Молитва і піст

Дата публікації:   2007-10-28
Автор:  

 

Молитва і піст

Кардиналам і єпископам Католицької Церкви

 

Всечесні отці Церкви,

тут Вам подаємо спосіб молитовної і посної практики для користі Церкви.

 

Ісусові учні не могли вигнати демона, який був причиною хвороби хлопця. На запитання, чому вони не були спроможні цього зробити, Ісус сказав, що головною причиною є їхня невіра, а тоді додав: “А щодо того роду бісів, то його виганяють (з людини) лише молитвою і постом (Мт. 17,14-21). Ці слова є актуальні і сьогодні.

 

Ісус тут не говорить символічно, але реалістично. Демони не є лише символом зла, але це є реальні духовні істоти. І сучасні погани не сумніваються в існуванні демонів, мають з ними особисті досвіди. Лише мало християн мають досвід з тим, що сьогодні Ісус уздоровлює, що Його слово дійсне і сьогодні, і що жива віра в Його слово, молитва і піст приносить не лише фізичне уздоровлення, але й визволення з різного роду рабств – демонічних зв’язаностей.

 

Усвідоммо собі біблійні посні практики. Мойсей постив 40 днів перед тим, як Господь дав йому Десять Заповідей. Естер постила з цілим народом три дні – нічого не їли і не пили. Подібно постила і Юдита. В добі Ісуса була практика постити 2 дні на тиждень. Ісус постив, перші християни постили і різні посні практики використовуються і досьогодні, як в Західній, так і у Східній Церкві, а подібно і у всіх інших християн. Як східні, так і західні святі були прикладом посту і здержливості.

 

Актуальним є запитання, чи в сучасній добі метушні і психічного напруження піст не мав би бути скасований.

Дехто навпаки, може закинути, що п’ятниця без м’яса не є жодним постом, бо з його погляду така їжа є смачніша, ніж м’ясо. Останнім часом увійшли в моду різні дієти для похудання. Вони все ж не мають нічого спільного з постом. Основою посту є каяття, поєднане з покірною молитвою. Модним також стало вегетаріанство, що є пов’язане з т.зв. реінкарнацією, яка заперечує основні правди Євангелія (єдиного Бога, безсмертя людської душі, гріх, прощення гріхів через Ісусову смерть на хресті, Божий суд, вічне життя і вічну загибель). Ані Ісус, ані апостоли не були вегетаріанцями. Щороку вони їли пасхальне ягня. Ісус, апостоли, перші християни і всі християни, які серйозно ставилися до своєї віри, постили. Форма посту була різною. В першому тисячолітті звичною практикою був піст на хлібі і воді. Не постили в суботу, неділю та у свята.

 

Досвід старшого монаха: “Я почав постити з 16 років, а це від четверга ввечері до суботи зранку. В семінарії вже не було можливості так постити. Після закінчення навчання я пройшов 40-денними реколекціями на самоті, поєднаними зі строгим постом на хлібі і воді (1 кусень хліба на день).

 

Окрім позитивного досвіду, постали і різні негативні – наслідком було те, що потім близько півроку я мав проблеми з переїданням. За декілька років, після обнови в Св.Дусі, я знову почав пробувати різні посні практики: декілька разів 40-денні, 20-денні чи 10-денні пости; інколи на хлібі і воді, інколи лише на воді, а інколи на воді зі соком. Якщо піст не є поєднаний з молитвою, то духовний ефект є малий. Добре є перед початком посту перейняти від людей, які мають досвід з постом, декілька практичних засад, і тих, які стосуються здоров’я.”

 

Сьогодні запитуємо: як мають постити люди, які навернуться з літеплої віри до живої віри, чи люди, які вийшли зі світу і хочуть стати правдивими учнями Христовими, а також Його свідками? Теперішня доба нищить людську психіку і робить з людей залежних слабодухів, які стають рабами різних поганих звичок (алкоголь, куріння, гральні автомати, наркотики, онанізм, порнографія, нечистота, страхи, депресії, рок-музика чи музика Нью Ейдж, різні брехливі філософії та ідеології...). Через ці злі звички і брехливі системи до душі людини увійшов демон чи демони, які в кризових хвилинах опановують розум і волю та тримають людину в рабстві темноти. Звісно ж, можна молитися молитву за звільнення чи малий екзорцизм, але постійно дійсним є те, що ключову роль відіграє особиста співпраця дотичного. За нього можуть молитися і постити ті, які хочуть йому допомогти, але потрібно, щоб і він сам, якщо є на це здатний, постив і молився. І сьогодні діє Ісусове слово: “А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом.” (Мт. 17,21).

