «Поправді кажу тобі, ‒ мовить Ісус, ‒ перш ніж заспіває півень, ти тричі відречешся Мене».Що переживав Петро, коли Ісус це йому сказав? Здивовано казав собі: «Що це говорить про мене? Як відречуся? Я ж готовий навіть пожертвувати життям. І якби всі відреклися, то не я». Петро, мабуть, сумно дивився на Господа Ісуса: «Господи, за кого Ти мене вважаєш? Я тебе зраджу? Ніколи! Я ‒ ніколи!» Петро думав щиро, але не знав, що є таке родовище зла ‒ первородний гріх в нас, який приховано проявляється і який може відмаскувати тільки покірна людина, отримуючи один удар за іншим, один ляпас справа, а другий зліва. А тоді навчиться справжньої покори, якщо здатна це приймати і не затвердіє в ненависті, себежалі або бунті проти Бога. Тоді в такій правдивій покорі людина вже не надіється на себе, але цілковито довіряє Богу. Однак не достатньо викрити родовище гріха і зради в нас. Також мусимо постійно від нього відділятися і приймати визволення, яке є тільки в Ісусі, в Його хресті, в співрозп’ятті з Ним.
Завантажити: «Навіть якби всі Тебе відреклися, то я – ні»