Церковне фарисейство

Дата публікації:   2011-02-05
Автор:   Синод УП ГКЦ

 

                                               Церковне фарисейство

 

Церковні фарисеї не дозволяють правдивої реформи Церкви. Їхньою нормою є зрада, а вірність Христові вони вважають найбільшим злочином. «Найжорстокіше карають тільки один злочин, а це – вірність вірі отців Церкви». (Св. Василій Великий).

 

Сам Бог, щоб визволити людину з рабства гріха і вічної смерті, став людиною і церковними фарисеями був засуджений на смерть. У своїй Євангелії Ісус схиляється до грішників і проявляє їм милосердну любов, тоді як до фарисеїв використовує найстрогіші слова. Називає їх: побіленими гробами, гадючим поріддям, лицемірами. Ці офіційні заступники Бога на землі називали Христа навіженим (психічно хворим), що має злого духа, що чуда робить іменем Велзевула, князем бісівським. Ісус їм на це відповів, що це є гріхи проти Святого Духа, які не будуть прощені ні в цьому світі, ні на тому. Ісус своїх учнів перестерігав перед фарисейською закваскою, тобто лицемірством. В історії Церкви протягом двох тисяч років ці фарисеї зловживали урядами в Церкві і нищили її зсередини. Вони протягом цілої історії каменували і вбивали Божих пророків та правдиву пророцьку службу в Церкві.

 

В чому є проблема церковного фарисейства? Проблема є в людській гордості і в гріху, який є в нас. Церковні фарисеї через свої природні дари висуваються на перші місця, однак ці люди не служать ані Христові, ані Церкві, але служать самі собі, своїй кар’єрі, а по суті – антихристу. Святий Вернард з Клерво з болем жаліється на цю касту, яка нищить Христове Містичне Тіло, але виступає Його репрезентантом: «Коли б появився явний єретик, то був би вигнаний і щез. Але кого тепер виженеш? Усі приятелі, однак усі неприятелі. Є слугами Христа, а служать антихристу». Ці люди по-справжньому ніколи не навернулися до Христа, а якщо і навернулися, то це навернення було нестійким. Ці люди справді є побіленими гробами, використовують високі фрази, роблять побожний вигляд, говорять солодкі слова, мають фальшиве співчуття, фрази про любов, єдність і послух. Відмаскувати церковного фарисея дуже важко. Це переважно проявляється аж в кризовій ситуації, коли потрібно, або втратити все задля Христа або Христа зрадити. Тоді відмаскується Юдин дух, якого вони мають.

 

Який є сучасний стан Католицької Церкви? Майже на всіх теологічних факультетах Католицької Церкви відкрито проповідують єресі, які мають два основні корені:

1)  Історично-критична теологія під маскою кращого розуміння Святого Письма і т.зв. наукової екзегези призводить до повного заперечення основ Божого слова і до втрати спасительної віри.

а) ставиться під сумнів, що Святе Письмо є натхнене Богом. Згідно цього методу Біблія є лише історичною книгою на тому ж рівні, що й поганські міфи і байки.

б) ставляться під сумнів і заперечуються всі чуда в Святому Письмі.

в) заперечується Божество Христа, Його відкупительна смерть на хресті за наші гріхи і Його воскресіння. Боже Євангеліє заперечують і проповідують «людське євангеліє» гуманізму, за яке згідно Гал.1, 8-9 падає прокляття.

 

2)  Фальшива пошана до поганства. Через декрет Nostra Aetate про пошану до інших релігій і жест папи Івана Павла ІІ в Ассижі (1986) Церква відкрилася синкретизму і практично була припинена правдива місія Церкви. Внаслідок цього, поганство з його пошаною до демонів вважається альтернативною дорогою до спасіння. А це – велика єресь. 14.1.2011 папа Бенедикт XVI сказав, що в неділю 1.5.2011 папу Івана Павла ІІ проголосять блаженним. Цим жестом Церква непрямо має схвалити жест в Ассижі, який суперечить суті і духу Євангелії.