 

Якою була практика перших століть християнства чи цілого першого тисячоліття? 863 року на Моравію прийшли з Візантії місіонери – св.Кирило і Методій, сьогоднішні покровителі Європи. Обоє були монахами з правилами св.Василія Великого. Вони переклали нам, слов’янам, Святе Письмо, Східну Літургію (св.Івана Золотоустого і св.Василія Великого), а також номоканон, тобто письмово зафіксовану живу християнську практику. Розуміється, що деякі правила не підходять для теперішнього часу, але багато принципів нас можуть надихнути до того, щоб ми вкорінилися в дусі правдивого покаяння і життя.

 

Перехід до нового життя в Христі здійснювався через практику покаяння. Невіруючі чи байдужі християни мали декілька років чинити покаяння – переважно нормою було 7 років, але також і 10, 20 років, а деякі аж до смерті (напр., за чужоложство було покарання 7 років, за вчинок нечистоти з твариною і гомосексуалізм, за навмисне вбивство, магію, віщування, спіритизм, зречення віри в Христа – 20 років). Згодом покарання були полегшені (напр., за віщування лише 7 років) (див. Правила св.Василія Великого, кан. 50, 57…).

 

Ця практика, яку тут актуалізуємо, має сенс лише для тих, які прожили внутрішнє навернення, і які також прагнуть глибокого внутрішнього оздоровлення.

 

Реалізація покарання

1.   Заборона Євхаристії

 

Каяник мав, напр., 3 роки під час недільної Літургії стояти перед храмом і просити тих, що входили, про молитву. Він не мав права увійти всередину. Це було упокорюючим, але і уздоровлюючим. Таким чином душа звільнялася з темноти людської пихи, яка є коренем, а водночас головним плодом гріха!

Далі, напр., 1 рік каяник міг бути в притворі храму лише до Євангелія, а тоді мусів залишити храм, а решту Літургії стояв перед храмом.

Тоді, напр., 1 рік був у храмі лише до єктенії перед “Вірую”, а потім один рік міг бути присутнім на цілій Літургії, але не смів іти до Св.Причастя. Аж 7-го року міг приймати Євхаристію!

 

2. Поклони

 

Окрім цього каяники мали щодня робити т.зв. поклони. Людина стане, зробить знак хреста, з півприсяду перейде до клячання і головою торкнеться землі. Під час цього говорить: Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного!(практику т.зв. поклонів мали особливо монахи на горі Афон).

 

Практикували і 300 поклонів щодня. Для здорової людини це є питання близько однієї години. Старші люди можуть клякнути і лише головою схилятися до землі.

 

Можна на землю поставити образок чи Христовий хрест, з вірою перехреститися, поцілувати хрест чи лише доторкнутися його головою з свідомістю, що Ісус заплатив за мої гріхи, і що в Його ранах є моє оздоровлення. При цьому повторюю молитву: “Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного!”

 

3.Молитва

 

Наступним важливим елементом духовного життя є молитва. Ісус сказав: “Не могли хоча б одну годину чувати зі мною?” (Мт. 26,40). Можемо молитися особисті молитви, але не можна їх змішувати з духом йоги чи дзен-буддизму. Молитви мусять спрямовуватися на Христа чи через Нього на Отця. Щодня ми мали б присвячувати хоча б одну годину внутрішній молитві. Це означає бути перед Божим лицем, тобто змагатися за чуйність, усвідомлювати, що Бог мене тепер і тут бачить. В Його присутності, через жаль над гріхами і віддання своїх проблем та хрестів, змагаюся за цілковиту відданність, тепер Йому повністю довіряю.

 

(Спосіб, як прожити одну годину внутрішньої молитви – див. “Голгота”: перші три слова з хреста; www.community.org.ua):

 
Молитва

А) Три слова з хреста

 

Перше слово з хреста: “Отче, прости їм, бо не знають, що роблять!” (Лк. 23,34)

 

Перша третина – 15 хвилин:

 

a) 5 хвилин

Постава a).

