Українська > Про церкву > Публікація

Підгорецькі монахи і реформа монашого життя

Дата публікації:   2009-08-10
Автор:  

 
Підгорецькі монахи і реформа монашого життя

 

Підгорецкі монахи показують на суть монашого життя.

Яким має бути монах? Монах має бути прикладом – світлом до наслідування Христа. Плодами наслідування є добрі вчинки, які випливають з відречення від світу і грішних схильностей. Якщо монах не свідчить плодами гідними покаяння, життям і досвідом з Христом, то чим хоче свідчити? Тим, що навчиться якихось модерних психологій, чи мертвої теології або навіть і блудної?

 

Монах має свідчити тим, що справді залишив світ, що його серце не прив’язане до фальшивих вартостей світу. Але якщо монах має автомобіль найновішої марки і якщо дає згіршення, тим, що любується в дорогих люксусах і якщо будучи настоятелем, того духа втягнув до цілого монастиря, то є питання, чим і про кого свідчить? Однозначно – не про убогого Христа.

 

Ісус сказав: “Хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем.” (Лк. 14,33).

“А хто втратить душу свою ради мене і Євангелії, той її збереже.” (Мр. 8,35).

 

Монах, який не втратив своєї душі, не є свобідний від своїх планів, своїх уяв і самореалізації. Є чуттєво нав’язаний на людей не тільки в області моральної чистоти, але і прагне бути ними признаним, шанованим. Не є свобідний від бажання будь-якої кар’єри, від бажання привласнювати земні речі. Якщо монах не втратив дійсно своєї душі, але, увага, задля Христа і Його Євангелії, не задля якихось йогінських чи дзенових медитацій і демонської духовості, якщо її не втратив тільки і тільки задля Христа, то потрібно усвідомити собі жахливу річ, що свою душу втратив для вічності! Хто хотів би свою душу зберегти для цього обманного і проминаючого світу і його фальшивих вартостей, той її втратить! Тобто буде пропащий!

 

Ми, підгорецькі монахи, запитуємо: маєш спасительний страх? Або маєш протилежний страх? Боїшся відділитися від людей, які мають духа світу, боїшся психологічного тиску таких монахів і під фальшивим послухом зраджуєш Христа, вбиваєш сумління і даєш згіршення?

Без щоденної внутрішньої молитви ціле твоє монаше життя є тільки фальшивою і блудною дорогою! Потребуєш хоча б одну годину за день стати в Божій присутності, перед Божим обличчям, і віддавати конкретні свої провини, турботи, а одночасно усе внутрішньо віддати Христу.

 

Ісус сказав: “Навчіться від мене, бо я… покірного серця” (Мт. 11.29). Від кого вчишся? Взагалі чи знаєш особисто Христа, чи твоє відношення до Нього є мертве? Або чи часом не базується на історично-критичному методі, де розрізняється історичний Христос і Христос віри? Якщо ти відкрився для цього духа, то ідеш безпечною дорогою до пекла, а своїм злим прикладом і блудним говоренням тягнеш багатьох за собою!

Вчитися від Христа без внутрішньої молитви, це - утопія!

 

Ісус сказав: “Відречися себе самого, візьми хрест свій і йди за мною.” (Мт. 16,24). Чого відрікаєшся? Який є твій хрест? За ким ідеш? Чи дійсно відрікаєшся сам себе, кореня зла, свого его, чи може хочеш в монастирі через читання літератури і побожні фрази мати признання? Це є фарисейство. Ісус сказав: Хто слухає моє слово або його читає, або про нього говорить, але не виконує його, є подібний до необачного чоловіка, котрий хоч і збудував дім, але цей вже наперед є засуджений на велику руїну. Не належиш до категорії таких монаших блазнів і ти?

 

Ісус сказав: “Не можете двом панам служити” (Мт. 6,24). Чи Ісус дійсно є твоїм Паном чи може твоїм паном є щось або хтось інший? Не можеш служити Христові і антихристові. Кому власне служиш, якщо не служиш цілковито і всім своїм єством Христові? Від кого очікуєш нагороду, і яку?