 

Який стан є в Церкві і який стан є в світі? ЄС від 1.12.2009 в колишній християнській Європі примушує всі держави прийняти в основу законодавства збочену гомодиктатуру. Від 2005 року за допомогою різних обманів, хабарів і маніпуляцій окремі держави були змушені узаконити одностатеві шлюби та право гомосексуалістів на усиновлення дітей. Суть Лісабонської угоди базується на гомодиктатурі. За допомогою обов’язкових державних програм таке мислення і цю епідемію нав’язують цілій Європі. І не тільки це.

 

В цій добі замість того, щоби Церква була пророцьким голосом, вона робить цілком навпаки. Прикладом є Словаччина: В травні 2010 був призначений перший гей-парад. Тиждень перед тим на знак протесту група вірних в тихій маніфестації захищала моральні і духовні цінності християнства. Офіційна ієрархія через речника єпископської конференції цих християн висміяла і, посилаючись на Католицький Катехизм, схвалила гей-парад. Ті, які захищали біблійну позицію і традицію цілої Католицької Церкви і завжди негативно ставилися до збоченого гомосексуалізму, були засуджені за недотримання католицького вчення.

  

В Україні екс-кард. Гузар у своїй книзі «Бесіди…» офіційно схвалює гомосексуалізм.

Також кард. Шьонборн в 2010 р. відкрито заявив, що римську курію потрібно реформувати і що Церква повинна позитивно ставитись до гомосексуалістів і давати церковні шлюби гомосексуалістам, як це вже практикують в деяких Протестантських Церквах.

 

Те, що діється, в прямому значенні є Содом і Гоморра. Це – тотальна зміна, яка є плодом вигнання Святого Духа з Церкви і прийняття духа світу, а це є зрадою Христа і масовим відпадом від Церкви, всередині і ззовні. В Церкві замість покаяння безнастанно повторюють мантри про толерантність. По суті йдеться про заперечення гріха як такого.

В рамках церковних днів офіційні авторитети відкрито пропагують гомосексуалізм (див. Мюнхенські дні організовані архиєпархією Мюнхена разом з Лютеранською Церквою).

 

На багатьох теологічних факультетах студент не сміє сказати, що гомосексуалізм є гріхом чи навіть збоченням. Якби це сказав, то мусів би або змінити свою позицію, або залишити католицький теологічний факультет.

 

Останнім часом Америкою, Ірландією, Бельгією аж до Австралії пройшли педофільні скандали священиків і єпископів. Коренем цього морального упадку в Католицькій Церкві є проповідування єресей, які базуються передусім на двох вищезгаданих коренях: 1) історично-критичній теології і 2) фальшивій пошані до поганства.

 

Тому Синод єпископів Української Правовірної Греко-Католицької Церкви поетапно звертався майже до всіх католицьких єпископів із закликом визнати правдиву віру і відректися єресей. В результаті, 24.5.2010 було виголошено, що 4872 єпископи самі себе виключили з Церкви. Згідно Божої норми, поданої в Гал.1,8-9, на них впало прокляття – анатема: «Хто би проповідував інше євангеліє, нехай буде проклятий анатема». Отож, на всіх кардиналах і майже на всіх єпископах Католицької Церкви тяжить прокляття. Від тоді висвячені ними священики не є священиками і Літургії служать неважно. Вони вже незаконно займають церковні уряди.

 

Прокляття проявляється через впровадження антизаконів, аморальності і поступову ліквідацію християнства не лише на народах Європи, але це прокляття падає і на всі держави, де християнство вже раніше запустило коріння. Настає період масового відступництва від Католицької Церкви і від християнства. Дух антихриста руйнує Церкву зсередини так, як цього не міг би зробити жоден тоталітарний режим. Мільйони душ ідуть до погибелі. Церква замість того, щоб бити тривогу і християн через ясні і пророцькі пастирські листи закликати до покаяння і до правдивого наслідування Христа, поступає якраз навпаки, – відкриває двері духу антихриста. Це відбувається через єретичних теологів і відступницьких пастирів в рядах єпископів і священиків. Вони є гробарями Церкви. Самі до Божого Царства не входять і другим не дозволяють.