Повільно повторюю 5 хвилин: “Отче, прости їм, бо не знають, що роблять!” (Лк. 23,34).

Так молився Ісус на хресті, коли Йому до рук і ніг вбивали цвяхи.

б) 5 хвилин

Постава б).

Словами тихо промовлю: “Отче”, а потім думкою “прости нам” (Мт. 6,12). Тут є добре усвідомити собі свою і братову конкретну вину.

 

в) 5 хвилин

Постава: в).

Устами тихо, більше подихом взиваю “Аааа-аааа ….аааа-аааа” (усвідомлюю – Авва). Свідомо перед Богом прощаю (прощаємо) конкретні провини.

 

г) 5 хвилин – перерва – читання зі Святого Письма.

 

Друге слово з хреста: “Істинно, кажу тобі ….” (Лк. 23,43)

 

Друга третина:

 

а) 5 хвилин

Постава а).

Повільно повторюю: “Я засуджений на кару смерті. Ісусе, згадай мене” (пор.Рим 6,23; Лк. 23,42).

 

б) 5 хвилин

Постава: б).

Тихо промовлю: “Ісусе”, і усвідомлю відповідь: “Істинно, … будеш зі мною в раю” (Лк. 23,43).

в) 5 хвилин

Постава: в).

Уста відкриті, подихом взиваю “аааа-ааааа” (усвідомлюю – Єгошуа). В цьому міститься визнання: “Ісус мені простив усі гріхи.”

 

г) 5 хвилин – перерва – читання зі Святого Письма.

 

Третє слово з хреста: “Ось Мати твоя!” (Ів. 19,26)

 

Третя третина:

 

а) 5 хвилин

Постава а).

Повільно повторюю: “Ісус сказав учневі: Ось Мати твоя!”

 

б) 5 хвилин

Постава: б).

Тихо промовлю ім’я: “Ісусе”, а думкою додаю: “Приймаю Твою Матір.

 

в) 5 хвилин

Постава в).

Уста відкриті, подихом взиваю “аааа-ааааа” (усвідомлюю – Єгошуа), тепер відбувається духовна трансплантація, приймаю нове серце (пор.Єз. 36,26).

 

г) 5 хвилин – перерва – читання зі Святого Письма.

 

Б) Проживання основних правд

 

Перших 15 хвилин проживаємо суд над собою і прийняття прощення під хрестом через слово: “Якщо ходимо у світлі, кров Христова очищує нас від кожного гріха” (1Ів. 1,7) або: “Відплата за гріх є смерть, але життя вічне є в Христі Ісусі” (Рим. 6,23). Якщо Святий Дух не вкаже на конкретний гріх, і людина не має внутрішнього болю серця над конкретним гріхом, то добре є собі усвідомити, що я є свавільник, критик, осуджую інших, гедоніст (тілесні приємності). Потрібно впокорювати перед Богом розум і волю так, що їх вже не вважаю найвищою нормою правди, але підпорядковую їх правді Божого слова. Тоді вірою стану під хрест і усвідомлюю собі, що Ісус є Божий Син і помер також за всі мої гріхи. Цей прояв Божого милосердя до мене приймаю вірою. Цілих 15 хвилин клячу, спонтанно повторюю двоскладові слова (наприклад, “Авва”) і духом проживаю усвідомлення гріхів та їх прощення під хрестом. 5 хвилин є відпочинок, можна читати Св.Письмо. Тоді слідує проживання другої правди – співрозп’яття з Христом, тобто учнівство. Тут проживаю таємницю своєї безсильності разом з Христом. Достатньо собі усвідомити: “Ісус і я”, а далі “співрозп’яті”, “тепер і тут” (див. Гал. 2,20; Рим. 6,6). Йдеться про те, щоб хоча б одну хвилину бути в Божій присутності і в Божому слові. Це вимагає чуйності, внутрішнього і зовнішнього самозречення (руки вгору, клячання, молитва віри /Рим. 8,26-27/). Це все помагає до прожиття цієї таємниці. Тоді знову 5 хв. перерва, а опісля 15 хвилин стою, руки маю піднесені вгору і проживаю заповіт з хреста (див.Ів. 19,25-27). Знову собі усвідомлюю, що я є учнем, що тепер мене Ісус бачить, що до мене говорить, що дає мені свою Матір, і що я в цю годину приймаю її до себе (eis ta idia, in sua) як новий духовний центр – серце, як нову Єву, нову Матір.

