Українська > Про церкву > Публікація

Відповідь на лист від 15.12.2011 /Г.Г.Жуковська/

Дата публікації:   2012-01-03
Автор:   ВВП

 

                                                                                                                Г.Г.Жуковська

                                                                                                                 Директор департаменту сімейної політики

                                                                                                                 Міністерство Соціальної Політики України

                                                                                                                 вул. Еспланада,8/10, м.Київ, 01601

 

                                Відповідь на лист від 15.12.2011

 

Шановна пані Жуковська!

Відповідаємо на Вашого листа від 15.12.2011р., №34/56/206-11, яким Ви відповідаєте на наше звернення.

 

В Західній Європі система ювенальної юстиції цілеспрямовано використовується для відбирання дітей, а Ви це у своєму листі заперечуєте. Існують тільки 2 можливості: або Ви погано проінформована про стан ювенальної юстиції закордоном, або свідомо обманюєте. Незаперечним фактом є, що лише у Франції ювенальні суди відібрали більше 2-х мільйонів дітей, і це не з причини їхньої злочинності. В переважній більшості випадків йшлося про вигадані звинувачення батьків у т.зв. злочинах, як напр. „задушлива материнська любов” (у 90% випадків відбирають дітей на підставі такого звинувачення). Сам Головний прокурор Франції сказав, що квоту на щорічне відбирання дітей призначають згори. Лише в Німеччині за 2009 рік було відібрано 70 000 дітей. Прогноз для України складає 30-50 тис. дітей щороку.

 

Ви аргументуєте, що „Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні” була прийнята і затверджена Указом Президента України від 24 05.2011 №597, а також розроблено „План заходів...” розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 №1039-р. Те, що Ви посилаєтесь на Президента і на Прем’єр-міністра є цілеспрямованою маніпуляцією. Президент не підписав законопроект про ювенальну юстицію. Лобісти хитро змінили назву і підсунули на підпис Президенту т.зв. Концепцію розвитку кримінальної юстиції. Коли цей обман виявився, лобісти вже не мали відваги цей законопроект подати на схвалення Верховній Раді. Тому звернулися до Прем’єр-міністра і подібним обманом подали йому на схвалення „План заходів реалізації концепції кримінальної юстиції”. Цей план не є на рівні закону! Ювенальна юстиція в Україні ніколи не була схвалена законом. Її впровадження – це явний обман!

 

Далі Ви цинічно обманюєте, що ювенальна (кримінальна) юстиція „не несе загрози традиційним основам сім’ї та сімейному вихованню”.

Факти останніх місяців показують:

1)   Вже сьогодні шкільні психологи служать для збору інформації про сім’ї. В рамках боротьби з домашнім насильством, батьків представляють як тиранів, на яких потрібно скаржитись і їх засудити.

2)   Дітей в школах вчать як користуватися „гарячою лінією”, щоб скаржитись на своїх батьків чи вчителів.

3)   В школах заводять службу омбудсмена, який практично має дітям допомагати „правильним” способом писати скарги на своїх батьків.

4)   Вже сьогодні працює т.зв. соціальна служба, яка проводить необмежений контроль за сім’ями.

5)   Система боротьби проти домашнього насильства входить до системи ювенальної юстиції.

 

 

Всі ці заходи на Заході пов’язані з ювенальними судами. Чому обманюєте, ховаючи правдиве лице цієї злочинної системи за байками про ефективність ресоціалізації правопорушників?

В листі далі стверджуєте, що батьки „несуть відповідальність за створення умов необхідних для всебічного розвитку дитини”.

 

Запитуємо: а що буде у випадку високого проценту безробіття і економічної кризи, в якій знаходиться Україна? Може хочете сказати, що батьки, яким держава не забезпечує всебічний соціальних розвиток, будуть відповідальними за те, що не зможуть ввійти в категорію всебічного розвитку дитини. Чи будуть такі категорії причиною відбирання дітей? Якщо так, то це є деспотизм, бо 90% сім’ям в Україні можна забрати дітей з цієї причини. Наступним 10 % можуть відібрати дітей превентивно (щоб запобігти правопорушенням) – згідно ідеології злочинної „служби пробації”. Якщо держава забезпечить економічно стабільні умови з добрими можливостями працевлаштування, то можна говорити про високі вимоги до сім’ї. Але якщо таких умов не існує, батьки змушені заспокоїтися тим малим, що їм пропонує суспільство. Дитина, на першому місці, потребує батьків, а не матеріальні блага. А на другому місці потребує доброго виховання в скромності та моральності і це є найбільші скарби для самої дитини і для суспільства. Часто матеріальні блага бувають причиною неморального і злочинного способу життя (куріння, алкоголізм, наркоманія, збочення). Не сумніваємося в тому, що існують і безвідповідальні батьки з рядів алкоголіків і наркозалежних. В таких випадках втручання держави є необхідним і оправданим, але для цього нема потреби в ювенальній юстиції!

 

Покликаючись на статтю 170 ЦК України, стверджуєте, що відбирання дітей батькам можна виконати лише на підставі судового вироку і реальних причин. В такому випадку проштовхування Вами ювенальної юстиції є порушенням статті 170 ЦК України. Сучасні поправки до законів ведуть до того, щоб підступно ввести ювенальну юстицію, яка тоді вже відбиратиме дітей без суду. Свідчать про це випадки незаконного відбирання дітей соціальною службою декільком матерям в Лохвицькому районі Полтавської області, які відбулися в рамках пілотного проекту ювенальної юстиції. Таке відбирання дітей пройшло без судів у серпні і вересні 2010 року. З цієї причини декілька матерів закінчили життя самогубством, бо не змогли перенести злочинного відбирання переважно малолітніх дітей. Юлії Матяш соціальна служба без поважних причин жорстоко відібрала двох дітей. Цього трагічного дня 15.09.2010 р. вона з розпачу кинулась під поїзд. Перед смертю повторяла: „Мені нема для чого жити – у мене відібрали дітей.” Працівники цієї ж соціальної служби неодноразово скоїли злочини щодо невинних матерів. Запитуємо: яка доля цих відібраних дітей з Полтавщини? В яких руках вони опинилися? Хто несе відповідальність за смерть декількох матерів? – Ви, як працівник міністерства, співпрацювали в експерименті на Полтавщині, а тому за ці злочини несете повну відповідальність.

 

Є цілком ясно, що частиною системи ювенальних судів, до яких підключені шкільні омбудсмени, соціальна служба і «гаряча лінія», є відбирання дітей. Якщо Ви це заперечуєте, то обманюєте громадськість, зловживаєте своїм урядом і сама виявляєте, що пропихаєте злочинну структуру. За це Вас мали б позбавити посади, поставити перед українським судом і засудити найтяжчими карами за злочини проти дітей – злочини проти людяності.

 

                                                             + Тимотей, ЧСВВр

                                 Єпископ-секретар Візантійського Католицького Патріархату

 

                                                                                                                                                             Львів, 29.12.2011

 

Копії:

-            Президенту України В.Януковичу

-            Прем’єр-міністру України М.Азарову

-            Міністру соціальної політики України

-            Міністру освіти України

-            Міністру юстиції України

-            Міністру охорони здоров’я України

-            Депутатам Верховної Ради України

-            ЗМІ


Приєднані файли
Відповідь на лист від 15.12.2011 /Г.Г.Жуковська/ (29.12.2011) Скачати Відповідь на лист від 15.12.2011 /Г.Г.Жуковська/ (29.12.2011) .DOC 39.0 kB