 

Світ прямує до тихого геноциду. Найстрашнішим є те, що апостатичні пастирі на це не тільки мовчать, але навпаки його підтримують. Церковні фарисеї ліквідують саме християнство, його суть. Якщо хтось навернеться від світу і прийде до Церкви, то побачить, що в цій Церкві є такий же дух антихриста, як і в світі. Церква перестала бути місцем спасіння і світлом світу. Вона стала згіршенням, тому що через зрадницьких ієрархів і єретичних теологів вигнала Святого Духа.

 

Бог дає останній шанс, а ним є покаяння. В чому конкретно сьогодні полягає покаяння? У зміні мислення і в зміні духа. Замість єретичного мислення, яке міститься в різних філософіях і теологіях, потрібно повірити Євангелії (Мр.1,15). Замість духа світу і духа антихриста потрібно прийняти Христового Духа і виконувати Його Євангелію. Замість відкриватися духам поганських релігій, треба від них дистанціюватися і прийняти Духа євангелійної радикальності. Ісус сказав: «Аж на вас зійде Дух Святий, будете моїми свідками, в Єрусалимі, у Юдеї й аж до краю землі» (Ді.1,8).

 

Дух фарисейства в Церкві використовує різні фрази про любов, про екуменізм, толерантність, відкритість для світу, але відкидає реальність гріха і бойкотує правдиве навернення і правдиву дорогу покаяння і наслідування Христа. Це вважає глупотою. Гріх відкидає і заміняє модерними психологіями, які гріх заперечують. Запереченням гріха, зникає різниця між добром і злом, і тому вже нема потреби чинити покаяння, ані нема потреби мати Спасителя. Таке мислення і відкидання Христа, як єдиного Спасителя, створило ґрунт для духа антихриста.

 

Так звана християнська Європа і християнський світ став антихристиянським і відкрив двері духу антихриста. Тепер через зміну законодавства будує цілу систему антицінностей, які безкомпромісно нав’язуватимуть кожному мешканцю Європи. Школа, яка має служити вихованню дітей, тепер робить якраз навпаки, – антивиховання, деморалізацію через т.зв. сексуальне виховання і пропаганду гомосексуалізму. Система охорони здоров’я, яка повинна берегти здоров’я, сьогодні робить цілком протилежне – опосередковує смерть (евтаназія, аборти, вакцинація, проголошення пандемії). Судочинство – в рамках гомодиктатури винних буде захищати, а невинних – карати. Держава, яка має захищати дітей і сім’ю, нищить сім’ю і робить штучних сиріт (ювенальна юстиція).

 

Колишні християнські країни пронизані духом збочення і вже не розрізняють основних людських цінностей і не поважають навіть основних міжлюдських стосунків.

 

Це найбільше в історії людства прокляття, яке падає на все суспільство, мають на совісті фальшиві пророки – єретичні теологи і фальшиві апостоли (апостатична ієрархія). Церква під проводом цих зрадників не є світлом, ані не є дорогою до спасіння, але є темрявою і дорогою до погибелі. Ці пастирі-відступники несуть відповідальність за підготовлюваний геноцид народів, тобто за пекло на землі і за пекло після смерті. Якщо б Ісус прийшов тепер, то нічого нового би не сказав, а тільки те, що казав 2000 років тому: «Метаноіте – змініть мислення і вірте в Євангелію!» (Мр.1,15) «Хто увірує, буде спасенний, а хто не увірує, буде осуджений» (Мр.16,16).

 

Духовний аналіз підготували єпископи Синоду УПГКЦ

                                                                                                             Львів, 21.1.2011

 

Адреса: Синод УПГКЦ, вул. Соснова, 3, Львів - Брюховичі, 79491, Україна

www.uogcc.org.ua, www.community.org.ua; pidhirci.community@gmail.com


Приєднані файли
Церковне фарисейство (21.1.2011) Скачати Церковне фарисейство (21.1.2011) .DOC 46.0 kB