 

Є добре молитися ці молитви спільно, хоча б 2-3 особи і більше. Божий Дух має простір, щоб могти навчати, підбадьорювати і вести до росту.

 

В) Конкретний час молитви

 

9ºº – зупинися на одну хвилину і з вірою проси про Св.Духа. Можна 7 разів повторити прохання: “Прийди Святий Духу!” і на декілька секунд пробудити живу віру.

12ºº – згадай, що Бог став людиною. Церковною традицією є помолитися молитву “Ангел Господній”.

15ºº – усвідом, що в цю годину Ісус помер за тебе на хресті. Усвідом собі 5 Ісусових ран (проколені ноги, руки і серце) і повторюй: “Ісусе, Ісусе, Ісусе, помилуй мене, грішного!” (5 разів). Коли будеш помирати, ця молитва запевнить тобі спасіння.

 

Свята Година: 20-21ºº  Якщо ти не є обмежений професійним обов’язком (працею), то цей час віддай Господу. Цим самим здобудеш його для себе, своєї сім’ї і своїх ближніх. В цей час більшість людей дивляться телебачення, тому потрібно, щоб саме в цей час щонайбільше людей зверталося своїм духом до Бога і згадували собі найважливіші події і правди, що стосуються вічності кожного з них. Телебачення переважно сповнене марноти. І навіть якщо б в цю годину ішли релігійні фільми, корисніше є цей час присвятити молитві.

 

Благословення священиків о 21ºº. В цей час багато священиків дають благословення на чотири сторони світу знаком хреста і взиванням Божого імені. Де б ми не були, з вірою приймімо це благословення. Сам Ісус буде нас оздоровлювати і звільнювати від різних залежностей (алкоголь, наркотики, нечистота, безнадія…). Скільки людей цієї ночі помруть! Для багатьох це благословення може бути вирішальним моментом для спасіння. Нехай священики дають з вірою це благословення, і нехай вірні його з вірою приймають.

 

Г) Безперервна молитва – молитовна сторожа

 

Окрім Святої Години, Божий борець має 10 днів на місяць свою конкретну годину молитовної сторожі. Є три групи, кожна з яких тримає сторожу 10 днів на місяць. Перша – від 1-го до 10-го дня місяця; друга – від 11-го до 20-го; третя – від 21-го до 30 (31)-го. Спільнота з 23-х людей займе 23 години дня, а 24-а година – Свята Година (20ºº-21ºº) – є щодня для всіх спільною. Є добре, щоб 3 групи мали один спільний намір (напр., духовне пробудження в місті, країні), а до того, щоб кожна група щомісяця мала ще свій актуальний намір. В неділю перед початком сторожі вибираються наміри молитов, а в неділю після закінчення сторожі є добре з цих 10-и днів сторожі дати свідоцтво на підбадьорення інших. Також добре, щоб декілька груп мали свій короткий часопис для підбадьорення. Десяток часу дня – це 2,5 години. Якби ж то 1 годину з цього часу ми присвячували внутрішній молитві! (див. збірник “Голгота”, www.community.org.ua). Вищенаведені молитви не є практикою лише монахів, але їх також роками практикують родини в Чехії, Словачинні, Україні та ін. Ці родини живуть нормальним життям, виховують дітей і працюють. Отож не йдеться про щось неможливе.

 

4. Святкування неділі

 

Воскресіння можна почати святкувати вже від Святої Години в суботу, напр., до 24ºº чи довше, або встати вдосвіта і так прославити цю ніч воскресіння і цей день, коли воскреслий Христос з’явився жінкам і учням. Також можна зійтися на молитву і в неділю після обіду. Тут потрібно подбати про чотири вимоги: 1) апостольське вчення; 2) братня спільнота; 3) ламання хліба (Євхаристія); 4) молитва. Ці чотири принципи були основою життя перших християн в Єрусалимі. Згодом вони стали прикладом для християн усіх часів. Бог через них робив великі чуда і знаки (див. Діяння Апостолів). Гаслом є: Правдиве святкування дня воскресіння принесе і правдиве воскресіння кожній людині, сім’ї, Церкві і народу!