Фарисеї шукали перші місця в синагозі. Чи не шукаєш і ти перші місця в Чині, Церкві?

 

Чому ти стався монахом? Або це помилка, або ти остиг, тому через покірне і глибоке навернення прийми духа покаяння і необхідні умови для правдивого наслідування Христа. Такими умовами на першому місці є: внутрішня і особиста молитва, яку не замінять жодні офіційні молитви. Йдеться про особисте відношення: Ісус і ти.

 

Ісус сказав: “Коли ж ви в мені перебуватимете, і мої слова в вас…Коли ж ви перебуватимете в моїм слові… спізнаєте правду (Ісуса) і правда визволить вас” (пор.Ів.15,7; Ів. 8,31 і наст.).

Залишатися в Ньому і в Його слові – це є правдива молитва! Не в своїх мріях і в собі! Для того, щоб ти міг перебувати в Ньому, найперше мусиш увійти. Як? Через відречення себе самого, свого лінивства, тупості…Як довго? На це Ісус відповідає: “Не могли ви хоч одну годину чувати зі Мною? Чувайте і моліться.” (Мт. 26,40наст). Монах щодня мусить щонайменше, повторяю –щонайменше- годину, не тільки щось молитися, але чувати з Ісусом! Якщо це не робиш, так твоя катехизація, ціла твоя служба і ціле твоє монаше життя є збудоване на піску.

 

Якщо не скоро, так точно в годині смерті настане велика руїна всього, що ти будував і почуєш Христові слова: “Істинно кажу тобі, я не знаю тебе!” (пор. Мт. 7,23). “Відійди від мене, ти, що чиниш беззаконня.” Яке страшне слово! Старайся, поки маєш час, направду пізнати Ісуса!

 

Іван Хреститель сказав фарисеям: «Сокира вже при корінні дерев: “Кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть.”» (Мт. 3,10). Монаше фарисейство є протилежністю, того, що є правдивим наслідуванням Христа, яке пов’язане з переслідуванням! Якщо ти тільки граєш роль монаха і до тепер не приносиш плодів гідних покаяння, то квас монашого фарисейства тебе засліпив, ти є сліпий фарисей, який і інших веде до ями (пор.Мт.15,14). Не поможе тобі відкликатися на твого монашого засновника! Якщо не будеш старанно і правдиво чинити покаяння, загинеш! Те, що сучасна блудна теологія і модерна психологія практично не рахують ані зі смертю, ані з Божим судом, ані з пеклом, є великий блуд.

 

Наука Св. Письма, наука отців, апостольська традиція і традиція святих є згідні з Божим словом. Нове Магістеріум нових сучасних теологів, як їх назвав Святіший Отець, проповідують іншого Христа, мають іншого духа, не Христового, та іншу євангелію! А це є фарисейська закваска, яка в собі має отруту смерті – смерті вічної!

 

Ісус сказав: “Будуть вас переслідувати, виключать вас із синагог… і будуть думати, що служать тим Богові.” (Ів. 16,2). Чи тебе дійсно переслідують за те, що ревно стараєшся наслідувати Христа? Якщо тебе хвалять ті, які мають духа світу, хоч би то були і монахи, так з тобою є то дуже підозріле. А якщо ти є переслідуваний за Христа, навіть і від тих найближчих, то з цього радій, тому що це робили всім пророкам! Твоя нагорода є велика на небі.

 

 

Якщо монах не живе для Христа, то для кого живе?

Якщо монах не служить Христу, то кому служить? Антихристу?

Якщо монах не тягне людей до наслідування Христа, то до чого їх тягне?

Якщо монах не веде людей до неба, то куди їх веде?

Ісус каже: «Але як не покаєтесь, усі (ціла монаша спільнота) загинете!!!» (Лк 13,3).