 

Хрищення покаяння

 

Чи прийняли апостоли це хрищення? Так, навіть і сам Господь Ісус прийняв від Івана Христителя хрищення покаяння. Потім апостоли прийняли від Ісуса Тайну хрищення. На 10 день після Ісусового вознесіння вони прийняли хрищення Святим Духом, а на кінець прийняли хрищення кров’ю, коли померли за Ісуса і Євангеліє як мученики. І в цьому сьогодні зможемо їх наслідувати. Сьогодні доходить до масової секуляризації. Хоча багато людей були охрищені, однак потім повністю відкрилися духу світу, бо не одержали справжнього християнського виховання. Багато з них стало практичними атеїстами, а багато навіть не знають, чи були охрищені! Що робити з цими духовно мертвими чи літеплими християнами, коли вони повертаються до Церкви? Потрібно їх навчити і знову уділити їм Тайну хрищення, щоб її могли свідомо прийняти на свою користь? Ні! Тайна хрищення уділяється лише один раз! Сьогоднішня доба, однак, вимагає поновлення практики Іванового хрищення, тобто хрищення покаяння, з цією різницею, що апостоли спершу прийняли хрищення покаяння, а тоді Христове хрищення – Тайну хрищення. Сьогодні охрищені, непрактикуючі чи літеплі християни мали б прийняти хрищення покаяння, яке оживило б у них Тайну хрищення і спонукало б їх до прийняття Св. Духа вповноті (хрищення Св.Духом), щоб вони справді стали Христовими свідками (мартирес) і водночас були здатними до прийняття хрищення кров’ю (Лк. 12,50).

 

Звернімо увагу на приклад з Біблії. Апостол Петро прийшов у дім поганина Корнилія і там цим відкритим людям, які шукали правду, провів коротку євангелізацію. Практично, йшлося про свідоцтво його особистого досвіду з Ісусом, який не лише помер за наші гріхи, але також на доказ свого Божества воскрес і дав апостолам вповноті Св.Духа. Коли він так свідчив про Ісуса, на всіх поган зійшов Божий Дух і вони прийняли хрищення Святим Духом. Петро здивувався, коли “почув, що вони говорять іншими мовами” (пор.Ді. 10,46). Як могли неохрищенні люди отримати такі ж дари, як і апостоли? Тому він одразу того ж дня їх охристив. Потім все ж вони були змушені пройти певним етапом покаяння, щоб могти бути внутрішньо оздоровлювані Ісусом через Божого Духа, і щоб закорінитися в Христі і Його Євангелію! Апостол Павло, коли прийняв Тайну хрищення, а того ж дня і хрищення Св.Духом, ішов в пустиню до Арабії. Тут він залишився на три роки, щоб чинити покаяння, і таким чином міняв своє мислення, а також мав час для того, щоб закорінитися у Христі і навчитися ходити у Св.Дусі.

 

Сьогодні, коли невіруючі чи літеплі християни навертаються, вони також потребують пройти етапом пустині. Ісус, після прийняття вповні Св. Духа, який зійшов на Нього під час Іванового хрищення покаяння в Йордані, відходить в пустиню! Повний Духа Він іде в пустиню, де молиться і постить, а тоді повний сили повертається назад! Ісус закликає нас до наслідування: “Іди вслід за Мною” (Мт. 16,24; Ів. 21,22). В пустині Він воював з дияволом і тричі переміг його словом правди!

 

Ми, після нашого навернення і хрищення покаяння (обнови Тайни хрищення), обов’язково мали б прожити певний час в дусі покаяння! (пустиня – це процес внутрішнього оздоровлення).

 

Числа 7 і 3,5 в Біблії

 

Коли ми навернемося і віддамо ціле своє життя під силу Ісусової Святої Крові, то всі наші гріхи є нам прощені. Однак, наша психіка була порушена грішним мисленням і життям. Ці механізми є глибоко в душі, і за деякий час знову почнуть домагатися старого стилю життя, бо навернена людина переважно не є ведена до того, щоб змінити також свій стиль життя.

 

Якщо людина, спільнота, Церква, народ після навернення чи виходу зі світу (рабства Єгипту) не буде зберігати вже випробувані Божі правила, то таким чином відкриється фальшивій духовності і через магію та віщування попаде до рабства “Вавилону”, як це було в історії Ізраїля. Це дано нам для попередження!

 

Боже слово, у зв’язку з духовною боротьбою, вказує нам на число 3,5. Згадується тут 3,5 року і 3,5 дня. Це є половина з семи. Сьомий день тижня є посвячений Богу, так як і сьомий рік. (пор. Лев. 25,2-7; Втор. 15,1-9). Ісус сказав: “За днів Іллі небо зачинилося на 3,5 років і на землі настав великий голод” (Лк. 4,25). Апостол Яків пише: “Ілля був людиною подібною до нас пристрастями, а коли він наполегливо молився на землі не було дощу аж три роки і шість місяців (3,5 року)” (Як. 5,17). Апостолу Івану у багатьох символах і видіннях було показано боротьбу Царства Божого і царства темряви: “І дано мені тростину, подібну до палиці, і ангел мені сказав: Встань, зміряй Божий храм та жертовник і тих, хто вклоняється у ньому. А двір, що за храмом, не міряй, бо він даний поганам, – і 42 місяці вони будуть топтати святе місто (тобто 3,5 року). Але я дам владу двом своїм свідкам (мартирес), які пророкуватимуть 1260 днів (а це є 3,5 року), зодягнені у волосяницю” (Об. 11,1-3). “А багато з народів, із племен, із язиків, із поган дивитимуться на їхні трупи 3,5 дня і не дозволять їх поховати… Але за 3,5 дня до них увійшов дух життя” (Об. 11,9-11).

 

Звернімо увагу на це число 3,5. Воно пов’язане з відліком днів і з відліком років.

3,5 дня є половина тижня, а 3,5 року є половиною з семи років. Число 3,5 тут символічно вказує на духовну боротьбу з силами темряви!

 

Посні практики

 

Ізраїльтяни вважали захід сонця закінченням дня. Після заходу сонця вони вже починали відлік нового дня. Ми закінчуємо день о 24ºº вночі, і захід чи схід сонця тут не відіграє жодної ролі. Якщо б ми всередньому визначили час заходу сонця, то це вийшло б приблизно між 18 і 19 годиною. Цим добре керуватися, коли ми розпочинаємо і завершуємо посний день.

 

Посні дні: понеділок, середа, п’ятниця.

Від недільного вечора до понеділка ввечері = 24 години = 1 день

Від вівторка ввечері до середи ввечері = 1день

Від четверга ввечері до суботи зранку = 1,5 дня

Разом 3,5 дня = половина тижня.

 

Першим ступенем є піст на хлібі і воді в ці дні.

Другий ступінь – піст лише на воді.

Третій ступінь – без жодної поживи і без води.

 

Згідно з традицією, піст відміняється в тиждень після Пасхи, П’ятидесятниці і Різдва, а також щонеділі.

Решта днів можна обрати форму стриманості, не переїдатися і зберігати здержаність у їжі. Потрібно навчитися їсти просту, звичайну їжу. Нездоровий режим харчування є причиною багатьох хворіб. Треба їсти, що доступно купити, і не присвячувати їжі більше часу, ніж необхідно. Гасло: “Їмо для того, щоб жити, а не живемо для того, щоб їсти”.

 

Біблійний ритм семи років має шість років епітимії, а 7-й рік – духовне воскресіння (сабатичний рік). Якщо приймемо посну практику 3,5 дня на тиждень і додержимо її 3,5 року, то на решту часу можемо прийняти полегшену практику. Проте, це не означає, що коли ми вже прийняли здоровий режим (ритм харчування), то тепер мусимо стати рабами гурманства. Сьомого року піст є замінений стриманістю і свободою.

Висновок

 

Ісус сказав: “А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом” (Мт. 17,21). Ці слова є актуальними і сьогодні. Часовий проміжок 3,5 дня і 3,5 року спонукує нас до боротьби з силами темряви. Сьомий рік є роком духовного воскресіння.

 

В Христі

о.ThLic. Маркіян В. Гітюк, ЧСВВ

о.ThDr. Ілля А.Догнал, ЧСВВ

о.ThDr. Методій Р. Шпіржік, ЧСВВ

о.ThDr. Ing. Кирило Ю. Шпіржік, ЧСВВ

 

Підгірці, 28.10.2007р.

Копії:

-          Святішому Отцю Бенедикту ХVІ

-          Єпископам Православної Церкви

-          Представникам всіх християнських деномінацій


Приєднані файли
Молитва і піст (28.10.07) Скачати Молитва і піст (28.10.07) .DOC 86.0 kB